Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи педагогічної психологи






 

Педагогічна психологія як комплексна дисципліна сьогодні володіє широким арсеналом різноманітних методів вивчення закономірностей навчально-виховного процесу і професійної діяльності вчителя. При цьому кожен метод нерозривно пов’язаний з теорією науки та її методологічними принципами. Частина метод, які використовує педагогічна психологія, є загальнонауковими - загальнопсихологічними, а деякі - власне психолого-педагогічними. Спостереження, як один, з основних емпіричних методів психологічного дослідження базується на тому, що будь-які психічні явища так чи інакше проявляються у зовнішній поведінці: в діях, жестах, виразах обличчя, позах,, мовних реакціях людини тощо. Саме за ними дослідник і ведеспостереження. Наукове спостереження вимагає не тільки фіксування фактів, а й строгого їх аналізу і пояснення, вільного від суб'єктивних внесень. Необхідно вдосконалювати методику і техніку їх проведення, культивувати в майбутніх педагогів психологічну спостережливість - важливий компонент педагогічної майстерності.

Основними умовами правильного застосування методу спостереження є:

1) визначення мети і завдання;

2) вибір об'єкта спостереження, предмета та ситуації;

3)вибір часу і способів спостереження, що максимально унеможлив- люють впливи на об'єкт і дозволяють проводити збір необхідної інформації;

4) вибір способу фіксування даних;

5) вибір способу опрацювання й аналізування результатів.

Цінні знання про внутрішній світ школярів, їх уподобання, труднощі у навчанні, наміри щодо майбутнього тощо може дати бесіда. Специфічною ознакою бесіди, як методу педагогічної психологів, є те, що вона, як правило, проводиться за певною темою і метою дослідження. У процесі бесіди вточнюються попередньо визначені питання. У залежності від характеру дослідження, бесіда може бути більш стандартизована, колипопередньо фіксуютьсяпитання, що підлягають висвітленню, чи менш стандартизованою /вільною, пошуковою/, коли вона є першим етапом комплексного дослідження і саме з її допомогою уточнюються план та технологія майбутнього дослідження.

Однією з переваг бесіди є можливість її корекції безпосередньо у процесі роботи. Водночас, вона має й свої недоліки: учні, які змушені відповідати на " незручні" запитання, або негативно ставляться до самої процедури опитування чи дають нещирі відповіді.

Немає принципових відмінностей між бесідою та інтерв’ю. Відрізняє їх те, що в інтерв’ю, як правило, досить строго запрогра-мовується, чітко формулюється запитання, строго фіксується їх кількість. Процедура інтерв’ю будується за принципом " запитання-відповідь", тоді як під час бесіди можуть бути тривалі монологи. За допомогою цього методу можна охопити велику кількість досліджуваних та зібрати значний масив даних з найрізноманітніших питань, інтересів і вподобань тощо.

Близьким до інтерв’ю є анкетування. Анкета складається з фіксованого числа відкритих, альтернативних чи закритих запитань. На відкриті запитання досліджуваний може дати вільну відповідь, а на альтернативні - фіксовану: " так", " ні", " знаю", " не знаю" та ін. За допомогою анкети можна зібрати дуже багато матеріалу за досить короткий час, але вона не допускає зміни у формулюванні запитань, бо це б перешкоджало можливості їх аналізу.

Важливою перевагою анкетних опитувальників є те, що вони можуть бути анонімними. Це, безперечно, дає більше свободи дня відповіді у плані їх щирості і важливості, усуває необхідність давати соціально-вимушені відповіді.

Цінний матеріал з найрізноманітніших проблем дозволяє одержати метод психологічних тестів, як короткочасної стандартизованої проби, що полягає у виконанні досліджуваним певного завдання чи їх серій. Важливою ознакою тестів є те, що вони мають бути добре сконструйованими, задовольняти вимоги надійності /давати стійкі результати протягом тривалого часу, якщо не йдеться про визначення міри розвитку якоїсь властивості/, валідності, тобто виявиш саме ті якості, дня вивчення яких воші призначаються. Тести передбачають наявність стандартної системи обробки даних, повинні забезпечуватись чіткою інструкцією.

Цікавий матеріал психолог та педагог може одержати, використовуючи метод аналізу продуктів діяльності. Це може бути аналіз самого процесу діяльності, її результатів та наслідків. Найпростіший приклад використання такого методу - докладний аналіз учнівських письмових робіт, малюнків, виробів, віршівтощо.В результаті цього аналізу можна одержати відомості не тільки про те, наскільки повно і правильно учень засвоїв тему чи розділ, а й про те, що Його турбує, чого він прагне. Результати діяльності дають можливість виявити приховані властивості розумової діяльності, певні особистісні риси, задатки, актуальний емоційний стан, а також прогнозувати тенденцію розвитку.

У педагогічній психології використовуються також проективні методи: метод незакінчених речень, метод чорнильних плям, проективний малюнок та ін. Вони використовуються для розкриття глибинних змін особистості - її самості, прагнень, потреб, спрямованості, емоційних станів тощо.

Специфічним методом педагогічної психології є близнюковий метод ж порівняльне вивчення умов розвитку навчання і виховання близнюків. Зважаючи на те, що однояйцеві /монозиготні/ близнюки мають однаковий генетичний код, різниця у їх розвитку і поведінці дає підставу для висновку про особливості впливу чинників середовища» зокрема, навчально-виховних умов, на розвиток психічних функцій та особистості.

Крім названих вище методів, у педагогічній психології використовується метод експерименту. Основною його ознакою є те, що експериментатор не тільки контролює хід досліду, а й створює умови, в яких проявляються психічні явища, що вивчаються. Це також дає можливість варіювати, так звані, незалежні змінні, впливаючи на досліджуваного з метою викликати певні явища, тобто залежну змінну. У ході експерименту виникає можливість відокремлювати явища, що безпосередньо вивчаються, від тих, що тільки їх супроводжують. Така аналітачність дозволяє виявити найприхованіші процеси, механізми явища, властивості, також встановити закономірності та зв'язки між ними.

Специфіка експериментального методу полягає в тому, що процедура його проведення передбачає:

1) визначення предмета дослідження та вибір чітко фіксованих показників прояву психічного явища;

2) побудова та формулювання однієї чи кількох гіпотез дослідження;

3) організація системи спеціальних умов діяльності, що відповідає гіпотетично визначеній системі складових об'єктивної діяльності;

4) активний вплив на явище, що вивчається з допомогою чинників, які вибрані в якості незалежних змінних;

5) вибір параметрів незалежної та залежної змінних з метою одер- жання необхідної кількості даних;

6) реєстрація реакцій досліджуваного на вплив /фіксування параметрів незалежної змінної/:

7) вибір системи опрацювання одержаних даних та інтерпретаціярезультатів.

Експеримент, як метод психолого-педагогічного дослідження також не позбавлений певних недоліків. Основними з них є:

1) штучність експериментальної ситуації, зумовлена усуненням значущих чинників та умов зовнішнього оточення, що можуть вирішальний вплив на досліджуваного;

2) небезпека невиправданого домінування експериментальної чинника у штучній ситуації, що породжує можливість появи, так званих артефактів;

3) вплив на перебіг експериментальної діяльності досліджуваного факта присутності експериментатора;

4) вплив на результати експерименту попередньої установки досліджуваних.

Експерименти за характером здійснення поділяються на великі вади: лабораторний /коли вивченні проводиться у спеціально створених умовах/ і природний /коли дослідник певним чином викликає потрібне явище, „запускає” діяльність, але сам характер її і обстановка, в якій перебувають досліджувані, цілком звична для них, природна.

Другий вид експерименту набув особового поширення у педагогічній, психології. Великою перевагою природного експерименту є також те, що, на відміну від лабораторного, учні, як правило, не усвідомлюють своєї позиції досліджуваних, що робить їх поведінку природнішою. Водночас, природний експеримент, за деякими параметрами поступає лабораторномуу:

а) виділенні явища, що піддягає вивченню;

б) неможливості усунення дії випадкових чинників та умов;

в) неможливості контролю за всіма умовами;

г) складності вибору природних умов для проведення контрольного експерименту.

Психологи виділяють два різновиди природного експерименту: констатуючий і формуючий. У першому дослідник ставить собі за мету встановлення певних закономірностей існування психологічного факту, особливостей психологічного процесу, особистісних рис, параметрів соціально-педагогічної взаємодії тощо, тобто він діагностує, констатує факт наявності тих чи інших явищ. У другому різновиді експерименту -формулюючому - дослідник ставить собі за мету формування психічних явищ, властивостей, створення умов не тільки для їх прояву: а й для розвитку.

Можна виділити підвиди формулюючого експерименту: а) навчаючий; б) виховуючий; в) розвивальний.

У дослідженнях формуючого експерименту були одержані результати і розроблена найперспективніша форма експериментально-генетичного методу. Дослідження проводиться у вигляді спеціального конструювання навчальних програм та організації навчальної діяльності (С.Д. Максименко).

Таким чином, педагогічна психологія володіє достатнім арсеналом наукових методів для вивчення психолого-педагогічних явищ. Знання вимог та особливостей їх використання дозволяє досліднику вивчати психолого-педагогічні явища, виявляти закономірності їх прояву, з’ясувати механізми та умови розвитку.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.