РОЗДІЛ 1. єдиний безперервний процес, тобто безупинний ланцюг взаємозалежних дій.

єдиний безперервний процес, тобто безупинний ланцюг взаємозалежних дій.

Обсяг управлінської роботи у комерційній сфері є, як правило, розпо­діленим. Розподіл по горизонталі передбачає розміщення конкретних керівників на окремих посадах (на чолі окремих підрозділів, відділів, секторів, секцій). Наприклад, начальник фінансового відділу, начальник торговельного відділу, начальник служби маркетингу. Горизонтально розподілена управлінська робота координується по вертикалі - за рівнями управління: низовий (операційних керуючих - продавці); керівників середньої ланки (начальник відділу, директор секції, завідувач складом); керівників вищої ланки (президент, віце-президент, голова ради торговельної корпорації).

Кожному рівню управління торговельної корпорації необхідна інфор­мація, яка здобувається і розповсюджується в процесі виконання торговельних процесів засобами комунікацій (зв'язку), переміщується всередині підприємств з рівня на рівень: тобто з вищих на нижчі рівні; по висхідній (від нижнього до вищого). Крім того, комерційна організація потребує горизонтальних комунікацій для координації завдань і дій між магазинами, складами, проміжними ланками.

Як відомо, у керівника кожного рівня існують свої потреби в інфор­мації. Він повинен уміти оцінити якісний та кількісний аспекти своїх інформаційних потреб, знати інформаційні потреби своїх начальників, колег і підлеглих. Інформаційні потреби залежать від цілей керівника, прийнятих ним рішень, показників оцінки результатів своєї роботи (його відділу, підлеглих). У процесі інформаційного обміну він повинен визначити такі поняття, як " занадто багато" і " занадто мало" як відомо: збільшення кількості інформації не обов'язково підвищує якість рішень. Вхідні дані потрібно " фільтрувати", відкидати непридатну для прийняття рішень і залишати тільки придатну (релевантну) інформацію-дані, що стосуються конкретних проблем торговельного підприємства, праців­ника, мети та періоду часу, " просіяні" для можливостей використання конкретних моделей, цілей, проблем і ситуацій, періоду часу.

Розвиток товарно-грошових відносин в інформаційній діяльності в Україні передбачений законом. У Законі України " Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. закріплено право громадян на інформацію, сформовано правові засади інформаційної діяльності. Відповідно до нього інформація є об'єктом права власності громадян, організацій та держави. Основою

ЧАСТИНА 1.

інформаційного суверенітету України є національні інформаційні ресурси - вся інформація незалежно від змісту, форм, часу і місця створення. Головними напрямами та способами державної інформаційної політики є

> створення національних систем і мереж інформації;

> забезпечення ефективного використання інформації;

> сприяння постійному відновленню, збагаченню та збереженню національних інформаційних ресурсів;

> міжнародне співробітництво у сфері інформації.

Законом України " Про захист інформації в автоматизованих системах" встановлюються основи регулювання правових відносин стосовно захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян та юридичних осіб на інформацію і права доступу до неї, права власника інформації на її захист й обмеження доступу до неї.

Питання для самоперевірки

1. Що представляє собою комерційна інформація? Вкажіть її місце по відношенню до економічної інформації.

2. Що собою являють економічні дані? Вкажіть їх особливості.

3. Перерахуйте види комерційної інформації.

4. Назвіть класифікацію комерційної інформації.

5. Перерахуйте класифікаційні групування комерційної інформації.

6. Вкажіть структурні елементи комерційної інформації.

7. Перерахуйте основні типи реквізитів комерційної інформації.

8. Наведіть основні властивості комерційної інформації.

9. Що розуміється під новою інформаційною технологією (HIT) в обробці комерційної інформації?

10. На якій інформації ґрунтується управління комерційною
діяльністю?

11. Назвіть головні напрямки державної інформаційної політики.

розділ2

РОЗДІЛ 2

СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ

СИСТЕМ В УПРАВЛІННІ КОМЕРЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

2.1. Інформатика, інфраструктура, інформатизація: понятій­ний образ.

2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика.

2.3. Поняття, зміст і основні принципи організаційно-функціо-на.іьного управління.

2.1. Інформатика, інфраструктура, інформатизація: понятійний образ

Інформаційні технології на рубежі ХХ-ХХІ століть стають важливим елементом науково-технічного і соціально-економічного розвитку сус­пільства, відіграючи суттєву роль в прискоренні процесів отримання, поширення і використання нових знань. Впливаючи на якість інтелек­туальних ресурсів соціуму, інформаційні технології підвищують рівень і якість самого життя.

Поняття " інформаційні технології" є багатоаспектним. Тому у визна­ченні його наголошується той аспект, про який йде мова (операції, організація, складові тощо).

Уданому випадку під інформаційними технологіями (IT) розуміють обчислювальну техніку, системи зв'язку, які використовують для створення, збирання, передавання, зберігання та обробки інформації в усіх сферах суспільного життя.

Згідно з визначенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформа­ційна технологія - це комплекс взаємозв 'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, які вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації, обчислювальну техніку і методи організації її взаємодії з людьми і виробничим обладнанням, їх практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми.