ЧАСТИНА 2. 5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари

5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари

Окрім поточного вивчення попиту важливе значення має виявлення перспективних тенденцій і напрямів його розвитку. Ця проблема розв'я­зується шляхом складання науково обґрунтованих прогнозів попиту населення в умовах належного інформаційного забезпечення.

Інформаційне забезпечення комплексу задач вивчення і прогнозування попиту складається із двох блоків: інформаційної бази даних і бази даних моделей та методів.

Інформаційна база даних складається із файлів інформації про: обсяги і структуру оптового і роздрібного товарообігу, запаси товарів в роздріб­ній мережі і на оптових базах (ТО, ZAP), чисельність населення і його статево-вікову структуру (NAS), норми споживання продовольчих і непродовольчих товарів (NSPO) і ін.

В цій базі формується також архівна інформація, яка складається із даних, поданих у вигляді динамічних рядів за низку років (в даний час, як правило, за три попередніх роки). Ці дані характеризують обсяги реалізації товарів, товарних запасів, незадоволеного попиту. Інформація подається в розрізі позицій номенклатури форми 3-торг-зведена.

База даних моделей і методів включає такі економіко-математичні методи і моделі: кореляційно-регресійний аналіз, авторегресивний аналіз, трендові моделі, експоненціальне згладжування, коефіцієнт еластичності та нормативний метод.

Кінцевою метою розв'язування задач реалізованого і незадоволеного попиту є визначення потреб в товарах шляхом прогнозування і складання замовлень на поставку товарів на плановий період. В основі прогнозу­вання попиту населення лежить припущення про зберігання основних тенденцій формування структури купівельного попиту в новому часовому періоді і впливаючих на нього факторів, які характерні для попереднього звітного періоду. Основними факторами, які впливають на попит, є:

& ріст виробництва товарів народного споживання при неперервному обновлені асортименту і покращення якості виробів;

& підвищення грошових і реальних доходів на душу населення;

ф зміни чисельності населення і його статево-вікового складу;

& рівень цін на товари народного споживання;

с> розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази торгівлі, покращення обслуговування населення тощо.

юзйШ

дача, таким чином, зводиться до випадку невід'ємного d.

^_едоліком методу трендових моделей є те, що не враховуються

'язки між попитом і чинниками, що зумовлюють його розвиток. Час важається чинником, який би причинно визначив розвиток попиту.

Більш досконалим, на наш погляд, є використання одно- і багатофак-тсрних кореляційно-регресивних моделей. При цьому приймається, що основним чинником, який впливає на розвиток попиту, є величина доходів населення (величина платоспроможного попиту).

У прогнозуванні споживчого попиту використовуються однофакторні моделі, які за формою аналогічні трендовим і приводяться в таблиці 5.22.

Таблиця 5.22

324__________________________________________________ ^ЈZ^M2.

де п - кількість емпіричних даних; і - номер елемента даних; у.. значення даних про попит покупця на певний вид товару; х. - /._Те значення емпіричних даних про доходи населення.

Коефіцієнт кореляції (г) набуває значень від -1 до +J. Якщо він наближається до нуля, то вважається, що зв'язку між попитом і дохо­дами населення немає або зв'язок мас нелінійну форму. При цьому чим ближче абсолютна величина коефіцієнта кореляції до одиниці, тим силь­ніша залежність. Знак коефіцієнта кореляції вказує на характер зв'язку: плюс - прямий, мінус - обернений.

Достовірність коефіцієнта кореляції перевіряється за критерієм Стью-дента. Для цього розраховується середньо-квадратична помилка коефіцієнта кореляції за формулою:

(5-37)

Квадрат коефіцієнта кореляції (або коефіцієнт детермінації) пока­зує, як зміна поліпу залежить від зміни доходів. Різниця (1-г²) визначає частку варіації, зумовлену впливом інших чинників.

Табличні значення /-критерію Стьюдента t_T беруться із відповідних таблиць, а розрахунок проводиться за формулою:

(5.38)

Якщо величина є < 20 %, то вважається, що метод коефіцієнта елас­тичності досить адекватно відображає реальний процес формування попиту.

Однак, як показала практика не всі торговельні підприємства мають можливість накопичувати архівні дані динамічних рядів про реалізацію товарів за останні 10-15 років. Тому для поточних прогнозів розгляда­ються динамічні ряди, які характеризують реалізацію товарів за три попередні роки. Такий відрізок часу цілком достатній для прогнозу, оскільки на протязі одного-двох років, як правило, не відбувається ні радикальних зсувів в технологічних процесах виробництва і позиційному асортименті, так і не спостерігається різких коливань в кон'юнктурі торгівлі і попиті на товари.

Величина попиту визначається шляхом розв'язання моделі задачі, а результат видається в декількох варіантах. Модель задачі представляє систему рівнянь прямої і квадратичної залежностей. Вибір цих рівнянь обумовлений тим, що процес розвитку реалізації товарів в минулому характеризується по різному: для одних товарів - яскраво виражена стійка прямолінійна тенденція, для других - її відсутність; для третіх -нестійка прямолінійна тенденція, яка проявляється. По деяким товарам на протязі періоду часу, який аналізується, коефіцієнти рівняння зміню­ються в часі. Тому вище названі рівняння доповнюються методом експо­ненціального згладжування. Сутність його - згладжування часового ряду даних про реалізацію з допомогою зваженої ковзкої середньої, в якій вага підкоряється експоненціальному закону. Зважена ковзка середня з експоненціально розподіленою вагою визначає значення процесу на кінці інтервалу згладжування, тобто є середньою характеристикою останніх рівнів ряду. Прогноз на плановий рік видається в чотирьох варіантах по кожному виду товара.

Результат розв'язку задачі презначений для працівників комерційних відділів торговельних підприємств (організацій). Дана задача безпосе­редньо пов'язана із задачею облік реалізованого попиту, оскільки вихідні дані останньої використовуються при її розв'язанні.

В процесі розв'язку задачі використовуються довідники товарів і одиниць виміру грошових еквівалентів. Вихідна інформація формується

За вище вказаним алгоритмом, по кожній назві товарів видається розрахунок прогнозу (реалізації) на плановий період в чотирьох варіантах.

Перспективне прогнозування полягає в розробці довгострокових прогнозів структури попиту на товари поточного споживання і довготривалого користування. В довгострокових прогнозах особливого значення набувають прогнози наукових відкриттів і економічного прогресу, які можуть значно змінювати множину напрямів в розвитку економіки і структурі потреб людей (споживчого попиту). Тому в практиці маркетингових досліджень для визначення прогнозу перспективного попиту на продовольчі і непродовольчі товари часто застосовують нормативний метод. Для продовольчих і непродовольчих товарів попит може бути встановлений на основі потреби в товарах, виходячи із фізіологічних та раціональних норм споживання на душу населення, які розробляються спеціалізованими науково-дослідними інститутами на Декілька років. Фізіологічні норми споживання враховують фізіологічні

ЧАСТИНА 2.

потреби організму, а також національні та регіональні особливості споживання продовольчих товарів.

Раціональні норми споживання непродовольчих товарів - це така їх величина (обчислена в середньому на душу населення), яка необхідна для щорічного покриття зносу цих товарів і підтримки їх наявного набору на раціональному рівні.

Найбільш простим варіантом є проведення розрахунків на перспективу фізіологічних і раціональних норм споживання товарів на душу населення, а також статистичних даних про прогнозну чисельність населення. В цій методології потреба в j-ому товарі розраховуються за формулою:

(5.118)

де N_k - норма споживання j-oro товару в к-тому році; г_к - чисельність населення розрахування для к-тото року.

Як показує практика, прогнозування попиту на продовольчі товари на перспективний період доцільніше здійснювати за формулою:

(5.119)

де Р_п - споживання або попит на товари в прогнозованому році; Р -фактичний продаж за перед плановий рік; І* - індекс чисельності населення; П - науково обґрунтована норма споживання на середньодушове споживання у перед плановому році; п - термін досягнення норми; а: - число років віддалення від перед планового року.

При розв'язанні задачі потреба визначається по кожному виду продовольчих і непродовольчих товарів. Для розрахунків потреби населення в продовольчих і непродовольчих товарах використовуються дані з нормами споживання (файл NSPO) і статистичні дані про кількість населення зони обслуговування торговельного підприємства (файл NAS).

5.6. Автоматизація розрахунків потреби в товарах

В АРМ менеджера торговельного підприємства потреба в товарах розраховується на основі даних про реалізацію товарів і товарні запаси. Залежність між величинами товарних запасів і реалізації товарів визначається з допомогою коефіцієнта еластичності, який показує відносне збільшення або зменшення товарних запасів на кожний процент зміни реалізації товарів. Коефіцієнт еластичності визначається за

Проведені торговельними підприємствами й організаціями розрахунки стають основою для розробки проектів планів поступлення товарів. Робітники комерційних служб торговельних підприємств і організацій при їх складанні мають можливість коригування варіантів прогнозів попиту даними експертних власних оцінок. Крім того, для обґрунтування товарного забезпечення планів товарообороту використовуються норми раціонального споживання товарів.

Замовлення в розгорнутому асортименті торговельні організації і підприємства оформляють у вигляді угод (договорів), контрактів, де вони прописуються в специфікаціях на поставку товарів.