💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Психологічний вік. Я-концепція і особливості сприйняття психологічного часу в юнацькому віці.

Мабуть у жодну іншу пору життя минуле /дитинство/ і майбутнє /дорослість/ не перетинаються у сьогоденні так суперечливо, як юнацькі роки. Навіть саме відчуття безперервності свого " Я", наступності в часі підлягає випробуванню. Сприйняття власного психологічного часу стає дуже напруженим. А те, як він сприймається, є важливим фактором, що визначає внутрішню картину становлення особистості.

Психологічний вік - важлива часова характеристика життя особистості. Він відбиває момент сприйняття людиною системи відношень між подіями її життєвого шляху: послідовність, швидкість перебігу різних подій життя, усвідомлення віку /дитинство, юність, старість/. Психологічний вік - це характеристика людини як індивідуальності, він виміряється в її внутрішній системі відліку. Сприйняття психологічного часу відбувається в різних юнаків по-різному. Одні переживають перехід від минулого до сучасності як певний регрес. У такому випадку минуле сприймається як " золота" пора життя, де було все красивим і радісним, де залишилося все, що справді відповідає головним цінностям особистості. До минулого тяжіє ідеальна сторона " Я-концепції", що визначає, якою бажала б стати особистість, але чомусь такою не стала. У інших юнаків у навпаки, сучасне і минуле, а також минуле і майбутнє тісно зв'язані, і утворюють різні грані " Я-концепції". Зрозуміло, що в такій ситуації людина не задоволена собою, намагається стати іншою, а як і чому це сталося, сказати не може. Існує ще й третій варіант, коли всі три часові, виміри " Я" ізольовані один від одного: сучасне не випливає з минулого, а майбутнє не є продовженням сучасного. У такої особистості своя концепція розвитку: дитинство є дитинство, майбутнє - щось зовсім інше, а сучасне, моя юність - особливий світ, незрівняний ні з чим. Найчастіше це відбувається тоді, коли юнак включений до так званої " юнацької культури", належність до якої породжує почуття самоідентичності.

Як показують дослідження, у всіх названих випадках сприйняття психологічного часу спостерігається характерна особливість: юнаки розмірковують про майбутнє і накреслюють різноманітні плани, але мало хто з них розуміє, що реальне майбутнє, це не майбутнє взагалі, а лише у певний спосіб організоване сучасне і що насиченість майбутнього цілями потребує насичення сьогодення відповідною практикою. Значний інтерес становить проблема вимірювання психологічного віку і тих особливостей, що притаманні йому на різних етапах життя. Складність вимірювання психологічного віку полягає в тому, що він може не збігатися у різних сферах життєдіяльності.