Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Психологія
(35 годин, 1 година на тиждень)
| К-ть годин | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Розділ 1. Психологія пізнання й навчання | ||
| 1. 1. 1. 1. 2. 1. | Що вивчає «Психологія»? Як Я пізнаю світ? Основні психічні процеси. Пам'ять як психічний процес. Діагностика пам'яті. Механізми запам'ято-вування і забування. Прийоми мнемотехніки. Увага та її властивості. Діагностика рівня розвитку уваги. Засоби розвитку уважності. Мислення. Види і типи мислення. Розвиток здатності до аналізу, синтезу, абстрагування, суджень, висновків, гіпотез. Навчально-пізнавальні й академічні здібності. Прийоми засвоєння навчальної інформації, | Учень (учениця): усвідомлює зміст і завдання курсу, визначає його мету і структуру; дає загальну характеристику психічних процесів; характеризує пам'ять як психічний процес, механізми запам'ятовування; оволодіває класифікацією видів пам'яті, основними прийомами мнемотехніки; усвідомлює значення пам'яті в житті і навчанні людини; аналізує властивості і види уваги, створює порівняльну характеристику довільної і мимовільної уваги, оцінює стійкість, продуктивність, обсяг і переключення уваги; тлумачить поняття «мислення», характеризує види і операції мислення (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення); розвиває навички логічного й образного мислення; тренує вміння засвоювати й обробляти інформацію. |
| Розділ 2. Психологія творчості | ||
| Творчі здібності. Креативність. Обдарованість. Методи пошуку нового. Поняття про методи розвитку творчого мислення: мозковий штурм, метод гірлянд асоціацій, синтетика, методи теорії розв’язування винахідницьких задач (ТРВЗ). | Учень (учениця): оволодіває понятійним апаратом: «обдарованість», «креативність», «творчі здібності», «система»; ознайомлюється з поняттями і методами мозкового штурму, гірлянд асоціацій, синектики, ТРВЗ (теорії розв’язування винахідницьких задач); розвиває вміння творчо мислити та навчається розв’язувати задачі за допомогою згаданих методів; виконує творчі роботи: розв’язує технічну проблему за допомогою мозкового штурму, створює нові об’єкти методом гірлянд асоціацій, розвиває гнучкість мислення та вміння перебудовувати структуру пізнавальної ситуації за допомогою оператора РВВ(Розмір, Вага, Вартість), розв’язуючи задачу " Незвичайна планета”; складає казки з антисюжетом. | |
| Розділ 3. Психологія особистості | ||
| Вміння адекватно оцінювати себе Сильні та слабкі властивості моєї натури. Аналіз власних вчинків як засіб самосхвалення та самокритики, визначення перспектив самовдосконалення. Переживання власної гідності. Я в своїх очах та очима інших людей (тренінгове заняття). | Учень (учениця): розуміє і тлумачить поняття «самооцінка», «самоприйняття», «впевненість»; усвідомлює власну унікальність, знаходить головні індивідуальні особливості, навчається сприймати себе позитивно; знайомиться і використовує техніки оптимізації самооцінки; формує уявлення про очікування інших, аналізує ці очікування, навчається впевненості в собі, долає страх прилюдного виступу; виявляє особистісну ”зону найближчого розвитку, ” компетенції для самоствердження і формує напрями бажаного самовдосконалення. | |
| Індивід. Особистість. Індивідуальність. Характер і темперамент людини. Мотивація діяльності і поведінки. Мотиви наших вчинків. Самостійність і залежність особи („свобода волі”). | Учень (учениця): визначає поняття «індивід», „особистість”, «індивідуальність», «темперамент», «характер», «мотив», «мотивація»; виділяє і характеризує власні переваги і недоліки; описує риси власного характеру; класифікує темперамент людини за типами; виявляє власний тип темпераменту; розробляє стратегію індивідуального розвитку: формування позитивних рис характеру, подолання негативних; оволодіває навичками саморегулювання і самоконтролю; усвідомлює і аналізує мотиви власних вчинків і вчинків інших людей; навчається враховувати індивідуальні особливості в процесі спілкування.. | |
| Розділ 4. Емоційно-почуттєвий світ людини | ||
| Емоції і почуття. Види емоційних станів. Агресивність. Переляк. Стрес. Байдужість. Доброзичливість. Альтернативи гніву, стресу, соціальному страху. Поняття про конфлікт. Види й типи конфліктів. Карта конфлікту. Виникнення і протікання конфліктів. Моделі поведінки у конфлікті або Як поводити себе в конфлікті з різними типами людей? (тренінгове заняття) | Учень (учениця): володіє понятійним апаратом: «емоції», «емоційний стан», «почуття», «агресивність», «доброзичливість»; класифікує і характеризує емоційні стани людини; методом мозкового штурму визначає шляхи подолання агресивності і переведення гніву в конструктивне русло; оперує поняттям «конфлікт», досліджує і виявляє зони особистих і між особистісних конфліктів; виявляє уміння створювати «карту конфлікту», характеризує основні і другорядні, наявні і приховані причини виникнення конфлікту, оцінює наслідки; формує й вдосконалює навички розв`язання конфлікту, формулює висновки про оптимальні способи розв’язання конфліктів. | |
| Розділ 5. Основи психології спілкування | ||
| Спілкування. Комунікабельність. Товариськість. Значення спілкування для координованої спільної діяльності. Види і типи спілкування. Засоби вербальної та невербальної передачі інформації. Соціальна перцепція. Який Я у спілкуванні? Бар’єри спілкування (діагностичне заняття). Спілкування в групі. Як привернути до себе увагу та як правильно використовувати лідерські повноваження у груповій взаємодії (тренінгове заняття). | Учень (учениця): дає загальну характеристику поняття «спілкування»; називає і пояснює основні функції спілкування, отримує уявлення про історію виникнення спілкування; усвідомлює, що в процесі спілкування обмін інформацією між його учасниками відбувається як на вербальному рівні, так і за допомогою міміки, жестів, поз, вибору міжособистісного простору (невербальний рівень спілкування), навчається встановлювати контакт на зазначених рівнях; визначає ефективність використання вербальних сигналів і невербальних засобів при встановленні контакту (усмішки, відкритої пози, ритмічних рухів…), відпрацьовує навички встановлення контакту за допомогою виразності, швидкості мовлення, інтонації; усвідомлює власні психологічні бар`єри у спілкуванні, застосовує навички спілкування в групі. | |
| Конформізм, нонконформізм та колективізм. Тиск середовища та його підтримка. Як Я реагую на критику? (тренінгове заняття) Лідерство. Формальний та неформальний авторитет: капітан чи матрос? Емпатія. Відвертість та довіра як умови ефективного спілкування в сім’ї, класі, референтній групі, міжособистісних відносинах. | Учень (учениця): оперує поняттями «конформізм», «емпатія», «лідерство»; усвідомлює і визначає власну психологічну позицію у спілкуванні, класифікує та надає характеристику типам лідерства; застосовує уміння безконфліктного спілкування, емпатійного сприйняття співрозмовника, конструктивної знеосібленої критики, саморефлексії особистісного та емоційних станів; формулює конструктивні критичні зауваження, аналізує власні помилки; оцінює роль співпереживання та його важливість у взаєминах між людьми.. | |
| Розділ 6. Психологія вибору професій | ||
| Мої професійні інтереси та здібності (діагностичне заняття). Світ сучасних професій і спеціальностей. Професіограма. Професійна придатність. Куди піти навчатися? Аналіз сучасного ринку праці й освіти. Як зробити успішний професійний вибір? Аналіз типових помилок при виборі професії | Учень (учениця): тлумачить поняття «професія», «професіограма», «цілепокладання» «професійна придатність», «профіль посади», «конкурентноспроможність»; володіє об’єктивною інформацією про стан сучасного ринку праці й освіти, попиту на різні види професій; виявляє ознайомленість з сучасними тенденціями розвитку світу професій, інформацією про шляхи розвитку конкурентно-спроможності; усвідомлює чинники успішності вибору і оволодіння професією, аналізує типові помилки на шляху вибору, володіє навичками цілепокладання, розроблення стратегій досягнення мети. | |
| Розділ 7. Основи ділового та публічного спілкування | ||
| Партнерське спілкування. Види і рівні контактування. Діловий етикет. Передбачення результатів взаємодії. Основні техніки самовладання і самопрезентації (тренінгове заняття) Поняття про особливості публічного спілкування. Диспут, полеміка, спор. Переконувальна комунікація та технології пропагандистського, агітаційного впливу на виборців у ході політичних кампаній. | Учень (учениця): володіє теоретичним блоком інформації про ділове спілкування, інформацією про основні принципи партнерського спілкування, шляхи їх реалізації(принципи психологічного партнерства, психологічної рівності, узгодження інтересів, дотримання умов конвенційності(договірних умов); знає основні структурні компоненти самопрезентації, вміє отримувати і максимально використовувати зворотний зв'язок; має уявлення про основні компетенці, потрібні для успішної самопрезентації; застосовує навички вербалізації свого емоційного стану і психічних станів співрозмовників. |
Данная страница нарушает авторские права?