Аналіз результатів

Підраховується кількість виборів, що припадають на кожну характеристику, і виділяються по п'ять позитивних та негативних характеристик, що отримали максимальну кількість балів. Крім того, підраховується загальна кількість виборів, зроблених членами даної групи, з кожного запропонованого вибору (оскільки всі учасники роблять тільки по п'ять виборів, ця кількість чисельно дорівнює добутку величини групи на п'ять).

Показники ціннісно-орієнтаційної єдності (ЦОЄ), згуртованості окремо по виборам позитивних і негативних характеристик визначаються за формулою:

ЦОЄ = ^{n -} _N^m × 100

де ЦОЄ - % згуртованість групи у відношенні даного об'єкту оцінки; п - сума виборів, що приходяться на п'ять характеристик, які отримали максимальну кількість виборів;

m - сума виборів, що приходяться на п'ять характеристик, які отримали мінімальну кількість виборів; N - загальна кількість виборів, зроблених членами даної групи.

Група з максимально можливим ЦОЄ визначається, якщо всі учасники обирають одні й ті ж характеристики. Група з мінімально можливим ЦОЄ (повна відсутність ціннісно-орієнтаційної єдності)

– тестовані не віддають переваги жодній з наведених характеристик.

Підсумковий показник групової згуртованості за допомогою описаної методики визначається як півсума показників ЦОЄ, обчислених за позитивними і негативними характеристиками.

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

Методика “ВИВЧЕННЯ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРУПИ”

Методика дозволяє визначити ступінь і характер ціннісно-орієнтаційної єдності (ЦОЕ) досліджуваного колективу.

Інструкція. Кожний досліджуваний вибирає із запропонованого списку 5 найбільшважливих з його погляду якостей особистості, необхідних для успішного виконання спільної навчальної діяльності.

Обчислюється коефіцієнт С, що характеризує ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності учнів. С = 1, 4 n – N/ 6 N (де N - число учасників експерименту; n - сума виборів, що п'яти

якостей особистості, що одержали максимальне число виборів).

Якщо С > 0, 5 (тобто дорівнює або більше 0, 5), то досліджена група досягла рівня колективу. Якщо С перебуває в межах від 0, 3 до 0, 5, то клас, група розцінюються як проміжні за рівнем

розвитку.

Якщо С < 0, 3, то дана група недостатньо розвинена як колектив.

Для нашого прикладу:

С = 1, 4 – 3 6 – 1 0 / 6 x 1 0 = 0, 6 7

Висновок: група учнів досягла рівня колективу. В ній найціннішими якостями особистості названі: дисциплінованість (1), працьовитість (6), чуйність (11), ініціативність (24), почуття відповідальності (26). Отже, можна припустити, що учні цієї групи успіх у своїй спільній навчальній діяльності пов'язують саме з позитивним ставленням до навчання й характером товариських взаємин.

Ключ за 35 якостями особистості та їхній розподіл за сферами діяльності:

1. Ставлення до навчання:

Дисциплінованість (1) Цілеспрямованість (16) Уважність (25)

Старанність (18) Працьовитість (6)

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

2. Загальний стиль поведінки й діяльності:

Громадська активність (12) Усвідомлення громадського обов'язку (3) Принциповість (27)

Ідейна переконаність (7) Моральна вихованість (9)

3. Якості, що характеризують знання:

Начитаність (5) Поінформованість (32) Допитливість (14) Ерудованість (2) Духовне багатство (21)

4. Якості розуму:

Оригінальність (34) Кмітливість (4) Ініціативність (24) Розважливість (30) Практичність (20)

5. Якості, що характеризують учбово-організаційні вміння:

Уміння контролювати роботу (8) Уміння працювати із книгою (15) Уміння пояснити завдання (22)

Уміння планувати роботу (13) Почуття відповідальності (26)

6. Ставлення до товаришів:

Товариськість (29) Чесність (23) Справедливість (33) Самостійність (28) Упевненість у собі (35) Вимогливість до себе (19)

7. Ставлення до себе:

Самокритичність (10) Скромність (31) Самостійність (28) Упевненість у собі (35) Вимогливість до себе (19) [45, с. 180-182].

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

Методика “АНКЕТУВАННЯ: згуртованість, ціннісні орієнтації, референтность, задоволеність”

Анкетування можна проводити з усім класом або із групою учнів класу з 10-15 школярів. Основне достоїнство методу анкетування полягає в можливості за короткий строк одержати

значний обсяг інформації про учнів і клас у цілому. В анкету по вивченню класного колективу варто включати 6-15 питань, які стосуються основних сфер життя класу: навчання, відносин, спільної діяльності, цілей і цінностей, взаємодопомоги, наявності угруповань, активу й “пасиву”, педагогічного керівництва, самоврядування тощо. Цікавим прийомом є складання, відбір питань для майбутньої анкети в ході спільного обговорення їх з учнями – це робить школярів співучасниками анкетування й значно підвищує їхню зацікавленість у роботі.

Анкетування повинне бути добровільним і анонімним. Якщо школярі байдуже ставляться до анкетування, то це може означати наступне:

а) ви не забезпечили добровільність і анонімність; б) ви не переконали школярів у необхідності й корисності анкетування; в) ви підібрали не дуже вдалі питання для анкети;

г) ви не досягли контакту з учнями під час інструкції; д) можливо, учні вам не довіряють і ставляться несерйозно;

е) у цьому класі вже не раз проводилося некваліфіковане анкетування.

У подібній ситуації краще відмовитися від проведення анкети й замінити її яким-небудь іншим методом дослідження класного колективу. Взагалі треба враховувати, що проводити анкетування частіше одного - двох разів у навчальному році небажано.

Після проведення анкети потрібно якомога швидше (за один-два дні) обробити й проаналізувати основні підсумки анкетування, а потім обов'язково обговорити їх із учнями, прагнучи використовувати найбільш яскраві результати для формування співробітництва, колективізму й взаєморозуміння учнів і вчителів.

Пропонуємо анкету дослідження згуртованості, ціннісних орієнтацій, референтності, задоволеності, розроблену Г.В.Дьяконовим.

1. Як ви вважаєте, від чого залежить згуртованість класу? (указати три фактори згуртованості класу).

2. Чи вважаєте ви свій клас згуртованим? Так. Ні. Не знаю.

3. Що потрібно зробити, щоб ваш клас став більше згуртованим?

Укажіть два головних, на ваш погляд, фактори.

Як відомо, при аналізі даних за вільними (відкритим) питаннями необхідно підсумувати всі схожі якості, які повторюються у всьому масивові анкет, а якості, які не повторюються, просто виписуються окремо.

Підсумковий список-перелік починається з якостей, які називалися учнями найчастіше й далі ці якості (фактори, моменти, особливості) перераховуються в послідовності їхнього убування. Замикають список якості, фактори, які назвалися лише один раз. Підраховується, звичайно, і загальна кількість якостей, факторів, названих по даному питанню.

В анкеті “Згуртованість” у такий спосіб обробляються питання 1 і 3.

Питання 2 в анкеті “Згуртованість” обробляється так, як будь-яке альтернативне питання, тобто підраховується кількість позитивних висловлювань; учнів опитуваної групи (тобто кількість відповідей “так”), потім - кількість негативних відповідей (тобто “ні”) і, нарешті, кількість нейтральних відповідей.

Подальший значеннєвий аналіз здійснюється на основі кількісних даних і якісних особливостей (тобто змісту) кожного фактора, якості, а також його місця й співвідношення з іншими особливостями.

Обробка анкет “Ціннісні орієнтації класу”, “Референтність класу як групи”, “Задоволеність міжособистісними відносинами” здійснюється аналогічно.

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.