Тема 6. Нормативні показники та активізація сюжетно-рольової гри у дошкільному віці

Практичне заняття

Мета: ознайомити студентів з показниками сюжетно-рольової гри і прийомами її активізації

Питання для обговорення

1. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.

2. Формування передумов рольової гри.

3. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри.

4. Організація сюжетно-рольової гри. Іграшки.

Питання для самоперевірки:

1. Які чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника виділяє Д. Б. Ельконін?

2. У чому полягає методика формування передумов рольової гри?

3. Назвіть ознаки недорозвиненості гри у дошкільника

4. Охарактеризуйте прийоми активізації гри.

5. Які класифікації іграшок ви знаєте?

6. Охарактеризуйте дидактичні іграшки.

Рекомендована література:

1. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільників. – К.: Томіріс, 1995. – 112 с.

2. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 75 – 82.

3. Мухина В. С. Игрушка как средство психологического развития ребенка //Вопросы психологии. – 1988. – №2. – С. 123 - 128.

4. Проблемы дошкольной игры: Психолого-педагогический аспект / Под ред. Н. Н. Поддьякова, Н. Я. Михайленко. – М.: Педагогика, 1987. – 192 с.

5. Репина Т., Гостюхина О. Самостоятельные игровые объединения //Дошкольное воспитание. – 1984. – № 2. – С. 43 - 46.

Тема 7. Психологічні особливості побутової діяльності в дошкільному віці

Питання для обговорення

1. Особливості побутової діяльності у дитини-немовляти.

2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.

3. Побутова діяльність у дошкільному віці.

Питання для самоперевірки:

1. У якому віці у дитини з'являється розуміння необхідності побутових процедур, а їх виконання стає більш узагальненим, набуваючи перспективної спрямованості, що проявляється у типових висловленнях дітей: «спати треба, щоб швидше рости і бути сильним».

2. Як розширюється направлена активність немовляти при здійсненні побутових процесів?

3. Охарактеризуйте етапи процесу формування навичок побутової діяльності у ранньому віці.

4. Що є мотиваційною основою побутової діяльності у ранньому віці?

5. Що є операційною основою побутової діяльності у ранньому віці?

6. Особливості розвитку побутової діяльності у дошкільному віці.

Психологічні задачі:

1. Яка діяльність дошкільника проявилася в описаному прикладі? Чим відзначається процес її виконання і для якого віку є характерним?

Ваня Д. (3; 9) підходить до раковини, відкриває кран, звертається до Оксани Н.: Дали вже воду, так, Оксано?

Настя: Де мій рушник?

Ваня: Там он висить.

Ваня намилює руки, затикає кран рукою, сміється, відвертається від бризок. Підходить Катя.

Ваня швидко змиває піну з рук, звертаючись до Каті: Я вже все. Ось, іди, ось (показує на раковину).

Підходить до рушника, роздивляється свою картинку, витирає руки, не знімаючи рушника, вибігає з туалетної кімнати.

2. Які особливості самоконтролю дошкільника за виконанням побутових процесів виявились у такому прикладі? Яким є рівень розвитку самоконтролю і для якого віку він характерний?

Вихователь: Діти, сьогодні нам на сніданок приготували рисову кашу, чай з молоком і булочку з маслом. Смачного!

Олена М. (разом зі всіма): Спасибі! (Бере ложку в праву руку, підсовує ближче тарілку, вимовляє неголосно.) Кашка, кашка!.. (Звертається до сусідки по столу Світланки Н.) А мені мама вчора зварила кашку! (Повертається у бік сусіднього столу, до Артема Г.) За столом не розмовляють. Чуєш мене! Не можна ж! (Доїдає кашу, кладе ложку на тарілку, підсуває чашку, бере булочку, відкушує, запиває. Відсуває чашку і тарілку вбік. Промовляє протяжно, гучно..) Дякую! (Встає, засуває за собою стілець, йде.)

Вихователь: Діти, швиденько миємо ручки і сідаємо обідати!

3. Для якого віку характерним є такий опис. Про яку властивість розвитку побутових процесів він свідчить?

Дитина починає розуміти об'єктивність вимог дорослих, усвідомлювати, що дотримання правил дозволяє налагодити взаємини з оточуючими: «треба причісуватися, а то всі красиві, а ти ні. Тобі соромно буде», – стверджує Оксана.

4. Чим відзначається потреба Маші у виконанні побутового процесу? Для якого віку вона властива?

Маша заходить у туалетну кімнату, бере мило, намилює руки, роздивляється їх, кладе мило, змиває піну водою, дивиться на руки: Ніби чисті. (Звертається до Дениса.) Чисті? (Закриває кран, витирає руки, сідає за стіл)

5. Який мотив спонукає Олену виконувати побутовий процес і допомагати своїй подрузі при цьому? Який приблизний вік дівчинки?

Олена підходить до шафки, відкриває її, розв'язує шарф, розстібає ґудзики і знімає шубу, рукавички віддає вихователю, зауважує: «мокрі». Вішає шубу на дверці шафки, знімає шапку і вішає її на гачок. Знімає чоботи, ставить їх у шафу, знімає светр, кладе в шафу, бере гребінець і розчісує волосся наспівуючи. Кладе гребінець у шафу, знімає рейтузи, шкарпетки і колготки, складає їх та кладе в шафу. Надягає гольф і сандалі, поправляє плаття, підходить до Ганни, яка одягнена і сидить на стільці: «Ганно, вставай зараз, не встигнеш роздягнутися. Давай я тобі розв'яжу». Розв'язує Ганні шапку, кладе в шафу, допомагає зняти шубу і валянки, складає одяг у шафу. Відкриває сусідню шафу: «ну, що таке! (обурено). Як поклала колготки! (Струшує колготки, складає і кладе на полицю, піднімає шапку і вішає на гачок.) Все! Пішла мити руки» (закриває шафку, йде в групу).

Рекомендована література:

1. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 83 – 89.

2. Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. – К.: Рад школа, 1991. –221 с.

3. Ладивір С. Пед. процес потребує радикальних змін // Дошкільне виховання. – 2006. – № 1. – С. 7 – 9.

4. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – С. 110 – 112.

5. Люблинская А. А. Воспитателю о развитии ребенка. – М., 1972. – С. 113 – 123, 170 – 174.

6. Смирнова Е. О. Психология ребенка от рождения до 7 лет. – М.: Школа-Пресс, 1997. – 383 с. – С. 146 – 159.

7. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: Изд. центр «Академия», 1997. – С. 41 – 64.

Тема 8. Психологічні особливості трудової діяльності в дошкільному віці

Питання для обговорення

1. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.

2. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури:

2.1. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення.

2.2. Взаємозв'язок трудової діяльності та гри дошкільника.

2.3. Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника.

3. Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.

4. Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть основні різновиди дитячої праці протягом дошкільного дитинства.

2. Які умови формування трудової діяльності?

3. Як зв’язана трудова діяльність і гра дошкільника?

4. Назвіть внутрішні і зовнішні сторони трудової діяльності дошкільників.

5. Як розвиваються трудові дії дошкільників?

6. Як відбувається розвиток цілепокладання?

7. Як відбувається розвиток трудової діяльності дошкільника?

8. Які основні види праці виникають у ранньому та дошкільному вікових періодах?

9. Яким чином організується дитяча праця?

Психологічні задачі:

1. Що можна сказати про такі мотиви трудової діяльності дошкільників? Як вони характеризують трудове виховання дітей?

Малюк пояснює значення праці так: «щоб мама не сварила», «щоб мама похвалила», «коли потруджуся, мені завжди що-небудь смачненьке дають», «труджуся, тому що мама сказала».

2. З яких елементів складається вміння дитини планувати свою працю? Який приблизний вік дитини? Які особливості самоконтролю та самооцінки виявились у прикладі?

Протокол бесіди з Настею Е.

Настя Е. надягає фартух.

Вихователь: Що ти робитимеш?

Настя: Іншим їсти буду давати.

Вихователь: Як ти будеш це робити?

Настя: Ну, буду всім іншим стіл накривати. Звертається до свого «чоловіка»: Женю, я буду тарілки носити.

Вихователь: 3 чого ти почнеш свою роботу?

Настя: Спочатку блюдця роздам, потім чашки, потім виделки і ложки (супроводжує мовлення жестами).

Вихователь: Чим ти закінчиш свою роботу?

Настя: Тарілки поставлю.

Вихователь: Насте, що ти робитимеш, якщо тобі знадобиться допомога?

Настя (замислюється): Кого-небудь покличу.

Вихователь: Кого ти попросиш допомогти, якщо у тебе не вийде?

Настя: Женю, Катю, Світлану, Олю, Олену.

Вихователь: Коли ти перевірятимеш свою роботу?

Настя: А навіщо перевіряти?

Вихователь: А раптом ти кому-небудь забудеш поставити тарілку?

Настя: Ну, я коли все роздам, подивлюся скрізь.

Вихователь: Що ти робитимеш, якщо помітиш, що зробила роботу неправильно?

Настя: А я зроблю все правильно.

3. Які особливості виконання доручень дошкільниками проявились у прикладі. Який приблизний вік хлопчика?

Протокол бесіди з Женею А. (4 р. 1 міс).

Вихователь, звертаючись до хлопчика: Ти черговий. Що потрібно перш за все зробити?

Женя: А що, я сьогодні один чергуватиму?

Вихователь: Поки що один. Дивися, хто з дітей сьогодні є в групі, і розкладай посуд.

Женя розкладає блюдця і виделки. Задумався.: Олено Олександрівно, хто тут сидить?

Вихователь: Тут сидять Саша, Сергійко і Руслан. Четверте місце вільне.

Женя прибирає зайве блюдце. Розкладає блюдця на третьому столі, звертаючись до вихователя: А Даші немає сьогодні?

Вихователь: Постав блюдце, Даша прийде.

Женя ставить блюдце і йде до інших дітей.

Вихователь: Женю, подивися – ти ще не все зробив.

Женя підходить до столів: А, виделки! Розкладає виделки і йде гратись.

4. Яка форма організації трудової діяльності дошкільників зображається у прикладі? Коли вона стає можливою та які вміння дітей передбачає?

Вихователь: Вово, йди-но сюди! (Вова – 5 р. 4 міс. – підходить.) Давай ти допомагатимеш хлопцям мити цеглу.

Вова киває головою, бере у вихователя фартух, йде у вмивальну кімнату разом з Петриком (5 років 6 міс), приносить таз з водою. Хлопчики ставлять таз на підлогу. Вова сідає на килим поряд з Петриком (5 років 4 міс), бере ганчірку, опускає її в таз з водою, викручує, знову опускає в таз, намилює, викручує, бере цеглину і протирає її.

Петрик: Давай ти митимеш, а я витиратиму.

Вова піднімає голову: Ага! (Протягує ту ж цеглину, кладе її на підлогу.)

Петрик бере цеглину і миє її.

Вова: Петрику! Я ж цю вимив уже!

Петрик: Ну, я ще раз. Я ж тільки протру, щоб було краще (протирає цеглину).

Вова: Ну, добре (бере іншу цеглину, витирає).

Петрик кладе цеглину на підлогу: Ці вже, напевно, висохли (підкидає). Давай у шафу складати (звертаючись до Вови).

Вова торкається до цегли: Ось ці висохли (показує).

Хлопчики встають, беруть цеглу і відносять в шафу. Вова підходить до вихователя: Світлано Сергіївно, ми вимили!

Вихователь: Молодці!

Рекомендована література:

1. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 90 – 104.

2. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа. – 1974. – С. 97 – 105.

3. Маркова Т. А. Воспитание трудолюбия у дошкольников. – М.: Просвещение, 1991. – 12 с.

4. Машовець М. Даруємо радість праці // Дошкільне виховання. – 2006. – № 5. – С. 7 - 9; № 6. – С. 10 - 11.

5. Психология совместного труда детей / Под ред. Я. Л. Коломинского. – Минск: 1987. – С. 5 - 76.

6. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: «Академия», 1997. – С. 51 - 64.

Тема 9. Психологічні особливості образотворчої та конструктивної діяльності дитини у дошкільному віці

Питання для обговорення

1. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.

2. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника:

2.1. Особливості малюнка дошкільника.

2.2. Зв'язок малювання із грою та мовленням дитини.

3. Розвиток конструктивної діяльності у дошкільному віці.

Питання для самоперевірки:

1. Чому образотворчу й конструктивну діяльність дитини називають продуктивною?

2. Розкрийте перший етап у розвитку образотворчої діяльності

3. Назвіть три групи образотворчих умінь за Т. С. Комаровою.

4. Що є виразними засобами у малюнках дошкільників?

5. Як сприймає дитина аркуш паперу, на якому вона малює?

6. Яка композиція найбільш характерна для малюнків дітей дошкільного віку? Як вона називається?

7. Як пов’язане малювання з грою і мовленням дитини?

8. Які дві взаємозв'язані сторони конструктивної діяльності розвиваються у дошкільному віці (А. Н. Давидчук)?

Психологічні задачі:

1. За фрагментом спостереження зробіть висновок про джерела змісту дитячих малюнків.

Дітям запропонували намалювати білку. Якщо вони гладили її опудало, то у малюнках перш за все відзначали її м'якість, пухнастість, максимальну увагу діти приділяли зображенню хутра білочки і опускали інші деталі. Діти, які ретельно розглядали білку, прагнули передати в зображенні навіть найдрібніші деталі, наприклад її кігтики (В. С. Мухіна).

2. Які безпосередньо неспостережувані аспекти ситуації намагалась зобразити дівчинка? Для якого віку це характерно?

Христина К. зобразила сходи і двох дівчаток, що стоять поряд, спиною і лицем до глядача. Вона пояснила: «це Попелюшка йде на бал і повертається». Так за допомогою малювання дитина проникає у сутність явищ, намагається зрозуміти їх значення.

3. Про зв'язок малювання з яким психічним процесом свідчить фрагмент? Яку функцію виконує цей процес у ході малювання дітей?

Сергійко М. (7; 0) коментує: «це пташка. Вона в теплі краї летить». Катя Т. (6; 8) пояснює: «дівчинка. Це вона так танцює. Скоро одружуватися буде. У них там всі одружуються. А потім вона дитинча народить».

4. Які особливості формування задуму виявились у прикладі? Для якого віку вони характерні?

Марина К. спочатку заявляє: «малюватиму пташку». Потім зображає округлу форму червоного кольору, зафарбовує, зверху малює лінію — зеленого кольору, фарба розпливається. Тоді дівчинка поряд зображає ще чотири округлі форми і на запитання дорослого: «Що ти намалювала?» — відповідає: «Тридцять вісім помідорів».

5. Які особливості формування задуму виявились у прикладі? Для якого віку вони характерні?

Степан Л. (6 років 5 міс.) говорить: «О, зараз я намалюю будинок». Бере коричневий олівець, малює будинок, віконце, горище. «Тільки у мене труби не буде. Я не хочу. Так, зараз візьмемо зеленуватий». Бере зелений олівець. «Ось такий будинок у мене». Розфарбовує будинок, «а тут у мене дверцята такі будуть». Малює двері, «я хочу ще дерево намалювати». Малює дерево пояснюючи: «У моєї бабусі ну, де я відпочиваю, теж є дерево. Зараз ще дорогу намалюю». Малює дорогу.

6. Який фактор реалізації дитячих задумів виявився у прикладі?

Катя А. (6; 1): У мене вийшов гриб. Ще я хотіла себе намалювати, але не вмію.

Ігор С. (5; 5): Спробую ведмедя намалювати... Не виходить. Рот взагалі не вийшов. Хотів ведмедя намалювати, але він не вийшов.

7. Що можна сказати про зміст малюнків дітей? Чому саме це зображають дошкільники і для якого віку характерні малюнки такого змісту?

Даша І. зображає русалок з улюбленого мультфільму. Вони щоразу займаються якою-небудь справою: плавають, купаються, перуть, сушать і прасують свої купальники, танцюють і навіть ходять у театр (після того, як сама Даша відвідала краєзнавчий музей).

Розглядаючи малюнок семирічного Вови Р., дорослий запитує; «Вово, чому ти намалював саме кораблі?» — і одержує відповідь: «Ну, мені подобаються кораблі. А у мене тато теж в море ходить».

Рекомендована література:

1. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 105 – 115.

2. Комарова Т. С. Изобразительная деятельность в детском саду: Кн. для воспитателя дет. сада. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

3. Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. – М.: Педагогика, 1981. – 240 с.

4. Смирнова Е. О. Психология ребенка от рождения до 7 лет. – М.: Школа-Пресс. – 1997. – 383 с. – С. 250 – 257.

5. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: «Академия», 1997. – С. 95 – 98.

6. Шаграева О. А. Детская психология. Теоретический и практический курс. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 368 с. – С. 259 – 268.