Тема 14. Особливості мислення дитини від народження до 7 років

Практичне заняття

Мета: проаналізувати підходи вчених до процесу мислення і розвиток мислення дитини від народження до 7 років

Питання для обговорення

1. Особливості процесу мислення

2. Ранні форми мислення: а) мислення і дія; б) словесне мислення

3. Розвиток мислення у ранньому дитинстві

4. Розвиток мислення у дошкільному віці: а) мислення і дія; б) мислення і образ; в) мислення і мова.

Питання для самоперевірки:

1. В чому відмінність процесу мислення від процесів чуттєвого пізнання?

2. В чому суть біологізаторського підходу до процесу мислення?

3. Як розумів Ж. Піаже егоцентризм дитини?

4. Розкрийте погляди І.М. Сєченова на розвиток мислення.

5. Хто є автором концепції поетапного формування розумових дій? В чому полягає її сутність?

6. В якому віці й на якій основі починається розвиток мислення в дитини?

7. Від яких факторів залежить рівень узагальнення дитини в ранньому віці?

8. Яким шляхом розвиваються елементарні розумові операції?

9. Який характер мають узагальнення 3-річної дитини?

10. Як вирішують поставлене завдання молодші дошкільники (3 - 4 роки), як вони ставляться до отриманого результату?

11. Яким чином осмислюють завдання і способи його розв’язання діти середнього і старшого дошкільного віку?

12. Чи є удосконалення мислення прямим наслідком віку дитини?

13. Чи зникає дієва форма мислення у дошкільному віці? Які вона має особливості?

14. Чому мислення маленької дитини є конкретно-образним?

15. Що таке синкретизм? Як знімається синкретичність образів?

16. Від чого залежить рівень узагальнення 3 – 6-річної дитини?

17. Про що свідчать запитання дитини після 3-х років?

18. Коли виникає пізнавальний характер запитань? Чому дошкільники ставлять так багато запитань дорослим?

19. Чи є відмінність між запитаннями дітей 2 – 3 і 5 – 6 років?

20. Які особливості ранніх форм словесного мислення дітей?

21. Чи згодні Ви з твердженням В. Штерна, що дитині властива алогічність міркувань?

22. Які ланки містить розумовий процес?

Психологічні задачі:

1. Сергійко взяв олівець і папір і сказав, що він намалює солдата. Проте, коли малюнок був готовий, хлопчик сказав, що він намалював потяг.

Чи закономірне подібне явище? Дітям якого віку воно властиво?

2. Альоша закинув м’ячик на шафу і намагається його безуспішно дістати. Мама пропонує йому подумати, як це можна зробити. Альоша відповідає: Не треба думати, треба діставати! ”

Визначте приблизний вік малюка. Які особливості мислення виявилися у хлопчика в даному випадку?

3. В старшій групі дитячого садку дітям часто задають такі питання: який м’яч укотиться дальші: що котиться по траві чи по асфальту? Як узнати, в який бік віє вітер? Як узнати, який із стільців вищий – дитячий чи дорослий?

Який вид мислення формують в дітей такі запитання? Як розвивати у дітей такий вид мислення?

4. Іноді дошкільник не ставить запитань дорослим. Назвіть можливі причини цього явища.

5. В групової кімнаті дитячого садка стояв акваріум, в ньому плавали рибки. Діти (3 р. 5 міс.) разом з вихователем доглядали за ними: годували, чистили акваріум і т. ін. Діти могли добре бачити рибок. Однак на спеціальному занятті, присвяченому розгляданню рибок, діти не могли відповісти на найпростіші запитання про них.

Чим пояснити невміння дітей розповісти про рибок? Чи можна стверджувати, що діти молодшого дошкільного віку не спостережливі? Як варто організувати спостереження дітей?

6. Дітей різного дошкільного віку запитали, що таке лялька. Відповіді були різні.

Олена: „Лялька – це ось”. (Показує).

Ніна: „Лялька – щоб грати”.

Зіна: „Лялька – це голова, руки, ноги, волоси”.

Оля: „Лялька – це іграшка”.

За відповідями дітей визначте приблизно їхній вік.

Назвіть основні закономірності формування понять в дітей.

7. Сашко безперервно ставить запитання: що це у тебе? Яка це машина? Який дядько тут сидить? Не дослухавши відповідь, він убігає. Прибігаючи, знов ставить запитання: слон сильний? А лев? Звідки йде дощ? Звідки я народився? Й т. ін.

Діти якого віку звичайно ставлять такі запитання? За яких обставин у дошкільників виникає потреба ставити запитання?

Рекомендована література:

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. /О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

2. Выготский Л.С. Собрание сочинений в шести томах. Том 4. Вопросы детской психологии / Под ред. Д. Б. Эльконина.- М.: Педагогика, 1984.-432 с.

3. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 162 – 178.

4. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – 354 с.

5. Шаграева О.А. Детская психология. Теоретический и практический курс. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 368 с.

Тема 15. Розвиток уяви у дитини від народження до 7 років

Питання для обговорення

1. Зародження уяви в ранньому дитинстві.

2. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.

3. Уява старшого дошкільника.

4. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.

Питання для самоперевірки:

1. У яких фактах виявляється зв’язок уяви з дійсністю?

2. Назвіть етапи розвитку уявлень за Г.О. Люблинською.

3. У якому віці спостерігається перенесення уявлення про реальний предмет на його зображення? Як називається цей вид уяви?

4. Яким чином наслідування у ранньому віці сприяє розвитку уяви?

5. Назвіть три етапи розвитку уяви дошкільника за О. М. Дьяченко.

6. Назвіть основні психологічні передумови розвитку уяви у ранньому віці.

7. Які прийоми створення образів уяви використовує старший дошкільник?

8. У чому полягає провідне значення для розвитку уяви мовлення дитини?

9. Які головні функції уяви у дошкільному віці?

10. Якими рисами відзначається уява дошкільника?

11. Яка позиція дорослого є найбільш сприятливою для розвитку уяви й творчості дошкільника?

12. Назвіть прийоми формування уяви.

Психологічні задачі:

1. Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу?

Дорослий: Оксанко, намалюй, що хочеш.

Оксана: А можна ялинку намалювати? (бере зелений олівець, малює зліва дві ялинки.) А я ще вовка намалюю (бере чорний олівець і малює вовка по центру аркуша). У мене ось така голова вийшла. А носик буде червоний (бере червоний олівець, малює вовку ніс). Йому зимно. А це чорний хвіст (бере коричневий олівець, розфарбовує вовку лапи. Бере оранжевий олівець, малює справа лисицю). Стільки ніг, скільки і у лисиці. Де зелений? (оглядає стіл, знаходить і бере зелений олівець.) Ялинка буде (малює праворуч від лисиці ялинку). Ялинка пухнастенька (говорить під час малювання); бере коричневий олівець, малює вовку вухо, пояснюючи під час малювання) Вовку щось Лисиця говорила. Він вухо підставив. А зайчик білий. А де білий (оглядає стіл, перебирає олівці)? А, гаразд, жовтий буде (бере жовтий олівець, малює під ялинкою зайця). Без носа. І дощик почався. Я їм намалюю нірки.

2. Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу?

Дорослий: Максиме, що ти зараз малюватимеш?

Максим Р.: Замети намалюю. Це внизу. Дерево сніжне, не дуже велике. А поряд, можливо, річку намалюю (бере пензлик, опускає в банку з водою, звертається до дорослого). Дивіться, у мене вода одразу ж почорніла! Хоча я ще не фарбував. Пензлик брудний (промиває пензлик). Треба фарби розмочити (пензликом додає води у кожну фарбу, чекає декілька хвилин, починає малювати).

3. Яку функцію уяви мав на увазі данський казкар Спанг Ольсен, коли писав: «Якщо нам, дорослим, здається, що дитина – великий фантазер, то цілком можливо, що дитина просто намагається знайти чомусь розумне пояснення...»

4. Які особистісні проблеми Ганни Ж. (6 років 9 міс.) виразно виявляються у складеній нею казці? Що у складених дітьми казках повинно інколи викликати занепокоєність дорослих?

Жив-був Заєць на світі, був він самотній. Одного разу Заєць пішов гуляти, Бачить: котик плаче. Жаль стало Зайчику, він говорить:

Котику, чому ти плачеш?

У мене друзів немає.

А давай я з тобою дружитиму?

Давай.

Котик встав з пенька і сказав:

Ось подивися, там хтось сидить і плаче.

Підемо, підійдемо. А Котик сказав:

Давай.

Вони підійшли до пенька, а там Щенятко плакало. Вони сказали:

Собачко, давай з нами дружити. Собачка сказала:

Давай.

Вони стали добре дружити, поживати. Потім вони пішли в сарай. Собачка розказала про себе, і всі друзі розказали свої історії. І стали вони добре жити і нікого не кривдити. Ось і казці кінець, а хто слухав – молодець, а хто не слухав, той пряники не їв.

5. Які особливості уяви виявилися при складанні Сергієм Л. казки, для якого віку вони характерні?

Жив великий Дік. Ось Дік на всіх гарчав, на маму гарчав, на дядька гарчав, жах! А під ґаночком жили кошенята. І він на них теж гарчав. І всі боялися його. Він такий великий і чорний, і ще швидко бігає... завжди за кошенятками.

6. Який спосіб створення образів уяви використано у казці Світлани Г. (4 роки 7 міс.):

Святкувала Лисиця день народження і зателефонувала Зайцю: «Приходь, я тебе пригощу. І Білку приводь, ви ж друзі». Заєць телефонує Білці: «Білко! Пішли до Лисиці в гості! Поїмо у неї!» А Білка говорить: «Пішли! Тільки нафарбуюся, зачіску зроблю! Приходь пізніше». Ну і все. В гості пішли.

7. Який спосіб створення образів уяви використано у казці, складеній Настею С. (4 роки 8 міс.):

До лісу прикотився Колобок. Там він зустрів Зайця, Вовка, Ведмедя і Лисицю. І всі хотіли його з'їсти, а він такий розумний був і від всіх покотився. І котився лісом і пісеньку свою виспівував. А потім дощик пішов сильний. І Колобок покотився до дідуся і бабусі назад. Удома ж тепло було. А вони зраділи, стали Колобка зустрічати, нагодували, напоїли і поклали спати в піч.

8. Яка особливість створення образів уяви, характерна для молодшого дошкільника, виявилась у казці Жені Л. (4 роки 6 міс.), складеній на основі малюнків їжака, Зайця і Лисиці:

Зустрів їжак Чебурашку і говорить: «Хочу на Місяць летіти. Мені Черепашки-ніндзя ракету дали. Хочеш зі мною?» — «Хочу». Йдуть вони, йдуть. Бачать — Лисиця біжить. І говорять їй: «Лисичко! Полетиш з нами на Місяць?» — «Ні. Не хочу. Я там була. Там немає їжі і холодно. Летіть самі, а я тут залишуся, вас почекаю!» А їжак і Чебурашка полетіли і залишилися на Місяці жити.

Рекомендована література

1. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.

2. Галигузова Л. Н. Творческие проявления в игре детей раннего возраста //Вопросы психологии. – №2. – 1993. – С. 17 - 26.

3. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 179 – 191.

4. Дьяченко О. Особенности развития воображения умственно одаренных детей //Дошкольное воспитание. – 1993. – № 8. – С. 46 - 51.

5. Кириллова Г. Реалистические тенденции в воображении детей //Дошкольное воспитание. – 1981. – № 12. – С. 45 - 47.

6. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – С. 167 - 198.