Методичні вказівки до вивчення теми. Співвідношення використання прибутку на споживання / накопичення здійснює вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства

Виробничий леверидж (важіль) полягає у потенційній можливості впливати на формування прибутку від основної діяльності за рахунок зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції і співвідношення постійно-змінних витрат у структурі собівартості. Цей механізм діє наступним чином: зростання обсягу виробництва (реалізації) зменшує рівень постійних змінних витрат на одиницю продукції, а, отже, збільшує прибуток на одиницю, що відповідним чином відображається на обсязі та структурі основних і оборотних засобів, а також на ефективності їх використання. Таким чином, значна частка умовно-постійних витрат характеризується як високий рівень виробничого левериджу і, відповідно, свідчить про високий рівень виробничого ризику.

Рівень виробничого левериджу (ЛВ) можна визначити трьома способами (кожний з яких має свої переваги і недоліки):

ð як співвідношення умовно-постійних і змінних витрат;

ð як співвідношення чистого прибутку і умовно-постійних витрат;

ð як співвідношення приросту прибутку від реалізації та приросту обсягу реалізованої продукції:

,

де ЛВ – виробничий леверидж; ∆ П_Р – приріст прибутку від реалізації продукції, %; ∆ ОР – приріст обсягу реалізації продукції (в натуральних одиницях виміру), %.

Економічний зміст виробничого левериджу полягає в тому, що він показує рівень чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації). При цьому аналітика цікавить не стільки значення виробничого левериджу, скільки існування залежності між відповідними типовими показниками.

Фінансовий леверидж (важіль) на відміну від виробничого, тісно пов’язаний з фінансовою діяльністю підприємства. Він є потенційною можливістю впливати на фінансові результати та рентабельність підприємства шляхом зміни обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів (довгострокових кредитів банку, облігаційних позик тощо). Використання залучених коштів суб’єктами господарювання пов’язано з певними витратами (сплатою відсотків). Фінансовий леверидж дає змогу оптимізувати співвідношення між власними та залученими ресурсами та визначити їх вплив на прибуток.

Рівень фінансового левериджу зростає при зростанні питомої ваги довгострокових позик у зв’язку з тим, що зростає сума відсотків, які за ними сплачуються. Відповідно зростає і рівень фінансового ризику. Якщо підприємство не використовує залучених коштів, тобто фінансує свою діяльність виключно за рахунок власних коштів, фінансовий леверидж дорівнює нулю.

Фінансовий леверидж (ЛФ) характеризує:

1) співвідношення залученого і власного капіталу;

2) взаємозв’язок чистого прибутку та прибутку до оподаткування і розраховується наступним чином:

,

де ∆ П_ч – приріст чистого прибутку, %; ∆ П₀ – приріст прибутку до оподаткування, %.

Даний показник показує у скільки разів чистий прибуток перевищує прибуток до оподаткування. Він тісно пов’язаний з поняттям фінансового ризику, тобто ризику, зумовленого можливою нестачею коштів для сплати відсотків за довгостроковими кредитами. Отже, зростання рівня фінансового левериджу характеризує зростання ризикованості діяльності підприємства. Позитивним буде значення фінансового важеля за умови, що рентабельність капіталу вище ставки залученого капіталу. Тому для підвищення рентабельності капіталу, крім зростання чистого прибутку та суми власного капіталу, необхідно залучати позикові кошти на вигідних умовах.

Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий леверидж (ЛВФ), який розраховується наступним чином:

ЛВФ = ЛВ ЛФ

Виробничо-фінансовий важіль відображає взаємозв’язок трьох показників: виручки, витрат виробничого та фінансового характеру і чистого прибутку. Аналіз цього взаємозв’язку, тобто кількісна оцінка рівня залежності від операційного та фінансового важелів виконується за допомогою спеціального методу, відомого у фінансовому аналізі як метод “мертвої точки”.

Виробничо-фінансовий леверидж застосовується для визначення оптимальної структури та обсягу необхідних залучених коштів з урахуванням платності останніх.