Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Розкрийте сутність проектування проблемного навчання на уроках трудового навчання.






    Проблемне навчання в дидактиці розглядають як тип навчання, спосіб або метод організації навчального процесу. Елементи проблемного навчання є в евристичних бесідах Сократа, творах Ж.м Ж. Руссо. До ідеї проблемного навчання близько підійшов К.Д. Ушинський. Значення дослідницької діяльності, як основи проблемного навчання, розкрили в своїх психологічних працях Дж. Дьюі, С.Л. Рубінштейн, Д.М. Богоявленський, Н.А. Менчинська. Фундаментальні дидактичні дослідження проблемного навчання, які започаткував ще в 30-х роках відомий польський учений-дидакт В. Оконь, застосували на практиці вчені-методисти, зокрема Б.В. Всесвятський, продовжили в умовах сучасної школи М.І. Махмутов, І.Я. Лернер, А.М. Матюшкін, І.А. Ільницька та ін.

    Проблема – це задача, що не має стандартного розв’язання, оскільки розв’язується не за схемою, алгоритмом чи зразком. Це насамперед творче завдання, спрямоване на пошук недостатніх для його розв’язання знань.

    Поняття " проблема" використовують у життєвому, науковому і навчальному значенні. У дидактиці йдеться про навчальну проблему як поняття.

    Проблемна ситуація – це штучно створена вчителем суперечність між досвідом учнів і тим, що вони спостерігають, подолати яку звичними, вже сформованими шляхами, засвоєними способами дії неможливо. Для цього потрібні нові підходи. Суттєвою ознакою проблемної ситуації є також психологічний дискомфорт, який виникає під час розв’язання задачі і стимулює до знаходження істини.

    Проблемна ситуація - це психічний стан утруднення, неможливість пояснити факт чи розв'язати задачу, спираючись на наявні знання. Існують, як показують дослідження, характерні для педагогічної практики типи проблемних ситуацій, які є загальними для всіх предметів.

    Суть проблемного навчання полягає в організації вчителем самостійної пошукової діяльності учнів, у процесі якої вони засвоюють нові знання, розвивають загальні здібності, дослідницьку активність і творчі вміння. При цьому процес навчання уподібнюється науковому пошукові і відображається в поняттях: проблема, проблемна ситуація, гіпотеза, засоби вирішення, експеримент, результати пошуку. На кожному із зазначених етапів учитель здійснює функцію управління процесом учіння і переведення учня з досягнутого рівня на вищий рівень пізнавальної самостійності, від звичайної активності (сприймання учнем пояснення вчителя, засвоєння зразка розумової дії в умовах проблемної ситуації, виконання самостійної роботи) до творчої активності. Головною особливістю проблемного навчання є цілеспрямоване використання вчителем проблемних ситуацій, які виникають поза його бажанням (об'єктивно), і ситуацій, створених ним спеціально.

    Проблемне навчання в діяльності учнів є потужним стимулом їх пізнавальної активності, а саме:

    - cпонукає до розв’язання нових, нестандартних завдань або поставлених проблем;

    - вчить бачити проблеми, відчувати їх;

    - формує вміння орієнтуватися в новій ситуації;

    - мобілізує наявний запас знань і вмінь для пошуку недостатніх;

    - вчить формулювати гіпотези, шукати шляхи їх підтвердження, планувати свою діяльність.

    Проблеми класифікують:

    - за галуззю і місцем виникнення;

    - за роллю в пізнавальному процесі;

    - за способом їх вирішення.

    За галуззю і місцем виникнення розрізняють такі навчальні проблеми:

    1) предметна - виникає в межах одного предмета і розв. засобами і методами цього предмета;

    2) міжпредметні - виникають в навчальному процесі в результаті міжпредметних зв'язків і зв'язку навчання з життям;

    3) урочні - виникають безпосередньо на уроці, вирішуються колективно або індивідуально під керівництво вчителя;

    4) позаурочні - виникають в процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішується переважно індивідуально.

    Умовами для створення проблемної ситуації є: змістовний бік ситуації, яку пропонують, повинен викликати інтерес в учнів; учні повинні відчути, що можуть розв’язати проблему і потрібні базові знання в них є.

    Використання проблемних ситуацій пов’язано з різними ступенями активності вчителя і учня залежно від змісту пропонованої проблеми та методики її розв’язання. Це зумовлює різні рівні проблемності. М.І. Махмутов визначає рівень проблемності як рівень узагальненості знань, що вивчаються, і дидактичний варіант взаємодії викладання й учіння в умовах проблемної ситуації. Виділяють такі рівні проблемності:

    1-й - проблемний виклад матеріалу вчителем (учитель пропонує навчальний матеріал, розкриваючи, зіставляючи, узагальнюючи різні точки зору на питання, яке є ключовим на уроці);

    ІІ-й - частково-пошуковий рівень (учитель залучає учнів тільки на окремих етапах, а проблемну ситуацію створює сам);

    ІІІ-й - проблемну ситуацію створює вчитель, учні розв’язують її самостійно;

    ІV-й - учні самі бачать і формулюють проблему, розв’язують її.

    Від 1-го до ІV-го рівня зростає самостійність і пізнавальна активність учнів, поступово зменшується керівна роль учителя.

    Шляхи створення проблемних ситуацій у навчальному процесі:

    - формулювання проблемних запитань, завдань пошукового характеру, наслідки виконання яких загострюють суперечність;

    - використання художнього слова;

    - демонстрування дослідів, фотографій, малюнків, живих об’єктів, кадрів із фільму, діафільму тощо, які ілюструють певну суперечність;

    - залучення учнів до виконання лабораторної, практичної роботи;

    - використання фольклорного матеріалу, загадок, прислів’їв, прикмет.

    У практичній діяльності вчитель використовує й інші прийоми створення навчальних проблемних ситуацій, які сформувалися в повсякденному досвіді або рекомендуються методистами, зокрема:

    - ознайомлення з історією наукової проблеми і боротьбою, що точилася навколо пошуку істини;

    - ознайомлення з методами науки, показ шляхів, один з яких привів до відкриття;

    - розкриття змісту ідей, теорій і концепцій не тільки в історії науки, айв сучасній науці;

    - посилення, загострення суперечностей, показ їх зіткнень, несумісності;

    - демонстрування незрозумілих і неочікуваних явищ, що потребують нестандартного пояснення;

    - включення в урок запитань, завдань або ситуацій з вибором відповіді, показом кількох варіантів можливих розв’язків;

    - постановка запитань і завдання, що мають прогностичний характер;

    - безпосереднє залучення учнів до дослідження наукових проблем (робота гуртків).

    Проблемне навчання не є універсальним методом, який можна використовувати на будь-якому уроці. Навчальну проблему створюють на основі конкретної інформації, цифрового матеріалу, кількісних даних, суперечливих фактів, загадкових подій і розв’язують на етапі вивчення нового матеріалу або з метою мотивації навчальної діяльності учнів.

    Технології проблемного навчання передбачають наступні 4 основні етапи діяльності учителя:

    - створення проблемної ситуації;

    - завдання нового напрямку розв'язання;

    - організація пошуку розв'язку;

    - рефлексія.

    В педагогічній літературі виділяють такі методичні прийоми створення проблемної ситуації:

    - виявлення різних точок зору на одне і теж питання;

    - створення учителем протиріч;

    - мотивація для розв'язання протиріч;

    - організація протиріч в практичній діяльності учнів;

    - розгляд якої-небудь задачі з різних позицій (наприклад, по професійному принципу: слідчий, економіст, психолог);

    - спонукання учнів до порівняння, узагальнення, висновкам в проблемній ситуації, співставлення фактів;

    - постановка конкретних запитань, які сприяють узагальненню, обґрунтуванню, конкретизації, логіці міркування;

    - висунення дослідницького завдання;

    - висунення проблемної ситуації вумові задачі (наприклад, з недостатніми даними, з допущеними помилками);

    - створення проблемної ситуації за допомогою обмеження часу її вирішення

     






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.