Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Как продвинуть сайт на первые места?
    Вы создали или только планируете создать свой сайт, но не знаете, как продвигать? Продвижение сайта – это не просто процесс, а целый комплекс мероприятий, направленных на увеличение его посещаемости и повышение его позиций в поисковых системах.
    Ускорение продвижения
    Если вам трудно попасть на первые места в поиске самостоятельно, попробуйте технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Если ни один запрос у вас не продвинется в Топ10 за месяц, то в SeoHammer за бустер вернут деньги.
    Начать продвижение сайта
  • Методика вивчення української народної педагогіки






    Народна педагогіки – система поглядів народу на освіту та виховання дітей і молоді. Вона створювалася протягом ряду століть, збагачувалася, вдосконалювалася й є результатом колективного творчого внеску багатьох поколінь в духовну скарбницю народу, багатющим і невичерпним джерелом людяності, гідності, мудрості, гуманності.

    Кожен народ творить свою педагогіку, котра є глибоко національною за змістом, відображає його економічний, історичний, культурний, національний шлях розвитку, включає загальнолюдські основи.

    Вперше термін “народна педагогіка” в науковий обіг увів К.Д.Ушинський, в Україні О.В.Духнович (вжив у підручнику “Народная педагогія в пользу училищ и учителей сельских”, 1857 р.).

    Виховний ідеал народної педагогіки – взірець людської поведінки – людина праці, благородних поривань, високих моральних та інтелектуальних якостей, яка прагне пізнати навколишній світ і саму себе.

    Мета виховання в народній педагогіці полягає в тому, щоб виховати людину. Народна педагогіка – першооснова педагогічної науки.

    Мета виховання – сукупність властивостей людини, до виховання яких прагне народ – виховати людину.

    Зміст виховання – процес формування особистості й підготовка її до активної участі у виробничому, суспільному, духовному житті. Зміст виховання охоплює:

    - піклування про здоров’я та фізичний розвиток дитини;

    - передачу знань, трудових умінь і навичок;

    - привчання до організації домашнього побуту;

    - забезпечення професійної обізнаності в певній галузі виробництва;

    - підготовку до сімейного життя;

    - формування духовного світу.

    Форми виховання – спосіб організації виховного впливу:

    - індивідуальна (охоплює догляд старшими членами сім’ї за дитиною; забезпечує індивідуальний підхід до дитини, всебічне вивчення її особливостей);

    - групова (застосовується в родинному вихованні, коли кілька дітей, в різноманітних об’єднаннях дітей; поєднує засоби індивідуального та колективного впливу на кожного члена групи);

    - фронтальна (масова) (Реалізується у процесі організації різноманітних видів праці, участі дітей у народних святах).

    Мета навчання – сукупність знань, умінь і навичок людини, яку прагне сформувати народ – сформувати освічену, культурну, духовно багату, доброзичливу, працьовиту, підготовлену до певного виду трудової діяльності.

    Зміст навчання – система знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує теоретичну та практичну підготовку людини:

    - засвоєння рідної мови;

    - праця;

    - обізнаність з географії;

    - знання з суспільствознавства;

    - фізико-математичну підготовку;

    - фізичну підготовку;

    - прилучення до народного мистецтва.

    Форми навчання – спосіб організації навчання:

    - навчання “ланцюжком”;

    - самонавчання;

    - “челядництво”;

    - наставництво;

    - колективні форми навчання.

    Засоби виховання – вид діяльності народу, який може впливати на особистість:

    - рідна мова;

    - усна народна творчість;

    - види народного мистецтва;

    - національні традиції, звичаї, обряди (традиція – історично складений і переданий з покоління в покоління досвід, практика в будь-якій галузі суспільного життя, норми поведінки, смаки; звичай – манера поведінки, прийнятий спосіб дії; обряд – сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних із побутовими традиціями або з виконанням релігійних установ, ритуал);

    - національна символіка (вираження національних ідей, понять або почуттів за допомогою умовних знаків – символів);

    - народні ігри, іграшки;

    - сімейно-побутова культура.

    Принципи виховання – правило, норма, переконання, якими керується народ з метою кращого впливу на вихованця:

    - гуманізм (створення умов для формування найкращих людських якостей і здібностей дитини; повага до особистості, розуміння її інтересів, гідності, довіра до неї);

    - природовідповідність (врахування природи людини);

    - зв’язок виховання з життям (тісний зв’язок із культурно-історичними традиціями народу);

    - народність виховання (врахування специфіки спадковості, національної психології, характеру даного народу, його світогляду);

    - систематичність (cтановить собою цілісну єдність, у якій одна ланка доповнює і продовжує іншу);

    - послідовність (від простого до складного);

    - єдність вимог і поваги до особистості (вимагати не принижуючи, а сприяючи розквіту дитини, ставитися з повагою, піклуватися про дитину).

    Методи виховання – способи, шляхи досягнення мети виховання:

    - практично-дійові (режим праці та відпочинку, гра, вправляння (тренування), товаришування, дружба, мовлене вий етикет);

    - навію вальні (сугестій ні) – казка, легенда, молитва, символ, заповіт (заповідь), вірування, приклад, авторитет, сповідь;

    - переконувальні (бесіда, розповідь, прислів’я і приказки, притча, оповідання, пісня);

    - попереджувальні (профілактичні) – застереження, догляд (нагляд), контроль, клятва, погроза);

    - спонукальні (почуття честі та гідності, віра, надія, любов, кохання, змагання, подарунок, вимога, нагадування, доброта, милосердя, обов’язок, гасло (девіз, заклик), порада, настанова, наказ);

    - оцінювання, схвалення та покарання (похвала, подяка, докір, осуд, догана, прокляття).

    Приналежність методів виховання до тієї чи іншої групи залежить від мети їх застосування.

    Засоби навчання – визнана народом дія, що дає можливість здійснити навчання:

    - спілкування дітей з дорослими;

    - ігри;

    - спостереження;

    - навчання.

    Принципи навчання ( дидактичні принципи) – основні положення, якими керується народ при організації навчання:

    - природовідповідність (врахування природи дитини);

    - свідомість і активність (свідомість - відображення об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, дій дитини в регулюванні взаємин з іншими людьми, з природою, оточуючим середовищем; активність – обумовленість і динаміка виконуваних дій);

    - наочність (можливість бачити предмет пізнання з усіх боків і серед усіх тих відношень, у яких він перебуває);

    - доступність (передбачає відповідність змісту навчального матеріалу, методів, засобів і форм організації навчання віковим та індивідуальним особливостям дітей);

    - міцність засвоєння знань (забезпечується за допомогою багаторазових повторень);

    - зв’язок навчання з життям (привчання до трудових процесів, дій (самообслуговування, прибирання кімнати, догляд за рослинами, тваринами)).

    Методи навчання – визначені народом способи, шляхи досягнення мети навчання:

    - наочні (спостереження, демонстрування);

    - словесні (бесіда);

    - практичні (створення можливості зробити щось самостійно);

    - ігрові (використання в навчанні різноманітних елементів гри).

    Оскільки виховання й навчання в народній педагогіці розглядається як єдиний процес, то і засоби, принципи, методи навчання й виховання взаємообумовлюються та взаємодоповнюються один одним.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.