Співвідношення Бренстеда

Термін вживається стосовно будь-якого з рівнянь:

kHA/p = G(KHAq/p)

kA/q = G(KHAq/p)

(або їхніх логарифмічних форм), де α, β та G – константи для даного ряду реакцій (α і β називаються “експонентами Бренстеда”), kHA та kA – каталітичні коефіцієнти (або коефіцієнти швидкості) реакцій, швидкості яких залежать від концентрацій HA та/або A. KHA – кислотна константа дисоціації кислоти HA, p – кількість еквівалентних кислотних протонів у кислоті HA, q – кількість еквівалентних основних центрів у її спряженій основі A. Вибрані величини p і q повинні завжди зазначатися. (Приписування зарядів HA та A має винятково ілюстративний характер.) Співвідношення Бренстеда часто називають “законом каталізу Бренстеда” (або “законом каталізу”). Ця назва, хоч вона й має історичне обгрунтування, не рекомендується, оскільки співвідношення Бренстеда, як відомо, застосовуються до багатьох некаталізованих та псевдокаталізованих реакцій (наприклад, прості реакції перенесення протона (гідрона)). Термін “псевдоспіввідношення Бренстеда” іноді вживається для реакцій, які включають нуклеофільний каталіз замість кислотно-основного каталізу.

Уравнение Скэтчарда является уравнением для расчета константы афинности лиганда с белком.

где R представляет собой отношение концентрации связанного лиганда к общей доступной сайты связывания С концентрации свободного лиганда, и n число сайтов связывания в молекуле белка.

Ka – константа связывания (афинности)

координаты Скетчарда строятся так: B/F vs B

где B - количество связанного субстрата (лиганда),

F - свободный субтрат (лиганд); Определеятся как F=A-B, где A - концентрация лиганда в растворе.

Анализ Скэтчарда - метод линеаризации данных эксперимента связывания до насыщения? (saturation binding experiment) с целью определения константы связывания. Для этого создается " вторичный" графиг для связанного/свободного лиганда (ось У) и специфического связывания (ось Х).