Двохниткова човникова строчка

Машини човникового стібка є найбільш поширеним типом швацьких машин не лише в промисловості, на малих підприємствах, але і в побуті. Ці машини утворюють двохниткову човникову строчку, що складається з двох нитОк: верхньою (голковою, оскільки знаходиться на поверхні матеріалу і заправляється в голку) і нижней (човниковою, оскільки прокладається з нижнього боку матеріалу і виходить з човникового пристрою, шпульки).

Достоїнства двохниткової човникової строчки - однаковий вигляд строчки на верхній і нижній сторонах матеріалу, стійкість до розпускання, вона не створює потовщення в місці прокладення і економічна по витраті ниток. До недоліків човникової строчки можна віднести погану її розтяжність, що особливо важливе при пошитті трикотажних матеріалів, і необхідність періодичної зміни шпульки з човниковою ниткою при виконанні строчки на машині. Витрати на зміну шпульки складають до 3...5% робочого часу.

Рис. 3.1. Човникова строчка

Двохниткова човникова строчка повинна мати переплетення ниток в середині між оброблюваними матеріалами (мал. 3.1, а). Для сточуючої строчки вихід голкової нитки знизу (мал. 3.1, би) або човниковою - зверху (мал. 3.1, в) є браком в роботі машини, потрібна наладка машини.

Витрата Lhчовникової або голкової нитки залежить від частоти т і товщина? ст стьобання в строчці:

(20 + т(з

V 2

де Ь - довжина строчки, см; К= 0, 9... 1, 1 - коефіцієнт, що враховує міру затягування нитки в строчці; т - частота строчки, тобто кількість стібків на 1 см строчки; (СТ - товщина стібка або товщина зшиваних матеріалів, мм.

Човникова строчка отримала свою назву від найменування робочого органу, який формує строчку. Човникові пристрої по-перше швацьких машинах працювали за таким же принципом, як і човники в ткацьких верстатах або човники, за допомогою яких в'яжуть мережі: човник з намотаною ниткою проводився через сформовану петлю з іншої нитки і далі, при її затягуванні, формувалося переплетення з ниток. В такий спосіб утворюється човникова строчка в машинах з човником, що коливається / (мал. 3.2). Голкова нитка 2 за допомогою голки 3 формує петлю, через

Рис. 3.2. Схема утворення човникової строчки коливним човником

Рис.3.3.Схема утворення човникового стібка на обертовому човнику.

яку проходит човник / з ниткою 4, і після виходу човника з петлі походить її скорочення і затягування переплетення ниток в матеріалі. Носик човника / повинен швидко пройти через петлю 2, а голка 3 у цей момент нерухома. Нерівномірності в русі човника і голки при реалізації цього способу в конструкції швацької машини викликають необхідність обмежувати частоту утворення стібків, аби зменшити знос, шум і вібрацію механізмів машини. Тому даний спосіб широко не поширений.

У сучасних швацьких машинах човникового стібка реалізований спосіб (мал. 3.3), коли петля голкової нитки 1 розширюється носиком човника і обводиться довкола шпульки 3 з човниковою ниткою 2. При цьому човник може здійснювати коливальний рух або рівномірне обертання. Після максимального розширення голкової петлі човником нитка / скорочується і витягується з матеріалу. При цьому в голковій петлі 1 вже знаходиться човникова нитка 2.

Дуже важливою при утворенні першого машинного стібка (майже для будь-якого його типа) є наявність вільного кінця нитки, що виходить з робочого органу (голки, човника, петлителя і ін.), завдовжки не менше 4...6 див. В разі відсутності вільного кінця човникової нитки скорочувана голкова петля (див. мал. 3.2, 3.3) не зможе створити переплетення ниток в матеріалі, розташованому над шпулькою на відстані 1, 5...2, 5 див. Тому при заправці човникової і голкової ниток залишають вільні кінці, які після витягування човникової нитки з голкової пластини заправляються під притискну лапку машини.

Контрольні питання

1.Чому двохниткову човникову строчку називають саме так?

2.Визначите, якої довжини Ь можна виконати строчку на швацькій
машині, якщо загальна довжина нитки на шпульці Ьп = 2000 см, частота строчки
т = 3 ст./см, товщина матеріалу /ст= 2 мм, а коефіцієнт К= 1?