Педагогічні дослідження

студентського колективу можна за допомогою простих запитані, тип) і ким би ти в парі бажав виконувати лабораторні роботи з фізики чи хімії?», «З ким би ти бажав грати в одній футбольній команді?», «З ким би ти хотім проводити дозвілля?» тощо. Ці запитання і є критерієм соціометричнош опитування. Вони можуть бути дуже різноманітними.

Сучасна соціометрія найчастіше послуговується двома методами * анкетуванням та опитуванням, складеними так, щоб на підставі паві 11, анонімних відповідей можна було скласти соціоматрицю, яка відобразила її особливості стосунків (симпатії, антипатії) у групі. Соціометричне опитування суттєво відрізняється від інших видів соціологічного опитування передусім тим, що його цікавить не характеристика респондента, її характеристика взаємин між респондентами.

Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу кивчиіи особливості неформальних (неофіційних) стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо, Грамотне його використання є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у формуванні колективів, підвищенні ефективності їх діяльності, Процедурно соціометрія є поєднанням методики опитування та алгоритмів для спеціального математичного обчислення первинних вимірювань. Взаємини між членами колективу з'ясовують на основі процедур: вибір (бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом); відхилення (небажання співпрацювати з іншим); опускання (залишенні одним індивідом іншого поза власною увагою).

Запитання соціометричної анкети містять так званий соціометричний критерій. Вербально його формулюють так: «Кого б Ви обрали...?», «Чиїй думці Ви віддасте перевагу в ситуації...?», «Хто зумів би Вас переконати...?» та ін. Соціометричний критерій має: націлювати учасника дослідження на вибір або відхилення іншого учасника групи; бути зрозумілим та цікавим для учасників дослідження; містити в собі пропозиції щодо вибору або відхилення, які формували б у членів групи позитивний емоційно-психологічний ефект; не допускати обмежень щодо вибору одних та відхилення інших учасників групи.

Соціометричні критерії поділяють на два основні класи:

1) комунікативні критерії (соціометричні тести). Використовують дляопису, виміру реальних або уявних взаємин у групі, з'ясування ставленнякожного члена групи до свого оточення. («Кого б Ви запросили на деньнародження?»);

2) гностичні критерії (тести соціальної перцепції: лат. регсеріїо — ісприймання, у психології — сприйняття). Спрямовані па відображенняуявлень людини про своє місце і роль у групі, хто саме її може обрати длявирішення конкретного завдання, а хто - відхилити. («Хто з Вашого класу, на Вашу думку, хотів би запросити Вас на день народження?»).