Розкрийте психолого-педагогічні аспекти організації уроків з трудового навчання та технологій.

У психолого-педагогічній літературі є велика кількість тлумачень терміну «урок». А саме:

З погляду М.Н. Скаткіна урок – це форма діяльності постійного складу вчителів і учнів, яка систематично застосовується для вирішення завдань навчання, виховання та розвитку організації учнів у певний відрізок часу.

Н.М. Верзилін розглядав урок як Сонце, навколо якого, як планети обертаються всі інші форми навчальних занять. Дійсно, в уроці представлені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, діяльність щодо організації та керування і всі його дидактичні елементи. Крім того, урок відображає цілісний процес навчання в органічному поєднанні з іншими формами організації навчально-виховного процесу: виконання домашніх завдань, факультативними заняттями і т.і. Але такі визначення недостатньо виражають сутність процесу навчання на уроці.

Але, найбільш точним є визначення, подане М.І. Мамутовим, відповідно до якого урок – це динамічна та варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльностей і спілкування) певного складу учителів та учнів, що включає зміст, форми, методи та засоби навчання і виховання у процесі навчання.

Відомо, що будь-який урок закладається задовго від його проведення. безумовно, однією з умов успішності проведення уроку є якість підготовки вчителя до уроку. При підготовці до уроку вчитель має пам’ятати, що на кожному уроці потрібні інтерес та захопленість самого вчителя, готовність самому дивувати і дивуватися. Адже, перед педагогом діти, які все сприймають реально, без взаємодії з яким неодмінно виникає психологічний бар’єр, що перетворює урок на важке взаємотерпіння. Учитель може дати блискучий урок, а результату такого уроку для конкретного учня ніякого немає.

Ю.Л. Львова підкреслює, що професійна закономірність учителя з підготовки до уроку полягає в словах: «Щоб запалити, треба горіти». Запалює сумлінна і всебічна підготовленість до уроку, емоційна щедрість вчителя, його захопленість.

Часто у вчителя буває такий настрій, при якому майже не можливо проводити урок, але ж йти треба. І в лічені хвилини треба налаштувати себе на робочий лад і не дати відчути дітям свою слабкість. Дуже багато педагогів, особливо молодих, вважають, що основним недоліком у своїй професійній підготовці є невміння управляти власним психічним станом. Психологами доведено, що будь-яка людина здатна досить точно себе оцінити, а отже визначити, що необхідно в собі змінити, перебороти, розвити. Треба відзначити, що це можливо тільки в тому випадку, якщо педагог здатен до певного самоаналізу свого стану, вчинків на уроці. Саме самоаналіз є одним зі способів педагогічного самовдосконалення. Адже, аналізуючи використані методи навчання, зіставляючи їх, педагог вибирає найбільш ефективні, які далі вдосконалює.

Таким чином, урок – це видима частина роботи вчителя, якій передує велика підготовча діяльність. Педагог зобов’язаний на уроці дотримуватися цілого ряду вимог. Вимог до сучасного уроку так багато, що вони поділяються на кілька груп:

· вимоги до структури уроку;

· вимоги до підготовки та організації уроку;

· вимоги до змісту уроку та процесу навчання;

· вимоги до техніки проведення уроку.

Основні вимоги кожної групи.

Вимоги до структури уроку включають:

1) чітко визначені цілі та завдання уроку;

2) визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх частин уроку;

3) зв'язок уроку з попереднім уроком і перспектива на наступний урок;

4) вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;

5) оптимальність домашнього завдання (форми, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей тощо).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

1) підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

2) можливість для учнів одержувати частину знань самостійно під керівництвом педагога;

3) використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

4) при підготовці виділити складні моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

1) урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам’яті, уваги, мислення, мовлення);

2) формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність);

3) урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

1) певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

2) сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти на допомогу учню тощо);

3) взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

4) використання різних видів діяльності учнів. Підтримувати інтерес до уроку.

Урахування всіх вимог забезпечить успіх уроку.

Причини невдалого уроку:

1) погане самопочуття вчителя;

2) невміння педагога втілити задумане в практичних діях;

3) недостатня продуманість якихось моментів уроку (або уроку в цілому);

4) Перевантаження учнів інформацією, яку вони не в змозі обробити;

5) відсутність системи роботи вчителя на уроці і в уроках;

6) непідготовленість до уроку учнів;

7) дратівливість учителя, викликана попередніми уроками;

8) нелюбов до певної теми уроку;

9) невдоволення якогось учня класу, який зривається на інших учнів.

Безумовно, кожен вчитель виводить свої критерії, за якими визначає причини, що пояснюють невдачу уроку. Цікаво відзначити, що причини невдалого уроку, на думку педагогів, змінюються залежно від їхнього педагогічного стажу.

На думку Є. Стоунса: проведення будь-якого уроку складається з трьох фаз: підготовчої; активного навчання шляхом взаємодії вчителя з учнями; оцінювання результатів.

Підготовка містить у собі:

· визначення уроку в термінах навчання учнів;

· аналіз мети уроку для того, щоб виявити його основні елементи;

· визначення ключових характеристик понять і навичок, яким навчатимуться учні;

· перевірка наявного рівня володіння учнями предметом, якому їх навчатимуть;

· прийняття рішення про те, як забезпечити поступове навчання, яке гарантує учневі високий рівень успішності;

· прийняття рішення про тим здійснюваних учнями дій, про характер зворотного зв’язку, який слід забезпечити, про способи представлення навчального матеріалу і оцінку ступеня його засвоєння.

Навчання припускає:

- пояснення на початку уроку характеру нового матеріалу, який учні повинні опанувати;

- забезпечення прикладів, які дають уявлення про весь діапазон ключових характеристик, досліджуваних понять;

- впорядкування прикладів для того, щоб навчання поняття було економічним і ефективним;

- наведення контрприкладів, які не відносяться до уточнюючих понять;

- наведення нових прикладів для того, щоб розширити розуміння понять;

- допомога учням на початкових етапах навчання, яка поступово зникає;

- заохочення учнів різними способами, що дозволяють їм відчути, що навчання йде успішно, і підвищує їхню зацікавленість у навчанні;

- заохочення учнів до пояснення нових понять за допомогою запитань, підказки, висування гіпотези тощо;

- збільшення рівня мотивації всіх учнів за допомогою забезпечення високого рівня успішності в навчанні;

- забезпечення зворотного зв’язку з діяльністю учнів на всіх стадіях їх навчання;

- при навчанні руховим навичкам впорядкування контрольних практичних занять стосовно змінюваних умов виконання навичок;

- заохочення учнів до самостійних, аналітичних і евристичних вирішень проблем.

Оцінювання передбачає:

- перевірку навчання учнів застосовувати засвоєне навчання в нових ситуаціях (перенесення на наявні умови);

- оцінку зацікавленості учнів у досліджуваному ним предметі;

- порівняння досягнень учнів із цілями цього уроку.

Отже, урок – це центр, навколо якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії вчителя. Підготовка вчителя до уроку містить у собі:

По-перше, дидактичний і науковий рівні аналізу навчального матеріалу, який повідомляється вчителем на уроці. Сюди відносять знання вчителя у вигляді усвідомленої, сприйнятої і зафіксованої у свідомості інформації про досліджуваний об’єкт. Це можуть бути:

1) конкретні уявлення про предмети і явища та їхні властивості; знання не тільки важливих, а й цікавих фактів;

2) поняття, які виступають у вигляді термінів, нових назв для учнів, форма знайомства учнів з новими поняттями;

3) різні зв’язки та відносини між явищами, уміння навести приклади, що демонструють практичну значимість досліджуваного питання.

По-друге, педагогічний і методичний рівні, які дозволяють учителеві успішно «побудувати» свій урок. Іншими словами, виділення окремих елементів уроку, спрямованих на досягнення поставлених перед учителем і учнями цілей. Найбільш повне перерахування окремих ланок сучасного уроку доли Я. Лернер та М.Н. Скаткін, які виділили:

1) організаційний момент;

2) перевірку домашнього завдання;

3) перевірку раніше засвоєних знань і вмінь для підготовки до нової теми;

4) постановку мети уроку перед учнями;

5) організація сприйняття та осмислення нової інформації, тобто засвоєння вихідних знань;

6) первинна перевірка розуміння;

7) організація засвоєння способів діяльності шляхом відтворення інформації і вправ у її застосуванні за зразком;

8) творче застосування та здобування знань, освоєння способів діяльності шляхом рішення проблемних завдань, побудованих на основі раніше засвоєних знань і умінь;

9) узагальнення досліджуваного на уроці та введення його до системи раніше засвоєних знань;

10) контроль за результатами навчальної діяльності, здійснюваний учителем і учнями, оцінки знань;

11) домашнє завдання.

При створенні плану уроку вчитель вирішує питання про вибір найефективніших методів навчання. Методи навчання є інструментами в діяльності вчителя, які пускають у хід всі сторони навчального процесу (мету, засоби, зміст тощо), забезпечують досягнення поставлених цілей.

По-третє, психологічний рівень пов'язаний зі знанням індивідуальних і вікових особливостей учнів, а також створенням собі певного психологічного стану, позитивного психологічного настрою.

М.І. Махмутов виділяє наступні ускладнення вчителів у підготовці уроку:

- перші труднощі пов’язані з пошуком такої організації уроків, яка забезпечила б не тільки засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, але і їх самостійну пізнавальну діяльність, що сприяє розумовому розвитку. Це пов’язане з підготовкою навчального матеріалу і вибором відповідних методів навчання;

- наступні труднощі полягають у знаходженні способів і прийомів створення проблемної ситуації та підборі проблемних питань, розрахованих на індивідуальну, групову роботу учнів;

- останні труднощі пов’язані з необхідністю формування мотивів навчання, порушення інтересу учня до теми, підвищення їх емоційного настрою.