Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
V. Зміст теми заняття.
|
|
Структурно-логічна схема № 1.
Методика дослідження функції нирок включає в себе оцінку роботи клубочків та канальців. Дослідження функції клубочків проводять за допомогою визначення клубочкової фільтрації.
Для дослідження клубочкової ультрафільтрації використовують речовини. які екскритуються тільки шляхом фільтрації до таких речовин відносять креатинін, мочевина. Концентрація креатиніну в крові протягом доби у дітей залишається стабільною і з організму виводиться тільки нирками.
Методика:
Ранком натщесерце дитина мочиться і випиває 200 мл., води
9.00 – визначається рівень креатиніну у крові
10.00 – дитина повинна максимально опорожнити сечовий міхур; в отримані сечі визначають концентрацію креатиніну;
Потім проводять розрахунок за формулою
С = (Кс * V /Кр) * 1, 73 *1/п.т.д. (по номограмі)
Де Кс – креатинін сечі
V – діурез за хвилину
Кр – креатинін плазми
1, 73 – Це стандартна поверхня тіла
В нормі кліренс ендогенного креатиніну складає 80 – 120 мл/хв.
Структурно – логічна схема № 2.
Для визначення функціональної спроможності нирок до осмотичного концентрування і до осмотичного розведення використовують метод Зимницького
- Після звичайного сечовипускання починаючи з 9.00 через кожні 3 години (12.00 15.00 18.00 21.00 24.00) сечу збирають в окремі чисті ємкості які пронумеровані згідно часу.
- Режим дня у дитини звичайний
- Якщо в якісь час у дитини немає сечі, то посуд залишається порожнім
- Ємкості в тому числі і порожні доставляються в лабораторію після збору всіх порції. (у дітей раннього віку ця методика дещо спрощується – сеча збирається у момент природного сечовипускання і кількість посуду відповідає кількості виділень за добу.)
Нормативні показники
1.Загальна кількість виділеної протягом доби сечі залежить від віку і складає ⅔ - ¾ від об’єму прийнятої рідини.
2.Співвідношення денного і нічного діурезів – 2: 1
3. Питома вага
- ранній неонатальній період – 1018
- грудний період – 1002-1005
- 2-5 років – 1010-1015 (1020)
- старше 5 років – 1010-1025
Варіанти порушень по кількості сечі
- олігоурія – зменшення кількості добової сечі
- анурія - відсутність сечі або 10% добової норми
- поліурія – збільшення кількості добової сечі в 2 рази
За співвідношенням денного і нічного діурезу
- ніктурія - збільшення виділення сечі у нічний час
За показниками питомої ваги
- гіпостенурія – низька питома вага
- ізостенурія – коливання питомої ваги не значні
- гіперстенурія – висока питома вага сечі 1025-1030
Структурно – логічна схема № 3.
Ниркові проби це продуктів обміну білків (сечовина, сечова кислота, креатинін, індикан та інші.) визначенні у сироватці крові. Данні аналізу показують на азотовидільну функцію нирок
Нормативні показники:
- сечовина – 3, 33-8, 33 ммоль/л
- креатині – 0, 04-0, 1 ммоль/л
- рест – азот – 14, 2-28, 6 ммоль/л
Зменшення кількості білка в крові – є результат підвищеного виведення білка з сечею на фоні гломерулярного або тубулярного (при ньому втрати більш виражені) компонентів
диспротеїнемія (підвищення альфа-2- і бета – глобулінів, зменшена кількість альбумінів, А/Г нижче 1) – ознака пієло - і гломерулонефриті.
Проба на розведення (водна загрузка по Фольгарту) – дає змогу оцінити здатність нирок до розведення з використанням водного навантаження з розрахунку 20 мл., на 1 кг., маси тіла і забором сечі на протязі 4 годин. В нормі дитина повністю виділяє всю випиту рідину, а питома вага сечі різко знижується. Якщо функція нирок порушена то кількість сечі не відповідає кількості випитої рідини і питома вага не так різко змінюється. Нормативні показники питома вага - 1001, мінімальна осмолярність сечі – 95 мосм/л., мінімальний концентраційний індекс – 0, 316.
VІ. План та організаційна структура заняття.
| № | Основні етапи заняття, їх функції та зміст | Навчальні цілі в рівнях засвоєння | Методи контролю і навчання | Матеріали методичного забезпечення: (контролю, наочності, інструктивні) | Розподіл часу (у хвилинах) |
| 1. 2. 3. | Підготовчий етап Організаційні заходи. Постановка навчальних цілей та мотивація. Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь: - види функціональних досліджень - нормативні показники функції нефрона - загальні правила збиранням сечі для функціональних досліджень за методом Зимницького - покази для функціональних досліджень крові (ниркові проби, фільтрація) - як оцінити отримані результати - для яких захворювання характерні зміни в результатах цих досліджень | І ІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ | - Фронтальне експрес-опитування (теоретично-усне). - Тестовий контроль ІІ рівня. - Рішення стандартних задач. - Контроль практичних навичок | Питання І рівня. Тести ІІ рівня. Задачі ІІ рівня. Результати аналізів | 1-3 хв. 10-20 хв. |
| 4. | Основний етап Формування професійних вмінь та навичок: - методикою дослідження сечі методом Зимницького; - методикою дослідження добової кількості білка в сечі; - методикою проведення проби Фольгарда; - методами оцінки фільтрації за ендогенним креатиніном; - методикою оцінки азотовидільної функції нирок | ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ | Практичний тренінг. | - професійні алгоритми (орієнтовні картки) для формування практичних навичок; - хворі діти. | 50-60 хв. |
| 5. 6. 7. | Заключний етап Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь. Підведення підсумків заняття (теоретичного, практичного, організаційного). Домашнє завдання. 1) основна література: - лекційний матеріал - Пропедевтика дитячих хвороб, Т.В.Капітан, В.-2002, 603-608 с. 2) додаткова література: - Медицина дитинства за ред. П.С.Мощича, 1994, 413-418 | ІІІ | - Індивідуальний контроль навичок та їх результатів. - тестовий контроль ІІІ рівня; | - хворі діти. - задачі ІІІ рівня. - тести ІІІ рівня. Асистентський журнал. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою. | 10-15 хв. |
VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття:
Тести для самоконтролю:
1. Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:
а. розведення
б. концентрації
в. виведення шлаків
г. секреції реніну
2. Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:
а. утворення аміаку
б. концентрації
в. секреції еритропоетину
г. розведення
3. Концентраційну здатність нирок характеризує:
а. аналіз сечі за Нечипоренком
б. аналіз сечі за Зимницьким
в. аналіз сечі за Аддісом-Каковським
г. преднізолоновий тест
4. Концентраційну здатність нирок характеризує:
а. аналіз сечі за Амбурже
б. лейкоурограма
в. аналіз сечі за Зимницьким
г. преднізолоновий тест
5. Концентраційну здатність нирок характеризує:
а. аналіз сечі за Зимницьким
б. аналіз сечі за Амбурже
в. лейкоурограма
г. аналіз сечі за Нечипоренком
6. Концентраційну здатність нирок характеризує:
а. аналіз сечі за Аддісом-Каковським
б. проба за Зимницьким
в. проба Реберга
г. аналіз на «активні лейкоцити»
7. Для проведення проби за Зимницьким сечу збирають:
а. вранці середню порцію
б. протягом доби кожні 3 год.
в. вранці протягом трьох год.
г. протягом 12 год.
8. Для проведення проби за Зимницьким хворому необхідно:
а. дотримуватись помірного питного режиму
б. різко обмежити прийом рідини
в. значно збільшити прийом рідини
г. фіксувати кількість прийнятої рідини протягом доби
9. Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:
а. стерильну пробірку
б. 8 стерильних банок
в. 8 чистих банок
г. чисту пробірку
10. Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:
а. 6 чистих банок
б. 8 стерильних банок
в. 8 чистих банок
г. 6 стерильних банок
11. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:
а. кількість лейкоцитів у кожній банці
б. кількість сечі в кожній банці
в. питому вагу сечі в кожній банці
г. кількість еритроцитів у кожній банці
12. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:
а. кількість сечі в кожній банці
б. кількість еритроцитів у кожній банці
в. питому вагу сечі в кожній банці
г. кількість гіалінових циліндрів у кожній банці
13. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:
а. кількість бактерій у кожній банці
б. питому вагу сечі в кожній банці
в. кількість білка у кожній банці
г. кількість сечі в кожній банці
14. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:
а. добовий діурез
б. співвідношення між денним та нічним діурезами
в. значення питомої ваги сечі
г. коливання питомої ваги сечі протягом доби
15. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:
а. кількість еритроцитів
б. добовий діурез
в. кількість лейкоцитів
г. співвідношення між денним та нічним діурезами
16. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:
а. кількість лейкоцитів
б. значення питомої ваги сечі
в. кількість гіалінових циліндрів
г. коливання питомої ваги сечі протягом доби
17. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:
а. значення питомої ваги сечі
б. кількість сечі в кожній банці
в. кількість білка у кожній банці
г. коливання питомої ваги сечі протягом доби
18. Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:
а. 100% кількості випитої рідини
б. 1500-2000 мл
в. 3/4 кількості випитої рідини
г. перевищує кількість випитої рідини на 1/4
19. Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:
а. 1000-1500 мл
б. дорівнює кількості випитої рідини
в. перевищує кількість випитої рідини на 25%
г. 75% кількості випитої рідини
20. Співвідношення між денним та нічним діурезами за Зимницьким це відношення кількості сечі:
а. перших 4 банок до наступних 4
б. перших 3 банок до наступних 3
в. перших 3 банок до наступних 4
г. перших 4 банок до наступних 3
21. Співвідношення між денним та нічним діурезом в нормі становить:
а. 1: 1
б. 2: 1
в. 1: 2
г. 3: 1
22. Ніктурія - це:
а. збільшення кількості нічної сечі
б. зменшення кількості нічної сечі
в. нетримання сечі
г. повна відсутність нічної сечі
23. Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:
а. на 35%
б. вдвічі і більше
в. на 25%
г. на 5-15%
24. Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:
а. на 35%
б. на 50 %
в. на 75%
г. на 100% і більше
25. Олігурія - це виділення сечі за добу від норми:
а. 5% і менше
б. 25% - 5%
в. 50% - 25%
г. 75% - 50%
26. Анурія - це симптом, який вказує:
а. на зниження виділення сечі за добу до 25% і менше
б. на зниження виділення сечі за добу до 15% і менше
в. на зниження виділення сечі за добу до 5% і менше
г. на повне припинення виділення сечі
27. Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:
а. 7 одиниць і більше
б. менше 7 одиниць
в. 10 одиниць і більше
г. менше 10 одиниць
28. Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:
а. менше 8 одиниць
б. 7 одиниць і більше
в. 5 одиниць і більше
г. менше 6 одиниць
29. Гіпостенурія -це:
а. зменшення значень коливання питомої ваги сечі
б. зменшення значень питомої ваги сечі
в. зменшення кількості виділеної сечі
г. зменшення нічної сечі
30. Гіперстенурія -це:
а. збільшення кількості виділеної сечі
б. збільшення значень питомої ваги сечі
в. збільшення нічної сечі
г. збільшення значень коливання питомої ваги сечі
31. Ізостенурія -це:
а. збільшення кількості виділеної сечі
б. зменшення кількості виділеної сечі
в. збільшення розмаху коливань питомої ваги сечі
г. зменшення розмаху коливань питомої ваги сечі
32. Гіпостенурія свідчить про:
а. низьку здатність нирок до утворення аміаку
б. низьку здатність нирок до виведення білка
в. низьку здатність нирок до концентрування сечі
г. низьку здатність нирок до розведення сечі
33. Гіперстенурія свідчить про:
а. низьку здатність нирок до розведення сечі
б. низьку здатність нирок до утворення аміаку
в. низьку здатність нирок до виведення білка
г. низьку здатність нирок до концентрування сечі
34. Фільтраційну здатність нирок оцінюють:
а. за питомою вагою сечі
б. за кліренсом по ендогенному креатиніну
в. за кількістю залишкового азоту
г. за кількістю білка в сечі
35. Кліренс - це коефіцієнт очищення від певної речовини, який показує кількість:
а. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 год
б. літрів плазми крові, яка очистилась за 1 год
в. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 хв
г. літрів плазми крові, яка очистилась за 1хв
36. Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:
а. 120-140 мл/хв.
б. 80-120 мл/хв.
в. 60-100 мл/хв.
г. 40-80 мл/хв.
37. Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:
а. 55-70 мл/хв.
б. 70-90 мл/хв.
в. 80-120 мл/хв.
г. 120-130 мл/хв.
38. Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:
а. 68-69 %
б. 88-89 %
в. 98-99 %
г. 108-109 %
39. Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:
а. 98-99 %
б. 78-79 %
в. 58-59 %
г. 38-39 %
40. Пробу Реберга проводять для оцінки:
а. клубочкової фільтрації нирок
б. канальцевої реабсорбції нирок
в. концентраційної здатності нирок
41. В нормі залишковий азот становить:
а. 8, 38-10, 5 ммоль/л
б. 14, 3-28, 6 ммоль/л
в. 31, 5-38, 6 ммоль/л
г. 42, 6-45, 8 ммоль/л
42. В нормі залишковий азот становить:
а. 0, 04-0, 1 ммоль/л
б. 1, 2-4, 2 ммоль/л
в. 5, 3-8, 3 ммоль/л
г. 14, 3-28, 6 ммоль/л
43. Залишковий азот складає азот:
а. сечовини
б. сечової кислоти
в. креатині ну
г. креатину
44. Рест-азот складає азот:
а. креатину
б. сечової кислоти
в. креатиніну
г. сечовини
45. Азот сечовини крові в нормі складає:
а. 3, 33-8, 33 ммоль/л
б. 0, 04-0, 08 ммоль/л
в. 14, 9-17, 7 ммоль/л
г. 21, 4-29, 6 ммоль/л
46. Азот сечовини крові в нормі складає:
а. 0, 04-0, 08 ммоль/л
б. 3, 33-8, 33 ммоль/л
в. 14, 9-17, 7 ммоль/л
г. 0, 12-0, 3 ммоль/л
47. Азот сечової кислоти крові в нормі складає:
а. 2, 14-2, 96 ммоль/л
б. 3, 33-8, 33 ммоль/л
в. 0, 12-0, 3 ммоль/л
г. 1, 49-1, 77 ммоль/л
48. Азот сечової кислоти крові в нормі складає:
а. 2, 14-2, 96 ммоль/л
б. 0, 12-0, 3 ммоль/л
в. 3, 33-8, 33 ммоль/л
г. 1, 25-1, 9 ммоль/л
49. Азот креатиніну крові в нормі складає:
а. 0, 04-0, 1 ммоль/л
б. 0, 12-0, 3 ммоль/л
в. 3, 33-8, 33 ммоль/л
г. 1, 49-1, 77 ммоль/л
50. Азот креатиніну крові в нормі складає:
а. 2, 14-2, 96 ммоль/л
б. 3, 33-8, 33 ммоль/л
в. 0, 04-0, 1 ммоль/л
г. 1, 49-1, 77 ммоль/л
51. Нормативна кількість натрію сироватки крові:
а. 4, 5-5, 5 ммоль/л
б. 35-39 ммоль/л
в. 85-86 ммоль/л
г. 135-150 ммоль/л
52. Нормативна кількість натрію сироватки крові:
а. 44, 5-55, 5 ммоль/л
б. 135-150 ммоль/л
в. 3, 5-4 ммоль/л
г. 8, 5-9, 6 ммоль/л
53. Нормативна кількість калію сироватки крові:
а. 135-150 ммоль/л
б. 4, 0-5, 5 ммоль/л
в. 35-40 ммоль/л
г. 85-90 ммоль/л
54. Нормативна кількість калію сироватки крові:
а. 25-30 ммоль/л
б. 95-110 ммоль/л
в. 2, 25-2, 5 ммоль/л
г. 4, 0-5, 5 ммоль/л
55. Нормативна кількість кальцію сироватки крові:
а. 2, 25-2, 5 ммоль/л
б. 135-150 ммоль/л
в. 4-5, 5 ммоль/л
г. 85-86 ммоль/л
56. Нормативна кількість кальцію сироватки крові:
а. 95-110 ммоль/л
б. 4-5, 5 ммоль/л
в. 2, 25-2, 5 ммоль/л
г. 3, 33-8, 33 ммоль/л
57. Загальний білок крові в нормі становить:
а. 40-60 г/л
б. 60-80 г/л
в. 80-100 г/л
г. 100-120 г/л
58. Загальний білок крові в нормі становить:
а. 60-80 г/л
б. 80-100 г/л
в. 100-120 г/л
г. 120-140 г/л
59. Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:
а. 15%
б. 55%
в. 35%
г. 85%
60. Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:
а. 25%
б. 45%
в. 65%
г. 85%
61. Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:
а. 75%
б. 55%
в. 45%
г. 25%
62. Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:
а. 85%
б. 65%
в. 45%
г. 25%
63. Гіпопротеїнемія -це:
а. збільшення кількості білка крові
б. зменшення кількості білка крові
в. зменшення кількості білка в сечі
г. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами
64. Гіперпротеїнемія -це:
а. збільшення кількості білка крові
б. збільшення кількості білка в сечі
в. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами
г. зменшення кількості білка крові
65. Диспротеїнемія -це:
а. збільшення кількості білка крові
б. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами
в. зменшення кількості білка в сечі
г. збільшення кількості білка крові
66. Зменшення кількості білка крові називають:
а. гіперпотеїнемія
б. гіпопротеїнемія
в. гіпопротеїнурія
г. диспротеїнемія
67. Збільшення кількості білка крові називають:
а. гіперпротеїнурія
б. гіперпотеїнемія
в. диспротеїнемія
68. Порушення нормального співвідношення між альбумінами та глобулінами називають:
а. гіперпотеїнемія
б. диспротеїнемія
в. гіпопротеїнемія
г. гіпопротеїнурія
69. Диспротеїнемія може бути симптомом:
а. циститу
б. пієлонефриту
в. гломерулонефриту
г. дизметаболічної нефропатії
70. Гіпопротеїнемія може бути симптомом:
а. дизметаболічної нефропатії
б. циститу
в. пієлонефриту
г. гломерулонефриту
|
|