Педагогічний моніторинг та кваліметрія.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Практично в кожному з вищезазначених джерел розробляються окремі теоретичні положення педагогічного моніторингу, даються визначення, конкретизується понятійно-критеріальний апарат, тобто вказуються мета, завдання, напрями, об’єкти. Однак помітною є

тенденція, коли широко узагальнюється практичний досвід педагогічного моніторингу при очевидній відсутності фундаментальних знань про моніторинг. Адже в сучасних навчальних посібниках дане поняття взагалі відсутнє.

Велика увага приділяється питанням організації, технології і механізмам проведення моніторингу. Дослідження свідчать про те, що багато аспектів педагогічного моніторингу достатньо розроблені в теорії, накопиченим є і практичний досвід організації і проведення моніторингу в навчальних закладах різного рівня. Проте дослідники в основному обмежуються оцінюванням такого показника якості навчальних досягнень тих, хто навчається, як рівень навченості. Водночас велика кількість показників залишається поза увагою. Моніторинг також використовує систему понять, у тому числі критерії, показники, норми, та це не зводиться до діагностики. Однією з ознак є безперервність, але це поняття відносне. Ідеальної безперервності, як узабезпечують системи відеоспостереження за місцевістю (в еко-логії), в освіті немає. Педагогічне спостереження, яке здійснюється самим викладачем, є більш безперервним, ніж моніторинг або діагностика результатів. На відміну від моніторингу діагностику розглядають крізь призму індивідуальності, вона націлена на глибоке дослідження конкретних явищ, діяльності, стану і динаміки розвитку освітніх систем. Моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу

на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його

розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення освіти. В процесі здійснення моніторингових досліджень щодо якості навчальних досягнень студентів виховуються дисципліна, витримка, формуються професійно важливі якості, інтереси і прагнен-ня до безперервної самоосвітою. Отже, моніторинг – цілісний управлінський інструмент, до складу якого входять діагностика, дослідження, оцінювання і контроль, які в свою чергу знаходяться у

постійному взаємозв’язку і проявляються залежно від завдань моніторингу.

Кваліметрія – це наукова дисципліна, яка вивчає методологію та проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів: предметів, явищ або процесів.

Методи кваліметрії поширилися й на педагогіку, що зумовило появу педагогічної кваліметрії – самостійної наукової дисципліни, одного з напрямів загальної кваліметрії, який доповнює всі педагогічні науки контролем, діагностикою й корекцією результатів.

- галузь наукового знання, що вивчає методологію і проблематику розробки комплексних оцінок якості будь-яких педагогічних об’єктів (предметів, явищ, процесів).

Причиною виділення педагогічної кваліметрії як особливого напрямку стало те, що оцінка якості психолого-педагогічних предметів, явищ, процесів вимагає до себе особливої уваги й обережності, позаяк у більшості випадків об’єктом оцінки виявляється людина, її особистісні властивості і якості.

У педагогіці методи кваліметрії використовуються для: кількісного представлення результатів досліджень; встановлення деяких закономірностей педагогічних процесів і явищ (на основі встановлення кількісних закономірностей); визначення вірогідності висунутих гіпотез досліджень;