Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні аспекти розвитку мовлення учнів. Основні напрями робрти над розвитком мовлення. Види робіт з розвитку мовлення






Основна мета вчителів-словесників полягає у сприянні мовленнєвому розвитку громадян держави, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка “володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів, що є однією з найважливіших умов їхньої соціалізації.”1)Учні повинні вміти не просто володіти рідною мовою, а користуватися нею у різноманітних життєвих ситуаціях, тобто будувати змістовне, граматично та стилістично грамотне висловлювання залежно від ситуації спілкування. Крім того, результативність засвоєння вивченого матеріалу підвищується за умови включення у систему роботи завдань, що зацікавлюють учня, показують практичне застосування набутих знань та умінь. Одним із шляхів досягнення такої результативності є використання ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення учнів, що спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань, так і на їхній загальний розумовий розвиток. Постановка і вирішення таких завдань на уроці сприяє не тільки кращому запам’ятовуванню вивченого, а й розвиває інтелектуально-розумові здібності учнів, виробляє навички самоосвіти.Необхідність застосування ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення пов’язана з соціальними потребами, адже оволодіти державною мовою повинні не тільки етнічні українці, а й громадяни інших національностей. Ситуативні завдання зможуть їм допомогти не просто вивчити українську мову, а навчитися нею користуватись як засобом спілкування. Методика розвитку мовлення має, систему/основних понять: розвиток мовлення, робота з розвитку мовлення, зв'язне мовлення, висловлення, мовленнєва ситуацій, види творчих робіт, види мовленнєві діяльності. Робота з розвитку зв'язного мовлення здійснюється за трьома напрямками: 1.збагачення словникового запасу учнів і розвиток граматичної будови їх мовлення; 2.засвоєння норм літературної мови, 3.формування в учнів умінь і навичок сприймати і відтворювати чужі та будувати власні усні і письмові висловлювання(зв'язне мовлення). Відповідно до Держ. станд. заг.сер.освіти України, навчальних концепцій, чинних програм є такі види мовленнєвої діяль.: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Рецептивні види мовленнєвої діяльності регулюють правила сприйняття мовлення: аудіювання, читання. Продуктивні види мовлення: говоріння, письмо. Розвиток зв’язного мовлення ─ провідний принцип навчання рідної мови в початкових класах. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Програмою передбачається набуття учнями елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне і монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак найважливішим завданням є розвиток уміння здійснювати всі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), на що й наголошується в програмі середньої загальноосвітньої школи. Робота над правильною вимовою, чіткістю й виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним висловлюванням, над орфографічно грамотним письмом має стати основою кожного уроку. Однією з найважливіших і актуальних проблем сучасної методики викладання української мови в початкових класах є проблема розвитку мовлення молодших школярів. Зрозуміло, що під час вивчення рідної мови одним із головних завдань є завдання формування і розвитку у дітей правильного, виразного, чистого мовлення. Мовленнєвий розвиток учня ─ це дуже важлива умова його успішного навчання. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще розвивається її пам’ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в початкових класах. Забезпечити мовленнєвий розвиток молодших школярів ─ це означає навчити їх грамотно висловлюватись в усній і писемній формах мовлення, дотримуючись норм української літературної мови. Щоб розвинути та удосконалити мовлення школярів потрібна щоденна клопітлива робота над оволодінням основними мовними нормами.

 

Одним із видів розвитку зв’язного мовлення є аудіювання.

Аудіювання - з'ясування вчителем конкретного завдання та повторення його учнями; складання плану почутого; виписування ключових спів; виписування ключових фраз; відповіді на питання; переказування, інтерпретація почутого; складання тез, конспектування; складання таблиць, схем; прослуховування на аудіо- та відеокасетах; мовний аналіз.

Читання - відповіді на питання за прочитаним; виділення у прочитаному нової і раніше відомої інформації; висловлювання свого ставлення до прочитаного; виявлення функціональних особливостей мовних одиниць; мовний аналіз тексту.

Види робіт з розвитку зв'язного писемного мовлення:

Переказ - вид роботи, який передбачає відтворення змісту висловлювання і складання тексту за готовим матеріалом. Значення переказів:

Види переказів: • за метою проведення (контрольні, навчальні); • за наявністю творчих елементів (творчий, переказ-переклад); • за обсягом (докладні, стислі, вибіркові); • за формою мовлення (усний, письмовий); • за наявністю додаткових завдань (граматичних, стилістичних]; • за типом мовлення (розповідь, опис, міркування).

Твір - вид роботи, який передбачає самостійний виклад учнями думок, суджень, почуттів види творів: • за метою проведення (контрольні, навчальні); • за місцем виконання (класні, домашні); • за формою мовлення (усні, письмові); • за ступенем самостійності (колективні, індивідуальні); • за типом мовлення (розповідь, опис, міркування (роздум): • за наявністю додаткового завдання (за опорними словами, за додатковим граматичним завданням); • за джерелами матеріалу (на лінгвістичні теми, за картиною, телепередачею, на основі почутого або прочитаного, на основі власних спостережень).

Навчання української мови можливе лише на основі мовленнєвої діяльності. Порівнюючи факти, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи й абстрагуючи їх, учні розвивають свої мовленнєві здібності. Ці операції на уроках мови не тільки забезпечують засвоєння знань, формування умінь і навичок, але й сприяючі, розвитку розумових здібностей учнів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.