Таблиця 9

Система адміністративних судів в Україні є триланковою: перша інстанція, апеляційна й касаційна, чим повною мірою забезпечується конституційний принцип права на оскарження.

Для того, щоб забезпечити доступність до адміністративного правосуддя, суди першої інстанції мають дворівневу структуру. Судами першої інстанції є: по-перше, неспеціалізовані місцеві загальні суди, які розглядають найпростіші адміністративні справи (а їх дуже багато, наприклад соціальні). Вони поряд з адміністративними справами розглядають цивільні і кримінальні справи. Це районні, міські, районні у містах та міськрайонні суди. По-друге, окружні адміністративні суди, в яких розглядають складніші адміністративні справи. В Україні налічується 27 окружних адміністративних судів: окружні адміністративні суди 22 областей, окружний адміністративний суд м. Києва, окружний адміністративний суд АРК, Севастопольський окружний адміністративний суд).

Перший окружний адміністративний суд, а це був Вінницький окружний адміністративний суд, відкритий 25 квітня 2007 року. Загалом у 2007 році почали здійснювати правосуддя 9 окружних судів, у 2008-му – 14 окружних, у 2009-му запрацювали останні 4 суди.

Окружні адміністративні суди створені в межах області, щоб забезпечити оперативне, кваліфіковане та неупереджене вирішення у першій інстанції складних справ, зокрема тих, в яких є висока ймовірність тиску на суддів. Такий механізм розроблено з метою забезпечення незалежності суддів від впливу місцевої влади.

Апеляційною інстанцією (тобто інстанцією, яка переглядає судові рішення, які не набрали законної сили) для місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів є апеляційні адміністративні суди. Вони створюються в округах, межі яких визначає Президент.

Ука­зом Пре­зи­де­нта Укра­їни «Про утво­рення мі­сце­вих та апе­ляцій­них адміні­стра­ти­вних судів, за­твердження їх ме­ре­жі та кі­ль­кі­сно­го скла­ду суддів» від 16 листо­па­да 2004 р. № 1417/2004 утворе­но 27 окруж­них адмі­ні­стра­ти­вних судів та 7 апе­ляцій­них адмі­ні­стра­ти­вних судів (до вне­сення змін відпо­ві­дно до Ука­зу Пре­зи­де­нта від 16 жо­втня 2008 р. № 941/2008).

Апеляційні адміністративні суди розпочали роботу 2 квітня 2007 року, а останній, Севастопольський апеляційний адміністративний суд, почав свою діяльність 15 серпня 2008 року.

Нині діє 9 апеляційний адміністративних судів. Необхідність створення двох додаткових апеляційних адміністративних судів виникла у зв’язку з великою кількістю справ у судах. Задля їх розвантаження, а також реалізуючи принцип доступу до правосуддя, 15 грудня 2010 року був створений Вінницький апеляційний адміністративний суд, а 19 січня 2011 року запрацював Житомирський апеляційний адміністративний суд.

Вищою судовою інстанцією, касаційною інстанцією (переглядає судові рішення адміністративних судів першої інстанції та апеляційних адміністративних судів) в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд (далі – ВАС України)[1].

На ре­а­лі­за­цію по­ло­жень За­ко­ну Укра­їни «Про судо­устрій Укра­їни» Президент Укра­їни 1 жо­втня 2002 року ви­дав Указ «Про Апе­ляцій­ний суд Укра­їни, Ка­са­цій­ний суд Укра­їни та Ви­щий адмі­ні­стра­ти­вний суд Укра­їни», яким було ство­ре­но Ви­щий адмі­ні­стра­ти­вний суд Укра­їни. Іншим Ука­зом Пре­зи­де­нта України «Про кі­ль­кість суддів Апе­ляцій­но­го суду Укра­їни, Ка­са­цій­но­го суду Укра­їни та Ви­що­го адмі­ні­стра­ти­вно­го суду Укра­їни» від 7 ли­сто­па­да 2002 року визна­че­но, що кі­ль­кість суддів Ви­що­го адмі­ні­стра­ти­вно­го суду Укра­їни ста­но­вить 97 оди­ниць і лише 11 листопада 2003 року Верховна Рада України обрала перших 9 суддів ВАС України.

Такимчином, суддів до ВАС України обрали у 2003 році, а КАС України був прийнятий тільки 6.07.2005 року. Виникає питання: «Чим судді ВАС України займалися майже два роки?». За словами Голови ВАС України (2004-2011 рр.) Олександра Михайловича Пасенюка, у 2004 році багато часу забрав пошук приміщення для суду, робота над кодексом, робота з кадрами, інші заходи. Після початку роботи ВАС України, по-перше, 4 січня 2005 року був затверджений план заходів щодо організаційного становлення ВАС України та системи адміністративних судів, проведені організаційні збори суддів щодо започаткування роботи установи. Далі – державна реєстрація суду, організаційні заходи щодо розміщення суду в приміщенні заводу «Арсенал», виготовлення гербових та інших печаток, розроблення та затвердження кошторису і штатного розпису ВАС України, вирішення багатьох інших організаційних питань.

Вживалися заходи щодо наповнення судів кваліфікованими кадрами. Адже ефективність правосуддя визначалася не тільки фінансовими ресурсами, обладнанням приміщень чи кількістю комп’ютерів. Головне – постать самого судді, в руках якого людські долі, авторитет держави, іменем якої він приймає рішення. Велика увага приділялася підбору секретарів, помічників суддів та ін. працівників. А ще – робота зі створення окружних та апеляційних адміністративних судів, органів суддівського самоврядування.

Перші судові засідання ВАС України відбулися 25-28 жовтня 2005 року. 25 жовтня колегія суддів судової палати з розгляду справ, пов’язаних зі спорами щодо проходження публічної служби розглянула за правилами КАС України спір про проходження державної служби[2].

Нині у структурі ВАС України діє чотири судові палати відповідно до спеціалізації суддів Вищого адміністративного суду України за категоріями адміністративних справ.

1. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Першої судової палати:

1) справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту;

2) справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки;

3) справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування;

4) справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища;

5) справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, крім спорів за участю податкових органів у сферах валютного регулювання і валютного контролю та грошового обігу і розрахунків;

6) справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян;

7) справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, що виникають за межами виборчого процесу та процесу.

2. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Другої судової палати:

1) справи, що розглядаються Вищим адміністративним судом України як судом першої та апеляційної інстанцій.

3. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Третьої судової палати:

1) справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів;

2) справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, крім спорів за участю податкових органів щодо обмеження здійснення грального бізнесу;

3) справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян.

4) справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції;

5) справи зі спорів з відносин публічної служби;

6) інші справи.

4. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Четвертої судової палати:

1) справи зі спорів за участю податкових органів щодо обмеження здійснення грального бізнесу;

2) справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог;

3) справи зі спорів за участю податкових органів у сферах валютного регулювання і валютного контролю, грошового обігу та розрахунків.

Під час обговорення концепцій побудови адміністративних судів пропонувалася, що в порядку повторного касаційного оскарження справи, розглянуті ВАС України у касаційному порядку, переглядатиме Верховний Суд України. Ця теза знайшла своє відображення в ст. 47 закону «Про судоустрій України».

Проте Кодекс адміністративного судочинства розвинув зазначене положення й визначив, що Верховний суд України переглядатиме судові рішення ВАС України тільки за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання нашої країни, а також за нововиявленими обставинами.

Таке положення закріплене у Законі України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року, згідно з яким Верховний Суд України не є судом касаційної інстанції, а переглядає судові рішення у виняткових випадках, передбачених ст. 237 КАС України.