LХІ. МАВПОВАНА ”ТРАДИЦІЯ”.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Різні мови розв’язують свої мовні проблеми по-різному, залежно від можли-

востей кожної мови. Російська мова, наприклад, використовує в літературі та в

термінології форми дієприкметників теперішнього часу, які дуже добре вписуються

в російську мовну стихію: поющий, несущий, кипящий. В українській мовній практи-

ці набули поширення розгорнуті дієприкметникові звороти: що співає, що плаче, що

має, які цілком задовільно виконують функцію дієприкметникових форм в літератур-

От ликующих, праздношатающих, Від базік, що осанну співають,

Обагряющих руки в крови, Від катів, що невинну ллють кров,

Уведи меня в стан погибающих Заведи мене там, де вмирають,

За великое дело любви. (Некрасов) За високу братерську Любов.

Отже, українці мають досить засобів, щоб обходитися без форм

Однак у термінології розгорнуті форми дієприкметників - що радіє, що спі-

ває - вживати важко або й неможливо зовсім. Тому в термінологічній літературі,

а надто під тиском політики ”злиття мов”, поширилися такі форми, як

Ці форми не були властиві українській мовній стихії. Тому творці українсь-

кої літературної мови старалися обходитися без таких форм, які дуже погано впи-

суються в українську мовну стихію. Наші великі попередники зверталися до народ-

ньої мови, цікавлячись, як спілкувалися носії української мови, не вживаючи та-

ких важких словесних форм. Пошуки класиків мали успіх. Українська літературна

мова ХІХ та першої половини ХХ століття уникала вживати форми (К).

Класики відчували невідповідність форм (К) образності та гнучкості спілку-

вання. Тому вони шукали у мовному океані зразків, які б своєю ”якістю” перевер-

Поширення форм (К) - це теж свого роду мода. Деякі ”модні” лексеми вирина-

ють часто там, де їхня ”присутність” зовсім непотрібна. Читаю в одному журналі:

”Вони не годні вийти за неіснуючий у таких відділах поріг...”.

Чи ж тут аж так потрібне слово неіснуючий? Чи ж поріг може існувати?

Чи ж не простіше, легше і зрозуміліше вжити слово відсутній:

Вони не годні вийти за відсутній у таких відділах поріг...?

Звертаючись до форм (К) сьогодні, ми перекреслюємо нашу духовну спадщину,

на ділі творимо нову лексику, яка не завжди якісно краща від традиційної.

Усі ці вирази куди краще віддає наша традиційна лексика:

Іншими словами, запровадження форм (К) збіднює нашу мову, веде до забуття

виробленої протягом століть лексики, тобто веде до її ерозії. Запровадження но-

вих форм не покращує наше мовлення, а погіршує: творить штучне язичіє. Ми пере-

креслюємо вже вироблену лексику і починаємо виробляти нову.

З другого боку, свою появу форми (К) завдячують недостатньому знанню мови

та небажанню глибше зануритися у мовні проблеми.

Поширення і культивування форм (К) започатковано в УССР як прямий наслідок

політики ”злиття мов”, що на ділі значило русифікацію України.

Ця ”традиція” стала для деяких мовознавців дороговказом у їхній праці. При-

кладом такої праці може бути виданий в Одесі ”Англо-український словник медичних

термінів” Одеса, 1996, ”Чорномор’я” (надалі - Словник-3).

У цьому словнику на сторінці шостій читаємо

Це зайвий приклад до моїх слів про забування якісної української лексики.

Наша лексика знає слово руйнівний, яке віддає той же зміст, що й форма (А).

Вживання форми руйнуючий перекреслює традиційну форму. Чи це покращує мову?

Навпаки. От ще кілька ”новотворів” Словника-3:

Термін Словника-3 Сторінка Нормальний термін

прогресуюча форма 10 агресивна або активна форма

колючоріжуча річ 11 різучий гостряк або колючий різак

газоутворюючий організм 15 газотвірний організм, газотвір

небезпечний для оточуючих 16 небезпечний для оточення

Цих прикладів досить, щоб показати, що творення активних дієприкметників у

термінологічній літературі не збагачує, а збіднює нашу мову, робить її ”повстя--

ним” язичієм, яке не приваблює, а відштовхує мовців.

Щоб не псувати нашої лексики такими штучно твореними формами, треба лише

якусь хвильку подумати, згадуючи уже засвоєні мовою одиниці: (прилеглий, навко-

лишній). У разі засвоєних форм нема, то знову таки треба подумати хвильку, зга-

давши можливості нашої мови та вимоги до конкурентоздатної лексики, і знайдемо

Щоб помогти шукачам у їхньому пошуку, наступний розділ наводить можливі

варіянти для заміни активних дієприкметників засобами української мови.