Загальна характеристика та структура навчальної діяльності

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Навчання - конкретний вид педагогічного процесу, в ході якого під керівництвом спеціально підготовленого особи (педагога, викладача) реалізуються суспільно обумовлені завдання освіти особистості в тісному взаємозв'язку з її вихованням і розвитком.

Правильне розуміння самого процесу навчання включає необхідні характеристики:

1) навчання є специфічна людська форма передачі суспільного досвіду: за допомогою знарядь і предметів праці, мови і мови, спеціально організованої навчальної діяльності передається і засвоюється досвід попередніх поколінь;

2) навчання неможливо без наявності взаємодії учня і вчителя, без наявності «зустрічній» активності учня, без його відповідної роботи, званої вченням. «Навчання - це праця, повний активності і думки», - писав К.Д. Ушинський. Знання не можна перекласти механічно з однієї голови в іншу. Результат спілкування визначено не лише діяльністю вчителя, але і в такій же мірі діяльністю учня, самим їх взаємовідношенням;

3) навчання - це не механічна надбавка до вже наявних психологічних процесів, а якісна зміна всього внутрішнього світу, всієї психіки і особистості учня. При засвоєнні (як вищої стадії навченості) відбувається як би перенесення знань ззовні всередину (інтеріоризація), чому досліджуваний матеріал стає як би власним надбанням особистості, її належить і нею відкритим. Специфічна особливість навчальної діяльності - це діяльність з самозміни. Її мета і результат - зміна самого суб'єкта, яке полягає в оволодінні визначеними способами дії, а не зміні предметів, з якими діє суб'єкт (Д. Б. Ельконін).

1) формування знань (системи понять) і способів діяльності (прийомів пізнавальної діяльності, навичок і вмінь);

2) підвищення загального рівня розумового розвитку, зміна самого типу мислення і формування потреб і здібностей до самонавчання, вміння вчитися.

У процесі навчання необхідно вирішити такі завдання:

- Стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів;

- Організація їх пізнавальної діяльності з оволодіння науковими знаннями й уміннями;

- Розвиток мислення, пам'яті, творчих здібностей;

- Вироблення наукового світогляду та морально-естетичної культури.

Таким чином, навчання - це цілеспрямоване, заздалегідь запроектоване спілкування, в ході якого здійснюється освіта, виховання і розвиток учня, засвоюються окремі сторони досвіду людства, досвіду діяльності та пізнання.

Навчання можна охарактеризувати як процес активної взаємодії між навчальним і учнем, в результаті якого у учня формуються певні знань і вміння на основі її власної активності. А педагог створює для активності учня необхідні умови, направляє її, контролює, надає для неї потрібні кошти і інформацію.

Під діяльністю в психології прийнято розуміти активна взаємодія людини з середовищем, в якому він досягає свідомо поставленої мети, що виникла в результаті появи у нього певної потреби, мотиву. Види діяльності, що забезпечують існування людини і формування її як особистості - спілкування, гра, навчання, праця.

Вчення має місце там, де дії людини управляються свідомою метою засвоїти певні знання, вміння, навички, форми поведінки та діяльності. Вчення - специфічно людська діяльність, причому воно можливе лише на тій ступені розвитку психіки людини, коли він здатний регулювати свої дії свідомою метою. Вчення висуває вимоги до пізнавальним процесам (пам'яті, кмітливості, уяві, гнучкості розуму) і вольовим якостям (управлінню увагою, регуляції почуттів і т. д.).

У навчальній діяльності об'єднуються не тільки пізнавальні функції діяльності (сприйняття, увага, пам'ять, мислення, уява), а й потреби, мотиви, емоції, воля.

Будь-яка діяльність - це сукупність деяких фізичних дій, практичних або мовних. Якщо вчення - діяльність, то чи може вона здійснюватиметься без зовнішніх і видимих форм? Дослідження вчених показали, що крім практичної діяльності, людина здатна ще здійснювати особливе гностичну (пізнавальну) діяльність. Мета її - пізнання навколишнього світу.

Гностична діяльність, як і практична, може бути предметної і зовнішньої. Це може бути також перцептивна діяльність чи символічна діяльність. На відміну від практичної діяльності, гностична діяльність може бути ще й внутрішньої, або, принаймні, не спостерігається. Так, сприйняття часто здійснюється за допомогою зовні не спостережуваних перцептивних дій, які забезпечують формування образу предмета. Процеси запам'ятовування реалізуються шляхом спеціальних мнемічних дій (виділення смислових зв'язків, уявна схематизація і повторення). Спеціальні дослідження виявили, що найбільш розгорнуті форми мислення здійснюються за допомогою особливих розумових дій, виконуваних людиною «про себе» (наприклад, дії аналізу і синтезу, ототожнення і розрізнення, абстрагування та узагальнення). У процесі навчання ці види діяльності зазвичай тісно переплетені. Так, вивчаючи класифікацію рослин, учень розглядає їх (перцептивна діяльність), відокремлює основні частини квітки (предметна діяльність), описує те, що бачить (символічна, або мовна діяльність), замальовує (предметна перцептивна діяльність) і т.д. У різних випадках співвідношення цих видів діяльності різна, але у всіх випадках вчення виражається в активній гностичної діяльності, яка часто має внутрішні форми.

Роботи багатьох психологів (Виготського, Леонтьєва, Гальперіна, Піаже та ін) показали, що внутрішня діяльність виникає із зовнішньої у процесі інтеріоризації, завдяки якій предметна дія відбивається у свідомості та мисленні людини. Наприклад, предметна дія поділу, розбирання речі на частини при вирішенні відповідних завдань заміщається дією в думці (розчленуванням речі на основі її образу або поняття про неї). Предметне дія перетворюється в процес інтеріоризації, в дію уявного аналізу. Системи таких уявних (розумових) дій, що розгортаються в ідеальному плані, і є внутрішня діяльність.

Встановлено, що основним засобом інтеріоризації є слово. Воно дозволяє людині як би «відірвати» дію від самого предмета і перетворити його в дію з образами і поняттям про предмет.

Зовнішня гностична діяльність обов'язкова для навчання, коли у свідомості людини ще не сформовані образи, поняття про предмет і відповідні їм дії. Якщо ж образи, поняття і дії, необхідні для засвоєння нових знань і умінь у дитини вже є, то для навчання досить внутрішньої гностичної діяльності.

Вирішуючи питання про характер навчальної діяльності, треба перш за все проаналізувати, яких знань і умінь вимагає засвоєння нового матеріалу. Якщо учень не володіє ще певними образами, поняттями і діями, то вчення треба починати з предметної гностичної діяльності. Учень повинен своїми руками здійснити відповідні дії. Потім, виділяючи і закріплюючи їх за допомогою слів, він поступово повинен перекладати їх виконання в ідеальний внутрішній план. Якщо ж учень уже володіє арсеналом необхідних вихідних понять і дій, то вчення він може починати прямо з внутрішньої гностичної діяльності. У цьому випадку учневі можна підносити відповідні слова, оскільки він вже знає, що вони означають, і які дії з ними необхідні. На цьому грунтується традиційне навчання методом спілкування та демонстрації. Йому відповідають такі способи навчання, як слухання, читання, спостереження.

Навчальна діяльність - провідна діяльність у шкільному віці. Під провідною діяльністю розуміється така діяльність, у процесі якої відбувається формування основних психічних процесів і властивостей особистості, з'являються новоутворення, що відповідають віку (довільність, рефлексія, самоконтроль, внутрішній план дій). Навчальна діяльність здійснюється протягом усього навчання дитини в школі. Особливо інтенсивно формується навчальна діяльність в період молодшого шкільного віку.

У ході навчальної діяльності відбуваються зміни:

- У рівні сформованості окремих сторін навчальної діяльності;

- В розумових операціях, особливості особистості, тобто в рівні загальної та розумового розвитку.

Навчальна діяльність - це, перш за все, індивідуальна діяльність. Вона складна за своєю структурою і вимагає спеціального формування. Як і праця, навчальна діяльність характеризується цілями і завданнями, мотивами. Як і доросла людина, що виконує роботу, учень повинен знати, що робити, навіщо, як, бачити свої помилки, контролювати і оцінювати себе. Дитина, що надходить у школу, нічого цього самостійно не робить, тобто він не володіє навичками навчальної діяльності. У процесі навчальної діяльності школяр не тільки освоює знання, вміння та навички, а й вчиться ставити перед собою навчальні завдання (цілі), знаходити способи засвоєння та застосування знань, контролювати і оцінювати свої дії.

3. Структура навчальної діяльності. Психологічні компоненти

Навчальна діяльність має зовнішню структуру, що складається з таких елементів (за Б. А. Сосновському):

1) навчальні ситуації та задачі - як наявність мотиву, проблеми, її прийняття учнями;

2) навчальні дії, спрямовані на вирішення відповідних завдань;

3) контроль - як співвідношення дії і його результату з заданими зразками;

4) оцінка - як фіксація якості (але не кількості) результату навчання, як мотивація наступної навчальної діяльності, роботи.

Кожному з компонентів структури цієї діяльності притаманні свої особливості. У той же час, будучи по природі інтелектуальною діяльністю, навчальна діяльність характеризується тим же будовою, що будь-який інший інтелектуальний акт, а саме: наявністю мотиву, плану (задуму, програми), виконанням (реалізацією) і контролем

Навчальна завдання виступає як певне навчальне завдання, яке має чітку мету, але для того щоб здійснити цю мету, треба врахувати умови, в яких дія повинна здійснитися. За О.М. Леонтьєву, завдання - це мета, дана в певних умовах. У міру виконання навчальних завдань відбувається зміна самого учня. Навчальна діяльність може бути представлена як система навчальних завдань, які даються в певних навчальних ситуаціях і припускають певні навчальні дії.

Навчальна завдання виступає як складна система інформації про якийсь об'єкт, процес, в якому чітко визначена лише частина відомостей, а решта невідома, яку і потрібно знайти, використовуючи наявні знання і алгоритми рішення у поєднанні з самостійними здогадками і пошуками оптимальних способів вирішення.

У загальній структурі навчальної діяльності значне місце відводиться діям контролю (самоконтролю) та оцінки (самооцінки). Це обумовлюється тим, що всяке інше навчальний дія стає довільним, регульованим тільки при наявності контролювання й оцінювання в структурі діяльності.

Контроль передбачає три ланки: 1) модель, образ потрібного, бажаного результату дії; 2) процес звірення цього образу і реальної дії і 3) прийняття рішення про продовження або корекції дії. Ці три ланки представляють структуру внутрішнього контролю суб'єкта діяльності за її реалізацією.

П.П. Блонским були намічені чотири стадії прояву самоконтролю стосовно до засвоєння матеріалу. Перша стадія характеризується відсутністю будь-якого самоконтролю. Що знаходиться на цій стадії учень не засвоїв матеріал і не може відповідно нічого контролювати. Друга стадія - повний самоконтроль. На цій стадії учень перевіряє повноту та правильність репродукції засвоєного матеріалу. Третя стадія характеризується як стадія вибіркового самоконтролю, при якому учень контролює, перевіряє тільки головне з питань. На четвертій стадії видимий самоконтроль відсутній, він здійснюється як би на основі минулого досвіду, на основі якихось незначних деталей, прийме.

У навчальній діяльності присутні багато психологічні компоненти:

- Мотив (зовнішній чи внутрішній), відповідне бажання, інтерес, позитивне ставлення до навчання;

- Осмисленість діяльності, увагу, свідомість, емоційність, прояв вольових якостей;

- Спрямованість і активність діяльності, різноманітність видів і форм діяльності: сприйняття і спостереження як робота з чуттєво представленим матеріалом; мислення як активна переробка матеріалу, його розуміння і засвоєння (тут же присутні і різноманітні елементи уяви); робота пам'яті як системного процесу, що складається з запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу, як процесу, невідривного від мислення;

- Практичне використання набутих знань і умінь у подальшій діяльності, їх уточнення і коректування.

Навчальна мотивація визначається як приватний вид мотивації, включеної в діяльність навчання, учбову діяльність. Як і будь-який інший вид, учбова мотивація визначається цілою низкою специфічних для цієї діяльності факторів:

1) самої освітньої системою, освітнім закладом, де здійснюється навчальна діяльність;

3) суб'єктними особливостями того, хто навчається (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, його взаємодію з іншими учнями і т.д.);

4) суб'єктними особливостями педагога і перш за все системою його відносин до учня, до справи;

Необхідна умова для створення у учнів інтересу до змісту навчання і до самої навчальної діяльності - можливість проявити в навчанні розумову самостійність і ініціативність. Чим активніше методи навчання, тим легше зацікавити ними учнів. Основний засіб виховання стійкого інтересу до навчання - використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від учнів активної пошукової діяльності.

Велику роль у формуванні інтересу до навчання відіграє створення проблемної ситуації, зіткнення учнів з трудністю, яку вони не можуть вирішити за допомогою наявного в них запасу знань; стикаючись з трудністю, вони переконуються в необхідності отримання нових знань або застосування старих в новій ситуації.

Всі складові елементи структури навчальної діяльності та всі її компоненти вимагають особливої організації, спеціального формування. Все це завдання комплексні, що вимагають для свого рішення відповідних знань та неабиякого досвіду і постійного щоденного творчості.