Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Методичні вказівки до розв’язання задачі
Обчислимо середні значення та стандартні відхилення пояснюючих змінних . Для цього можна скористатись стандартними функціями MS Excel. В майстрі функцій знайдемо категорію “статистичні”і в ній функції “СРЗНАЧ” та “СТАНДОТКЛ”. Дані величини можна також розрахувати за формулами: , (1) , (2) де середнє значення -тої пояснюючої змінної; індивідуальне значення -тої пояснюючої змінної; – номер пояснюючої змінної; – номер точки спостереження (місяця); стандартне відхилення -тої пояснюючої змінної; – число спостережень. Додаткові розрахунки наведено в табл.1. Таблиця 1 – Проміжні розрахунки
; ; . ; ; . 2. Нормалізуємо пояснюючі змінні. Серед статистичних функцій MS Excel знайдемо функцію “НОРМАЛІЗАЦІЯ” та нормалізуємо . Для цього можна також скористатись формулою: (3)
Транспонуємо матрицю (нормалізовану) в матрицю
Продовження матриці
Закінчення матриці
Перемножимо матриці та :
3. Знайдемо кореляційну матрицю . Для знаходження кореляційної матриці необхідно кожний елемент матриці помножити на (у нашому випадку ):
4. Знайдемо визначник матриці . Для знаходження необхідно серед математичних функцій MS Excel знайти функцію “МОПРЕД”. Скориставшись нею, дістанемо: = 0, 02182033. Оскільки наближається до нуля, то в масиві пояснюючих змінних може існувати мультиколінеарність. Прологарифмуємо визначник матриці : = -3, 824913185 5. Обчислимо критерій Пірсона за формулою: , (4) . Знайдене значення порівняємо з табличним значенням , коли маємо ступенів свободи та при рівні значущості . Оскільки , то в масиві пояснюючих змінних (продуктивність праці, питомі інвестиції та фондовіддача) існує мультиколінеарність.
6. Обчислимо критерій. Для визначення критеріїв необхідно знайти матрицю , яка є оберненою до матриці :
Безпосередньо критерій обчислюється за формулою: , (5) де – діагональний елемент матриці . ; ; . Обчислені критерії порівнюються з табличним значенням , коли є ступенів свободи та при рівні значущості . У розглядуваному випадку , , . Це означає, що кожна з пояснюючих змінних мультиколінеарна з іншими.
7. Визначимо частинні коефіцієнти кореляції . Частинні коефіцієнти кореляції показують тісноту зв’язку між двома пояснюючими змінними за умови, що всі інші змінні не впливають на цей зв’язок і обчислюються за формулою: . (6) ; ; .
Отже, спираючись на здобуті нами значення окремих (частинних) коефіцієнтів кореляції, можна сказати, що зв’язок між фондовіддачею та продуктивністю праці є тісним, якщо не враховувати вплив питомих інвестицій, зв’язок між фондовіддачею та питомими інвестиціями є слабким, якщо не брати до уваги вплив продуктивності праці. Зв’язок між продуктивністю праці та питомими інвестиціями також є слабким, якщо не враховувати фондовіддачу.
8. Визначимо критерій. Ці критерії застосовуються для визначення мультиколінеарності двох пояснюючих змінних і обчислюються за формулою: . (7) ; ; . Обчислені критерії порівнюються з табличним значенням , коли маємо ступенів свободи та при рівні значущості . Оскільки , то продуктивність праці та фондовіддача є відповідно мультиколінеарними між собою; , тому відповідно продуктивність праці та питомі інвестиції є мультиколінеарними між собою; , тому продуктивність праці та питомі інвестиції не є мультиколінеарними між собою. Висновок. Дослідження, проведені за алгоритмом Фаррара-Глобера показали, що мультиколінеарність між пояснюючими змінними даного прикладу існує. Отже, для того, щоб можна було застосувати метод 1МНК для оцінювання параметрів моделі за цією інформацію, необхідно в першу чергу звільнитися від мультиколінеарності.
|