Вантажопідіймальні машини та механізми

Талі та тельфери (див. рис. 7.1) використовують для навантаження або розван­таження тарно-поштучних вантажів та їх горизонтального переміщення на невелику відстань на складах, у магазинах та на відкритих площадках.

Ручний таль - це компактний механізм із вантажоупорним гальмом. Механізм талі змонтовано в обоймі, що підвішується на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується з допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передавальний механізм зв'язана з тяговим колесом, що обертається вручну.

Таль електрична (тельфер) - є один із найрозповсюдженіших вантажопід­йомних механізмів. Таль електрична призначена для піднімання та опускання ван­тажу і його горизонтального переміщення монорейковим підвісним шляхом у при­міщеннях або під навісом при температурі навколишнього середовища від +40 до -40 °С. Оператор працює, використовуючи контактний пульт управління.

Електроталь - це вантажопідйомна машина, що складається з лебідки та бара­бана, змонтованих в одному корпусі, а також пристрою для захоплювання та утриму­вання вантажу. Кінцевий вимикач служить для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні пристроєм для захоплювання вантажів крайнього верхнього положен­ня.

¹ 2 3 4

Рис. 7.1. Талі та тельфери: 7 - електрична модель СРМ; 2 - ручна важільна модель UNO; З - ручна ланцюгова модель Yalelift 360; 4 - тельфер моделі VTE-U

Тельфером називається електроталь, поєднана з візком, який пересувається під стелею будівлі монорекою. Керування тельферами здійснюється із допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнуч­кому кабелі на висоті 1, 2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажністю 0, 25 -5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8-10 м/хв, а швидкість пересування - 20 м/хв.

Лебідки (див. рис 7.2) використовують­
ся під час вантажно-розвантажувальних робіт
самостійно чи у складі складних вантажопід­
йомних машин (крани, підйомники, ліфти то­
що). Залежно від конструктивних особливос­
тей лебідки бувають ручні, із машинним і
комбінованим приводами, одно-, двох- і

Рис7.2. Лебідки: 1 -електричнаканатна трьохбарабанні, із канатоведучим шківом, із (модель RPE); ^-™™™™ канатна зубчастими та черв'ячними передачами, із

фрикційними муфтами та гальмами.

Вантажний підйомник - це вантажопідіймальний пристрій, призначений для піднімання вантажів на платформі чи в кабіні між двома поверхами в спеціальних вантажонесучих пристроях, що переміщуються жорсткими напрямками. Похилі під­йомники призначаються для транспортування вантажів, упакованих в ящики або мішки, між двома поверхами. На відміну від ліфтів вони мають простішу конструк­цію та зручніші в експлуатації. Підйомник складається з верхньої та нижньої ого­рож, ферми, платформи та приводу. Огорожі встановлюються на поверхах для до­тримання правил безпеки праці. Ферма кріпиться до підлоги та стіни. У верхній час­тині ферми монтується блок, через який проходить канат, а в нижній - барабан. Ка­нат одним кінцем прикріплюється до барабана приводу, а другим - до вантажної платформи. Зупинка платформи на рівні поверху відбувається автоматично з допо­могою кінцевого вимикача, установленого на фермі.

Для безпечної роботи підйомника на його дверях розміщено механічний та електричний блокувальники. Він також оснащений уловлювачами, блокувальними та сигнальними пристроями. Вантажопідйомність - до 200 кг; швидкість руху -0, 35 м/с; найбільша висота піднімання (опускання) кабіни - 3, 3 м.

Ліфт - це піднімально-транспортувальний пристрій, що працює в повторно-короткочасному режимі з вертикальним рухом кабіни за встановленими в закритій шахті направляючими кронштейнами та призначений для піднімання (опускання) вантажів з одного рівня на інший. Вантажні ліфти бувають витискні, загального призначення, малі магазинні та тротуарні. Управління ліфтами може бути місцевим або дистанційним. Ліфт складається з шахти, кабіни, лебідки, противаги, обмежува­ча швидкості, електрообладнання та електроапаратури. Вантажопідйомність ліфтів така: малих - від 40 до 250 кг, загального призначення - від 400 до 5000 кг, витиск-них - від 500 до 3200 кг, тротуарних 500 і 650 кг. Швидкість руху кабіни - 0, 18 - 0, 5 м/с, висота піднімання кабіни - 5, 2 - 45 м.

Вантажопіднімальні крани - це вантажопіднімальні машини періодичної дії, що призначені для вертикального піднімання та горизонтального переміщення в просторі тарнопоштучних, затарених і сипких вантажів, що утримуються вантажо-затискним або вантажозахватним пристроями. За конструкцією вони бувають мос­тові, козлові, крани-штабелери, автомобільні крани та ін.

Мостові крани* У них основний несучий орган зроблено у вигляді мосту, пе­рекинутого через складські приміщення від однієї стіни до іншої. На мосту крана кілька механізмів для піднімання вантажу, пересування крана і пересування візка (вантажного затискача). їх вантажопідйомність - до 10 т. Крім вертикального, кран забезпечує переміщення вантажів вздовж або поперек складу. Краном керують із підвішеної до мосту кабіни або з допомогою кнопкової станції, розміщеної всереди­ні складу на підлозі.

Козлові крани застосовуються у відкритих складах. Від мостових вони від­різняються тим, що їх прогонні конструкції спираються на жорсткі стояки, розташо­вані під кутом один до одного у вигляді козлів. Кран пересувається рейками. Для збільшення робочої зони козлові крани можуть мати консолі, що виходять за межі опор. Основні техніко-економічні показники: вантажність - 3, 2 - 32 т, прогін крана 10 - 32 м, висота підйому вантажу - 7 - 10 м, швидкість піднімання - 0, 1 - 0, 3 м/с, швидкість пересування крана - 0, 5 - 2 м/с, загальна маса кранів, що керуються із ка­біни 8 - 87 т.

Крани-штабелери — це вантажопіднімальні пристрої для переробки поштуч­них вантажів і вантажів, розміщених на піддонах, а також для укладання вантажів у штабелі або на стелажі. Вантажопідйомність - від 125 до 12 500 кг; найбільша висо­та піднімання вантажів - 16 - 20 м. Вони бувають мостові, стелажні, опорні, підвісні та наземні.

* Транспортувальні машини

Транспортувальні машини та механізми призначено для горизонтального і слабко нахиленого пересування сипких і поштучних вантажів на відносно невеликі відстані в межах одного або кількох сполучених складських приміщень, а також для навантаження транспортних засобів. За принципом дії транспортувальні машини та механізми поділяються на дві групи - безперервної (конвеєри, транспортери (стріч­кові, пластинчасті, роликові) та періодичної дії (візки ручні, електричні, кабельні, із двигуном внутрішнього згоряння та тягачі).

Конвеєри - це транспортувальні машини безперервної дії. Вони використо­вуються на складах оптової та роздрібної торгівлі і в магазинах для вантажно-розвантажувальних робіт. За характером несучої поверхні розрізняють стрічкові, пластинчасті та роликові конвеєри, а за конструкцією - пересувні та стаціонарні з постійним і змінним кутами нахилу.

Найпоширеніші стрічкові конвеєри (див. рис. 7.3), призначаються для пере­міщення сипких і тарно-поштучних вантажів у гори­зонтальному і слабко нахиле­ному напрямках. Вантажо-несучим і тяговим елементом є замкнена стрічка із про­гумованої тканини, натягнутої на привідний та натяжний барабани. Привідний барабан

приводиться в дію електродвигуном, а натяжний - забезпечує постійний натяг стрі­чки. Стрічкові конвеєри виготовляються з довжиною від 5 до 15 м і швидкістю руху стрічки - 1 - 3 м/с.

Пластинчасті конвеєри (див. рис. 7.4) призначаються для транспортування по­штучних і затарених вантажів у горизонтальному напрямку або під кутом 35°. їх використову­ють для навантаження та роз­вантаження вагонів і автома­шин, спускання та піднімання вантажів з одного поверху на інший. Вони випускаються

Рис. 7.4 Конвеєр пластинчастий моделі КП-55 довжиною від 4 до 40 м, шири-

ною настилу - 400 - 1600 мм і швидкістю руху ходової частини - від ОД до 1 м/с.

Роликові доріжки (див. рис. 7.5) використовуються для горизонтального пе­реміщення вантажів на підприємствах роздрібної та оптової торгівлі, при заванта­жуванні або розвантажуванні автомобілів, залізничних вагонів і контейнерів. З їх

допомогою переміщуються вантажі, що знаходяться в твердій тарі. За необхідності переміщувати товари в м'якій тарі, то під вантаж підставляють лист фанери. При розвантаженні товарів роликову доріжку одним кін­цем установлюють на спеціальну металеву підставку, середня частина опирається на приймальне вікно, а інший кінець доріжки опирається на кузов автомобіля.

Візки електричні використовуються для горизонтального і слабко нахилено­го транспортування вантажів у приміщеннях, на відкритих майданчиках із твердим покриттям. Електровізок складається з корпусу (шасі), чотирьох коліс (два передні керовані та два задні ведучі), електроприводу, акумуляторної батареї, рульового управління, гальм, електроприладів. Електровізок моделі ЕВ має сидіння для водія і вантажника і рульове управління автомобільного типу (див. рис. 7.6), а у моделі ЕК передбачено підніжку для водія та важільне рульове управління. Живлення електро-

Рис. 7.6. Електровізки: 1 - з кузовом, 2 - з плоскою платформою

візків електроенергією здійснюється від акумуляторної батареї, розміщеної безпосе­редньо на візку. Вантажні платформи візків поділяються на піднімальні (до 100 мм) і непіднімальні. Вантажність візків становить від 125 до 2000 кг. Швидкість пересу­вання візка з вантажем - 16 - 18 км/год, а без вантажу - 20 - 22 км/год.

Електричні транспортувальники піддонів (електровізки для піддонів),

управляються оператором, який іде поруч (див. рис. 7.7) - це самохідні пристрої з електрогідравлічним підйомом, живлення яких здійснюється від акумуляторних ба­тарей (АКБ). Оператор іде слідом за ма­шиною, управляючи нею із допомогою по­воротної рукоятки. Вантажопідйомність -1, 3... 2, 0 \ висота піднімання вил 200 мм, швидкість пересування - 5... 6 км/год. Іс­нують моделі з ерголіфтом, висота підні­мання вил яких становить близько 700 мм (вантажопідйомність на цій висоті не більше за 800 кг).

Електричні самохідні транспортувальники піддонів із платформою для оператора (див. рис. 7.7), на відміну від розглянутих вище моделей, мають посиле­ну конструкцію і, як правило, потужнішу АКБ. Оператор управляє машиною, стоячи на платформі. За необхідності платформа знімається, і оператор іде за машиною. Та­кі моделі використовуються, за необхідності виконати маневрування в обмеженому просторі. Вантажопідйомність пристроїв - 2, 0... 3, 0 т, висота піднімання вил - 200 мм і швидкість пересування 8... 42 км/год.

Транспортувальники піддонів із кабіною для оператора, який сто­їть/сидить - це найпродуктивніші машини зі збільшеною швидкістю піднімання і пересування і потужною АКБ. Як правило, вони оснащені електросервоприводом керма і можливістю налагодження робочого місця оператора. Вантажопідйомність пристроїв - 2, 0... 3, 0 т, висота піднімання вил - 200 мм, швидкість пересування - 8... 12 км/год. Такі транспортувальники відрізняють покращаною ергономікою робочого місця та забезпечують ефективну роботу при багатозмінному режимі; вони викорис­товуються при транспортуванні вантажів на відстань більше за 50 м і часто оснащені довгими вилами для одночасного перевезення двох піддонів.

Електротягачі (буксирувальники) (див. рис 7.8) на відміну від іншого внутрішньоскладського транспорту засто­совуються виключно для транспортування і не мають вилок для захвату піддонів. Вантаж, розміщений на колісних візках, просто причіплюють до них або розміщують у кузові. їх вико­ристовують для переміщення вантажів на великі відстані між віддаленими приміщеннями складів. Швидкість пересування -7-11 км/год (із вантажем), 17 - 20 км/год (без вантажу). Ван­тажопідйомність - від 2 до 25 т. Машини вантажопідйомністю З... 5 т, як правило, дуже компактні, управляються оператором, який їх супроводжує, та обладнані площадкою або сидінням.