Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Науковий світогляд і релігія. Світський характер навчання та виховання в сучасній школі.






Як підкреслюється в Законі України " Про освіту", навчання в національній школі України має науковий світський характер. Це означає, що учні у процесі навчання та виховання повинні одержувати глибоко наукові знання; навчання та виховання повинно бути не релігійним. " Головна мета школи, - підкреслюється в Концепції середньої загальноосвітньої національної школи України, - формування і розвиток особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до вибору свого місця у подальшому житті".

Ми знаємо, що релігія як форма суспільної свідомості так або інакше входить в систему уявлень про світ. Однак чи не на найпершому місці в цій системі релігійні погляди перебували у первісному суспільстві, коли емпіричні знання первісних людей тісно перепліталися з міфологічними та релігійними уявленнями. Ці уявлення були фантастичним відображенням дійсності, виразом безсилля людини перед стихійними силами природи та ілюзорним подоланням цього безсилля. Розвиток науково-технічного та соціального прогресу призвів до подолання у свідомості значної частини людей цих міфологічних та релігійних поглядів. У результаті дотримання принципу наукового та світського характеру навчально-виховного процесу учні сучасної школи усвідомлюють, що людина живе тільки один раз і що іншого, потойбічного життя не існує. Як розумна, мисляча і діяльна істота, людина разом з іншими людьми повинна зробити це життя більш людяним, кращим і більш справедливим. Тому світоглядна спрямованість навчально-виховного процесу в сучасній школі включає положення, згідно з яким усьому доброму в житті людина завдячує не богу, а сама собі, своїй настирливості у праці і інших формах життєдіяльності, допомозі інших людей, суспільству.

Саме таке матеріалістичне розуміння людського буття здатне допомогти дітям визначити вірну життєву перспективу, зробити гідний внесок у становлення нашого суспільства. Бачити світ таким, яким він є, не перекручуючи і не прикрашаючи його, робити світ кращим, більш справедливим і людяним - ось найбільший зміст справжнього життя, його мудрості, на утвердження якого повинна бути спрямована уся виховна робота вчителя.

У процесі дотримання наукового, світського характеру навчально-виховного процесу важливо виробляти у школярів наукові уявлення про причини виникнення та існування релігійних поглядів - вірувань; вміння правильно оцінювати справжню роль релігії та церкви у всіх сферах життя людей на різних етапах цивілізації; розуміння місця вільнодумства і атеїзму в духовній культурі народів; здатність самостійного світоглядного осмислення навчального матеріалу і захисту своїх життєвих позицій, спираючись на природничо-наукові та гуманітарні знання; розуміння Закону про свободу совісті - право сповідувати будь-які релігійні вірування чи бути атеїстом. Потрібно навчити дітей з розумінням та повагою ставитися до інших поглядів, у тому числі і релігійних. Осягнення наукових істин та їх матеріалістичне тлумачення важливі не для спримітизованого заперечення існування бога, а для виховання духовності, високої мети та ідеалів, що стверджують цінність гуманізму реального життя. Тому існуючий до цього часу стереотип зведення атеїстичного виховання учнів лише до природничо-наукової критики релігії, зокрема, з позиції хімії, фізики та біології, слід вважати помилковим.

Процес історичного розвитку людства показує, що звільнення свідомості людей від релігії в минулому супроводжувалося значним підвищенням їх морального та культурного рівня, як це було, наприклад, в епоху Відродження. На жаль, сьогодні безбожність і атеїзм нерідко супроводжується різними вадами та аморальністю. Вихід з цієї ситуації полягає в тому, щоб відродити на широкій основі глибоке духовно-моральне виховання, не допускати того, щоб науковий світогляд залишався лише функцією холодного розуму. З метою формування у школярів правильної оцінки місця релігії у духовному житті людей можливо варто було б ознайомлювати учнів з Біблією як історично-културною, літературною пам'яткою людства.

Здійснюючи світський характер виховання у державній українській національній школі варто зважати, що й у зарубіжних країнах, наприклад, у США, існують спеціальні закони, які захищають державну загальноосвітню школу від впливу релігійних проповідей та проповідників. Таким чином, діти оберігаються від взаємної недовіри та ворожнечі за ознакою віросповідання.

Американська федерація вчителів розробила цілий том методичних порад з тим, щоб допомогти педагогам, не порушуючи закону, протистояти негативному впливу релігії, релігійних свят на свідомість школярів. Наведемо деякі з них:

· вчитель не повинен вимагати від дітей пояснень з приводу їх схильності до тих чи інших вірувань та звичаїв,

· вивчення й обговорення може вестись на предмет того, як і коли відмічаються релігійні свята, їх походження та загальнопоширене значення;

· використання картин, п'єс, книжок з релігійними сюжетами дозволяється, якщо це відповідає навчальній меті. Але, складаючи програми святкових концертів, не треба допускати, щоб у них домінувала релігійна музика;

· розкішні вертепи на теми різдва Ісуса Христа чи п'єси про чудотворіння інших віровчень не підходять для загальноосвітньої школи;

· релігійні символи можна використовувати як наочні посібники лише за умови, що вони розглядаються тільки як зразки культурної чи релігійної спадщини. Символи ці треба виставляти лише на деякий час, їх демонстрація повинна бути тісно пов'язана з навчальною програмою;

· діти на відповідних заняттях можуть готувати малюнки, прикраси і т.п. з релігійною символікою, але вчителі не повинні ні заохочувати їх до таких занять, ні перешкоджати їм.

Як бачимо, ці методичні поради з успіхом можна використовувати і в нашій школі.

Завершуючи розгляд найважливіших питань формування у школярів наукового світогляду варто підкреслити, що ця робота пронизує всю систему навчання та виховання, є результатом умілого використання методів переконання, позитивного прикладу, організації суспільно-корисної діяльності учнів. Тільки гармонійне та комплексне використання усіх засобів та методів шкільної освіти та виховання та висока дійовість педагогічного процесу в цілому забезпечать успіх у формуванні у школярів стрункої системи наукових поглядів, переконань ідеалів.

 

 

ОПОРНА СХЕМА ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ШКОЛЯРІВ

 

 

  Основні риси наукового світогляду  
Науковість Патріотизм та інтернаціоналізм Оптимізм Єдність теорії та практики Гуманізм Непримиренне ставлення до будь-яких проявів аморальності
  Структура наукового світогляду  
Система наукових знань Погляди Переконання Ідеали
  Процес формування наукового світогляду  
Озброєння учнів глибокими науковими знаннями Формування у школярів глибокої переконаності у істинності наукових знань Включення учнів у активну трудову та громадську діяльність
  Дидактичні умови ефективності формування наукового світогляду  
Доказовість теоретичних висновків і фактів Врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів Зв'язок навчання та виховання з життям
                           

 

Запитання та завдання для самоконторолю:

1. Дайте характеристику місця та ролі наукового світогляду в структурі особистості.

2. Назвіть та проаналізуйте основні риси наукового світогляду.

3. Які функції виконує науковий світогляд?

4. Дайте характеристику шляхів формування наукового світогляду школярів.

5. У чому полягає принцип світського характеру навчання в сучасній українській школі?

6. Яку роль відіграє глибоке та міцне оволодіння науковими знаннями у формуванні наукового світогляду?






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.