Діагностичні методики до розділу ІV.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУПОВИХ ПРОЦЕСІВ (ГРУПОВА ДИНАМІКА)

Важливим у дослідженні міжособистісних відносин у групі є використання методик виявлення соціометричної структури групи. Соціометрична структура групи несе цінну інформацію про характер міжособистісних відносин у групі. Знаючи таку структуру, можна відповісти на запитання: Хто є неформальним лідером групи? Який розподіл статусів? Яка емоційна згуртованість групи? Хто кому надає перевагу у спілкуванні? Через кого краще впливати на конкретного члена групи?

Методика “СОЦІОМЕТРІЯ” [3; 11]

Мета:

1. Визначити структуру неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії - антипатії.

2. Встановити ступінь психологічної сумісності окремих членів групи.

Форма проведення: групове дослідження учнів середнього та старшого шкільного віку.

Стимульний матеріал: індивідуальна соціометрична картка. Це засіб отримання інформаціївід досліджуваної

На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальні виборів. Для цього картка містить і відповідні критерії вибору, сформульовані у вигляді питань.

Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії - антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні бути питання і позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).

Оскільки міжособистісні стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно двох сфер –сфери спільної діяльності та сфери дозвілля.

Отже, індивідуальна соціометрична картка містить 4 питання і може мати такий вигляд:

Прізвище, ім'я досліджуваного

Альтернативними критеріями вибору можуть бути такі питання:

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОМЕТРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Інструктаж досліджуваних. Важливою умовою проведення соціометрії є налагодженняконтакту дослідника досліджуваними. Ефективність дослідження покращується, якщо експериментатор тримається впевнено поводиться доброзичливо. Інструкція дається у популярній формі. Досліджуваних не посвячують у всі тонкощі проведення процедури та аналізу результатів. Можна дати приблизно таку інструкцію:

" Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні, яке спрямоване на покращення психологічного клімату у Ваші групі. Вся інформація, отримана в ході дослідження, є конфіденційною. Вона не буде розголошена у групі, кожен Вас зможе дізнатися про свої результати індивідуально. Для заповнення картки Вам необхідно:

– у відповідних рядках бланку вказати своє прізвище та ім'я, клас, школу та дату проведення дослідження;

– уважно прочитати перше запитання і відповідно до нього вибрати і записати прізвища та імена трьох членів Вашої групи;

– аналогічно дати відповідь на друге, третє та четверте питання. Час заповнення картки – 10-15 хвилин.

2. Кількісна обробка даних. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки,

починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів:

– табличного;

– графічного;

– індексологічного.

Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогоюякої узагальнюються результати опитування. Оскільки міжособистісні стосунки у групі вивчалися у двох сферах (сфері спільної навчальної діяльності та сфері дозвілля), то необхідно побудувати 2 соціоматриці:

СОЦІОМАТРИЦЯ № 1. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії -антипатії у сфері навчальної діяльності.

СОЦІОМАТРИЦЯ № 2. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії -антипатії у сфері дозвілля.

Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:

1) список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає). Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;

2) список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;

3) на соціоматриці одночасно фіксуються позитивні ”+” та негативні “—“ вибори кожного досліджуваного;

4) для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:

– отриманих позитивних виборів;

– отриманих взаємних позитивних виборів;

– отриманих негативних виборів;

– отриманих взаємних негативних виборів. 5) для групи підрахувати загальну кількість:

– позитивних виборів;

– взаємних позитивних виборів;

– негативних виборів;

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

– взаємних негативних виборів.

Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма – цеграфічне зображення ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв'язки. Соціограма складається з ІV концентричних кіл:

I коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “соціометрична зірка” (тідосліджувані, які отримали найбільшу кількість виборів. Це лідери. У нашому прикладі це 6 і більше позитивних виборів);

II коло – реєструє тих досліджуваних, яким у групі надають перевагу; школярі, що набралине менше половини виборів лідера (у нашому прикладі вони отримали 3 - 5 позитивних виборів);

III коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “знехтувані” (школярі, що набралименше половини виборів лідера й отримали у нашому прикладі 1 - 2 позитивні вибори);

IV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “ізольовані” (не отримали жодногопозитивного вибору).

Досліджувані, які потрапили до першого (лідери) та другого (ті, кому надають перевагу) кола займають сприятливе положення в колективі; у третьому (“знехтувані”) і, особливо, у четвертому (“ізольовані”) колах – несприятливе.

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв'язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний - дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний - юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику. Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори - суцільні стрілочки, негативні вибори

— пунктирні стрілочки.

Зразок заповнення соціоматриці

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групівикористовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексі – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.

До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

де C + - індекс позитивного статусу;

В + – кількість позитивних виборів, отриманих досліджуваним; N – число членів групи.

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

Показник емоційної згуртованості групи визначається за формулою: С = NB / [ N (N-1) ],

де С - емоційна згуртованість групи; NB – кількість взаємних виборів у групі; N – кількість учасників групи;

N (N–1) – загальне можливе число взаємних виборів у групі.

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

KB = ^R_R ¹,

де КВ - коефіцієнт взаємності;

R1 – кількість взаємних позитивних виборів;

R – загальна кількість позитивних виборів у групі.

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання: