Інтеграція в галузі освіти

Загальна характеристика процесу інтеграції. В останні десятиліття виявився новий аспект освітньої полі­тики, пов'язаний із розвивальним процесом економічної, соціальної і культурної інтеграції. У ньому знаходить ви­раження характерна для сучасного світу об'єктивна тенден­ція до інтернаціоналізації світу, зближення країн і народів, спільного вирішення глобальних проблем, що виходять за національні й державні межі.

Інтеграція відбувається переважно у масштабах геополітичних регіонів, що поєднують країни з подібними умовами історичного розвитку і соціально-економічною структурою.

Найбільшу увагу міжнародні організації приділяють країнам, що розвиваються. У 80-х роках за активної участі ЮНЕСКО було розроблено чотири нові регіональні програми розвитку освіти для країн Латинської Америки і Карибського басейну, Африки, Азії.

Організація економічного співробітництва і роз­витку функціонує з 1961 р. До неї входить понад 20 про­мислово розвинених країн. Діяльність організації спрямована головним чином на узгодження різних аспектів економічної політики. У складі її координаційних органів функціонують Комітет освіти і Центр досліджень та нововведень у сфері освіти, які виробляють рекомендації щодо змін у структурі і ік геми освіти, її управлінні, фінансуванні, модернізації змісту і методів навчання у навчальних закладах різних типів, но­ші х принципів підготовки вчителів.

Європейський Союз. Головну роль у розвитку інтег­раційних процесів у Західній Європі відіграє Європейський Союз (ЄС).

У 1976 р. було створено постійно діючий Комітет осві­ти держав ~ членів ЄС, функції якого полягають у розроб­ленні стратегії співробітництва з метою «гармонізації» на­ціональних систем освіти. Під його егідою діє Європейський інститут виховання і соціальної політики, розміщений у Па­рижі. Складовою Комітету є Бюро співробітництва у сфері виховання (Брюссель).

У 1987 р. Рада міністрів освіти держав — членів ЄС затвер­дила програму «ЕРАЗМУС», головна мета якої — сприяти розширенню обміну студентами між вищими навчальними закладами країн, що входять до ЄС.

Координаційні органи ЄС у співробітництві з відповідни­ми організаціями ЮНЕСКО проводять роботу з уніфікації педагогічної термінології і параметрів національних статистичних даних. Розроблено західноєвропейську систему документації щодо інформації у сфері освіти.

У рішеннях і рекомендаціях координаційних органів ЄС перед навчальними закладами поставлене завдання формування «наднаціональної європейської свідомості» молоді. Інтеграція в галузі освіти набуває дедалі більшого розвитку і розглядається нині як необхідна умова подальшого полі­тичного зміцнення ЄС.