Перетворення активного стану на пасивний

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

При перетворенні активного стану на пасивний:

1) додаток речення в активному стані стає підметом речення в пасивному стані.

2) форма активного стану дієслова замінюється відповідною формою пасивного стану дієслова.

3) підмет речення в активному стані стає агентом (виконавцем дії) речення в пасивному стані.

· У пасивному стані вживаються лише ті дієслова, які приймають після себе додаток. Напр. Engineers produce designs by CAD programs. Designs are produced by CAD programs. But: The designer works quickly. (Таке речення не може бути перетворене у пасивний стан, оскільки дієслово не приймає додатка.)

· З дієсловами, які приймають два додатки, такими, як ask, bring, tell, send, show, teach, promise, offer, give, pay, lend, та ін. ми можемо утворити пасивний стан двома способами, так, щоб кожний із цих двох додатків став підметом речення.

· Якщо після дієслова у реченні в активному стані є прийменник, то цей прийменник зберігає своє місце після дієслова і у реченні в пассивному стані. Напр.. The chief engineer looked through the documents and signed them. The documents were looked through and signed.

Дієслова must, can, could, may, might, will, would, shall, should, ought to називаються модальними дієсловами. Вони виражають обов’язок, необхідність, спроможність та ін.

· Вони не мають закінченнь –s, -ing, та –ed. Напр.. He can swim.

· Вони утворюють запитання, заперечення та короткі відповіді без допоміжного дієслова ‘do’. Напр.. May I go now? Construction engineers shouldn’t make mistakes.

· Після них вживається інфінітив без ‘to’, за винятком дієслова ought, після якого вживається інфінітив з ‘to’. Напр. Personnel must never leave this equipment switched on. You ought to wear a hard hat when work is going on overhead.

· Вони не мають усіх часових форм і як правило вживаються лише у present та past simple.

· Must та have to виражають обов’язок та необхідність. Напр.. You must wear high visibility clothing in this area. I have to be at the university at nine o’clock.

· Ми також вживаємо must щоб дати наполегливу пораду. Напр.. It’s a very interesting film. You must see it.

· Must може вживатися лише у present simple. Ми використовуємо have to щоб утворити всі інші часи. Напр.. I will have to work late tomorrow. He had to obtain planning permission before building the extension.

· Must not/mustn’t (вам не дозволено/це проти правил) виражає заборону. Напр.. You mustn’t store chemicals near open flames.

· Needn’t (нема потреби) виражає відсутність необхідності. Ми можемо вживати don’t/doesn’t have to замість needn’t без різниці у значенні.

Напр.. Your home doesn’t have to have solar energy panels, but it would save you a lot of money on bills.

· Can виражає спроможність, а can’t виражає відсутність спроможності у теперішньому. Напр.. Susan can speak a foreign language. Ann can’t speak German.

· Could виражає загальну спроможність у минулому. Напр.. Alan could count very quickly when he was young. Was / Were able to (спромігся щось зробити) виражає спроможність яку ми мали у минулому у конкретній ситуації. Воно показує, що хтось зробив щось, але із зусиллям. Напр. It was a difficult test but Mary was able to answer all the questions.

· Couldn’t виражає відсутність спроможності у минулому як загалом, так і в конкретній ситуації. Напр.. In the past we couldn’t recycle conventional plastic food wrapping.

· Can має лише форму present та past simple. Для утворення всіх інших часів використовується be able to. Напр. I think we will be able to reduce biowaste considerably by 2020.

· Ми використовуємо can та could, щоб попросити когось зробити щось. Could більш ввічливе, ніж can. Напр.. Can you explain this rule to me, please? Could you help me change the filters, please?

· Ми використовуємо can, щоб дати дозвіл. Напр.. You can sit here.

· Ми використовуємо can’t, щоб відмовити у дозволі. Напр.. You can’t sit here.

· Ми використовуємо May I / Might I/ Could I / Can I …? щоб просити дозволу. Напр.. May I talk to the manager? Can I use your phone? Could I use your phone?

· Ми використовуємо should/ought to щоб давати поради. Напр .. I think you should / ought to buy the camera with 14 megapixels.

· Ми використовуємо shall у запитаннях, щоб запропонувати щось зробити. Напр.. Shall I download this information for you? Shall we go to the cinema tonight?

· Ми використовуємо will у запитаннях, щоб попросити когось щось зробити. Напр.. Will you show me how to work with this system, please?

В англійській мові існує певна залежність вживання часу дієслова-присудка підрядного речення від часу, в якому вжито дієслово-присудок головного речення. Це правило називають правилом узгодження часів. Узгодження часів відбувається переважно у підрядних додаткових реченнях і полягає в тому, що якщо дієслово - присудок головного речення вжито в минулому часі (past simple), то і дієслово-присудок підрядного додаткового речення повиненно вживатися в одному з минулих часів.