Строки в адміністративному судочинстві

Інститут строків в адміністративному судочинстві має дуже важливе значення, оскільки він сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків (пропущення строку може мати негативні наслідки для того, хто його пропустив).

За­вданням адмі­ні­стра­ти­вно­го судо­чинства є за­хист прав, сво­бод та інте­ре­сів фізи­ч­них і юри­ди­ч­них осіб у сфе­рі публі­ч­но-пра­во­вих відно­син від по­рушень з боку орга­нів держа­вної вла­ди. Стро­ки адмі­ні­стра­ти­вно­го судо­чинства спрямо­ва­ні на як­най­шви­дше здійснення да­но­го за­хи­сту шляхом суво­ро­го їх до­три­мання судом та осо­ба­ми, які беруть участь у спра­ві.

Стаття 99 КАС України встановлює строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом – проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Стаття 99 КАС України встановлює шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Інший момент початку перебігу шестимісячного строку встановлено ч. 4 ст. 99 КАС України. Якщо особа відповідно до закону оскаржила рішення, дію чи бездіяльність в адміністративному порядку, тобто вищестоящому органу чи посадовій особі, то обчислення шестимісячного строку ведеться з дня, коли особа дізналася про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно – це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення. Наприклад, якщо йдеться про оскарження нормативно-правового акта, то строк починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поши­рює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це можна пояснити тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опу­блікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку. Якщо ж акт не поширював дію на особу, але згодом вона стала суб'єктом відповідних правовідно­син, у яких може бути застосовано цей акт, тоді строк знову-таки починається з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, тобто з моменту, коли вона стала суб'єктом відповідних правовідносин.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень КАС України також встановлює шестимісячний строк, котрий, якщо не встановлено інше, обраховується з дня виникнення підстав, які дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.

Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли Кодексом адміністративного судочинства України, а та­кож іншими законами не вста­новлені інші спеціальні строки звернення з адміністративним позовом. Зазвичай вони коротші від загального шестимісячного строку звернен­ня й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) не­обхідно досягнутиякнайшвидше. Наприклад, КАС України встановлює такі спеціальні (скорочені) строки звернення з адміністратив­ним позовом:

1) для уточнення списку виборців – не пізніш як за два дні до дня голосування (ч. 3 ст. 173);

2) для оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій – п'ять днів з дня прийняття рі­шення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172);

3) для рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби – десять днів, а для оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій – три дні (ч. 2 ст. 181 КАС України);

4) для встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання – негайно після отримання повідомлення про проведення мирного зібрання (ч. 1 ст. 182 КАС України) та ін.

Від строків звернення з адміністративним позовом до суду необхідно відрізняти процесуальні строки. Про­це­су­аль­ні стро­ки – це вста­но­вле­ні за­ко­ном або судом стро­ки, у ме­жах яких вчи­няють­ся про­це­суа­ль­ні дії (ч. 1 ст. 101 КАС України).

М. Г. Ко­би­лянсь­кий та В. К. Де­м­че­нко вважають, що дане ви­зна­чення по­тре­бує до­опра­цювання у зв’язку з не­до­пусти­мі­стю за­стосування у по­нятті та йо­го ви­зна­ченні одних і тих са­мих те­рмі­нів, як це має мі­сце у на­ве­де­но­му ви­па­дку з те­рмі­ном «стро­ки». На думку вченого, пози­ти­вне зна­чення ма­ла б пе­вна змі­на та розши­рення за­ко­но­да­вчо­го ви­значення по­няття «про­це­суа­ль­ні стро­ки» на­ступним чи­ном. Під про­це­суа­ль­ними стро­ка­ми слід ро­зумі­ти вста­но­вле­ний КАС або адмі­ні­стра­ти­вним судом час, про­тягом яко­го по­ви­нна/мо­же бути вчи­не­на пе­вна про­це­суа­ль­на дія або розпо­ча­та чи за­ве­рше­на та чи інша ста­дія судо­чинства в адмі­ні­страти­вній спра­ві[5].

Про­це­суа­ль­ні стро­ки мо­ж­на по­ді­ли­ти на два ти­пи:

1) стро­ки судо­чинства;

2) стро­ки вчи­нення пе­вних про­це­суа­ль­них дій.

Стро­ки су­до­чин­ства вста­но­влюють­ся КАС України і сто­сують­ся ви­ключ­но адміністрати­вно­го про­це­су. Кодексом адміністративного судочинства України вста­но­вле­ні такі строки судочинства:

1) відкриття про­ва­дження у спра­ві;

2) підго­то­вчо­го про­ва­дження;

3) судо­во­го розгляду спра­ви в суді першої, апе­ляцій­ної, ка­са­цій­ної інста­нцій, за но­во­ви­явле­ни­ми обста­ви­на­ми;

4) ви­ко­нання судо­вих рі­шень в адмі­ні­стра­ти­вних спра­вах.

Для підго­то­вки спра­ви до судо­во­го розгляду за­ко­но­да­вцем не вста­но­вле­но чі­тко­го стро­ку, за­зна­че­но ли­ше, що вка­за­ні дії ма­ють бути про­ве­де­ні суддею адмі­ні­стра­ти­вно­го суду, який відкрив про­ва­дження у адмі­ні­страти­вній спра­ві про­тягом ро­зумно­го стро­ку. Ро­зумний строк – це най­ко­ро­тший строк, до­ста­тній для вчи­нення про­це­суа­ль­ної дії.

Так са­мо з по­си­ланням на ро­зумний строк ви­зна­че­но те­рмін, про­тягом яко­го має бути розглянута і ви­рі­ше­на адмі­ні­стра­ти­вна спра­ва. Однак у да­но­му ви­па­дку цей те­рмін обме­же­но пе­вни­ми ча­со­ви­ми ра­мка­ми, зо­к­ре­ма за­зна­че­но, що він має бути не біль­ше місяця з дня відкриття про­ва­дження у спра­ві (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Адмі­ні­стра­ти­вна спра­ва в суді апе­ляцій­ної інста­нції по­ви­нна бути зареєстрована в день її надхо­дження і не пі­зні­ше на­ступно­го дня бути пе­реда­на в по­рядку черго­во­сті судді-до­по­ві­да­чу. В ра­зі відсутно­сті пе­ре­шкод у ви­гляді невідпо­ві­дно­сті апе­ляцій­ної ска­рги ви­мо­гам ст. 187 КАС, суддя-до­по­ві­дач протягом трьох днів по­ста­но­вляє ухва­лу про відкриття апе­ляційно­го про­ва­дження (ст. 189 КАС України).

Для підго­то­вки спра­ви до апе­ляцій­но­го розгляду судді-до­по­ві­да­чу законодавством на­да­но де­сяти­денний строк, який обчи­слюєть­ся з на­ступно­го дня пі­сля відкриття апе­ляцій­но­го про­ва­дження (ч. 1 ст. 190 КАС України).

Ана­ло­гі­ч­ні стро­ки, як і в суді апе­ляцій­ної інста­нції, вста­но­вле­ні КАС України для ре­єстра­ції, пе­ре­дання судді-до­по­ві­да­чу ка­са­цій­ної ска­рги, підго­то­вки спра­ви до ка­са­цій­но­го розгляду. По­пе­ре­дній розгляд спра­ви судом ка­сацій­ної інста­нції по­ви­нен бути про­ве­де­ний про­тягом п’яти днів пі­сля складення до­по­ві­ді суддею-до­по­ві­да­чем (ч. 1 ст. 220-1 КАС України).

До­пуск ска­рги до про­ва­дження у Верховному суді України здій­снюєть­ся про­тягом п’ятна­дцяти днів пі­сля надхо­дження ска­рги до Вищого адміністративного суду Укра­їни (ч. 2 ст. 240 КАС України).

За­ява про пе­ре­гляд судо­во­го рі­шення за но­во­ви­явле­ни­ми обста­ви­нами згі­дно з ви­мо­га­ми ст. 252 КАС України по­ви­нна бути розглянута судом про­тягом двох мі­сяців пі­сля її надхо­дження до суду ті­єї інста­нції, який пе­ршим при­пусти­вся по­ми­лки при ви­рі­шенні спра­ви вна­слі­док не­знання про існування ці­єї обста­ви­ни.

По­рядок ви­ко­нання рі­шень адмі­ні­стра­ти­вно­го суду вста­но­вле­ний но­рма­ми За­ко­ну Укра­їни «Про ви­ко­навче про­ва­дження». В той са­мий час спосіб, стро­ки та по­рядок ви­ко­нання судо­во­го рі­шення мо­жуть бути ви­зна­чені в са­мо­му рі­шенні суду. Крім то­го, КАС України у ст. 256 ви­зна­чає пе­ре­лік по­станов суду, ви­ко­нання яких здій­снюєть­ся не­гай­но.

Стро­ки вчинен­ня пе­вних про­це­су­аль­них дій по­ді­ляють­ся на:

1) стро­ки вчи­нення про­це­суа­ль­них дій судом;

2) стро­ки вчи­нення про­це­суа­ль­них дій осо­ба­ми, які бе­руть участь в адмі­ні­стра­ти­вній спра­ві.

Пе­рші спрямо­ва­ні на на­дання опе­ра­ти­вно­сті судо­чинству. На­при­клад, про­то­кол судо­во­го за­сі­дання по­ви­нен бути офо­рмле­ний та підпи­са­ний не пі­зні­ше трьох днів з дня за­кінчення судо­во­го за­сі­дання. За­зна­че­ний строк мо­же бути про­до­вже­ний го­ло­вуючим не бі­ль­ше ніж на де­сять днів, обчи­слення яких по­чи­на­єть­ся пі­сля за­кінчення судо­во­го за­сі­дання (абз. 3 п. 2-1 розд. VIII КАС України). Про­пущення за­зна­че­них стро­ків не по­тре­бує їх по­новлення.

Вста­но­вле­ні ж КАС України стро­ки вчи­нення про­це­суа­ль­них дій осо­ба­ми, які бе­руть участь в адмі­ні­стра­ти­вній спра­ві, по­тре­бують їх не­ухи­ль­но­го до­тримання, а у ра­зі про­пущення – по­но­влення.

КАС України вста­но­вле­ні стро­ки: для зве­рнення до адмі­ні­стра­ти­вно­го суду за за­хи­стом прав, сво­бод та інте­ре­сів (ч. 2 ст. 99 КАС), для по­дання осо­бою пись­мо­вих за­ува­жень на про­то­кол судо­во­го за­сі­дання (абз. 4 п. 2-1 розд. VIII КАС), за­яви про ухва­лення до­да­тко­во­го судо­во­го рі­шення (ч. 2 ст. 168 КАС), за­яви про роз’яснення судо­во­го рі­шення (ч. 2 ст. 170 КАС), за­яви про апеляцій­не оска­рження по­ста­но­ви суду першої інста­нції (ч. 3 ст. 186 КАС), каса­цій­ної ска­рги (ч. 2 ст. 212 КАС) то­що.

Стро­ки вчи­нення про­це­суа­ль­них дій осо­ба­ми, які бе­руть участь в адміні­стра­ти­вній спра­ві, мо­жуть ви­зна­ча­ти­ся днями, мі­сяцями, ро­ка­ми, або ж вка­зі­вкою на пе­вну по­дію, яка не­одмінно по­ви­нна на­ста­ти. Так, для зве­рнення до адмі­ні­стра­ти­вно­го суду за за­хи­стом прав, сво­бод та інте­ре­сів би вста­но­влюєть­ся шестимісячний строк (ч. 2 ст. 99 КАС), а от пи­тання про ухвалення до­да­тко­во­го судо­во­го рі­шення мо­же бути за­явле­не до за­кінчення стро­ку на ви­ко­нання судо­во­го рі­шення (ч. 2 ст. 168 КАС).