Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Как продвинуть сайт на первые места?
    Вы создали или только планируете создать свой сайт, но не знаете, как продвигать? Продвижение сайта – это не просто процесс, а целый комплекс мероприятий, направленных на увеличение его посещаемости и повышение его позиций в поисковых системах.
    Ускорение продвижения
    Если вам трудно попасть на первые места в поиске самостоятельно, попробуйте технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Если ни один запрос у вас не продвинется в Топ10 за месяц, то в SeoHammer за бустер вернут деньги.
    Начать продвижение сайта
  • Геометрична ілюстрація






    Рис. 5.27

    Зауваження. У деяких підручниках розглядаються тільки строго опуклі і строго вгнуті диференційовні функції. Дослідження на опуклість і вгнутість зводиться до дослідження монотонності її похідної (x). Якщо функція f (x) двічі диференційовна, то для дослідження (x) на монотонність можна застосувати критерій для нестрогої і строгої монотонності функції на проміжку. При цьому графік строго опуклої функції f (x) називають кривою у = f (x), повернутою опуклістю вниз (або кривою, повернутою вгнутістю вгору), а графік строго вгнутої функції f (x) називають кривою у = f (x), повернутою вгнутістю (або кривою, повернутою опуклістю вгору).

    Показати, що крива всюди вгнута догори.

    ● Маємо

    За наслідком із теореми функція строго опукла в інтервалі (– ¥; + ¥), отже, крива скрізь вгнута догори.

    Дослідити криву на напрямок вгнутості.

    ● Функція визначена в інтервалі (– 1; + ¥). У цьому інтервалі

    і в точках х 1 = 0 і .

    Методом інтервалів знаходимо, що в інтервалі (–1; 0), в інтервалі і в інтервалі . За наслідком із теореми доходимо висновку, що в інтервалах (– 1; 0) і крива вгнута донизу, а в інтервалі вгнута вгору.

     

    38. Точки перегину

    Нехай функція f (x) диференційовна в інтервалі (а; b) за винятком, можливо, точки с Î (а; b), в якій вона неперервна і або не диференційовна, або має нескінченну похідну.

    Означення. Точка с називається точкою перегину кривої
    у = f (x), де х Î (а; b), якщо існує такий окіл точки с, в якому для
    х < с крива у = f (x) опукла, а для х > с крива у = f (x) вгнута, або якщо для х < с крива у = f (x) вгнута, а для всіх х > с опукла.

    Рис. 5.28

    При цьому точку графіка (с; f (c)) також називають точкою перегину (рис. 5.28).

    Геометрична інтерпретація. Точка с є точкою перегину кривої, якщо при переході через точку с крива у = f (x) має перегин, переходячи від опуклої до вгнутої, або навпаки. У самій же точці с функція f (x) або диференційовна, тобто крива у = f (x) має дотичну, не паралельну осі Оу, або неперервна (має дотичну, паралельну осі Оу).

    Знайти точки перегину кривої .

    · Маємо

    .

    Для х < 0 похідна у ¢ (х) є зростаючою, а для х > 0 — спадною. Звідси для х < 0 крива вгнута вгору, а для х > 0 вгнута вниз, в точці
    х = 0 функція неперервна і має нескінченну похідну. Отже, точка х = 0 є точкою перегину. Інших точок перегину немає (рис. 5.29).

    Рис. 5.29

    39. Необхідна і достатня умови
    існування точок перегину

    Теорема 1 (необхідна умова). Нехай функція f (x) двічі диференційовна в околі точки с і функція (х) неперервна в точці с. Якщо точка с є точкою перегину кривої у = f (x) тоді (с) = 0.

    Із означення точки перегину кривої у = f (x) та умов опуклих диференційовних функцій випливають такі достатні умови наявності точок перегину.

    Теорема 2. Якщо функція f (x) диференційовна в деякому околі точки с і для х < с цього околу (х) зростає, а для х > с спадає або, навпаки, для х < с похідна (х) спадає, а для х > с зростає, то х = с буде точкою перегину у = f (x).

    Теорема 3. Якщо функціяf(x)двічі диференційовна в деякому околі точки с іf² (х) < 0длях < сцього околу, а f² (х) > 0длях > сабо, навпаки, f² (х) > 0для х < с, а f² (х) < 0длях > с, то точка сбуде точкою перегину кривої.

    Знайдемо точки перегину кривої .

    · Знайдемо першу та другу похідну функції:

    ; ,

    , якщо ;

    , якщо ;

    , якщо .

    Отже, точки є точками перегину

    ·

    Рис. 5.30.

     

     

    40. Ознака сталості
    диференційовних функцій. Зростання і спадання функції

    Теорема 1. Нехай функціяf(x)неперервна на проміжку [a; b]і диференційовна в кожній його внутрішній точці. Для того щоб функціяf(x)була сталою на проміжку[a; b], необхідно і достатньо, аби для всіх.

    Означення. Нехай функція f (x) визначена на проміжку (a; b) і х 0Î (a; b). Кажуть, що f (x) зростає в точці x 0, якщо існує окіл точки x 0, в якому f (x) < f (x 0) для х < x 0, а для х > x 0

    f (x) > f (x 0).

    Аналогічно за означенням f (x) спадає в точці х 0Î (a; b), якщо існує її окіл, в якому f (x) > f (x 0) для х < x 0, а f (x) < f (x 0) для х > x 0.

    Теорема 2 (достатня ознака зростання і спадання функції в точці). Якщо функція f(x) диференційовна в точці х0Î (a; b) і f¢ (x0) > 0 (f¢ (x0) < 0), то f(x) зростає (спадає) в точці х0.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.