Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ІІ. Визначення типу фінансової стійкості підприємства.
|
|
Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів. При цьому мається на увазі забезпеченість запасів такими джерелами, як власні оборотні засоби, довгострокові та короткострокові кредити, кредиторська заборгованість.
Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:
1. Наявність власних оборотних засобів визначається за формулою:
Нв=ВК + ЗНВП + ДМП – НА
де НВ – наявність власних оборотних засобів, ВК – власний капітал, ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів, ДМП – доходи майбутніх періодів, НА – необоротні активи.
2. Наявність довгострокових джерел формування запасів визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних засобів на суму довгострокових зобов’язань (ДСТ):
| Нд=Нв + ДстЗ |
де НД – наявність довгострокових джерел формування.
3. Показник загальної величини джерел формування запасів дорівнює сумі власних оборотних засобів, довгострокових джерел і короткострокових зобов’язань:
| Нз=Нд + ПЗ |
де НЗ – загальна величина джерел формування.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування:
1) Надлишок (+) або недостача (–) власних оборотних засобів:
| ±НВ = НВ – ЗВ, |
де ЗВ – вартість запасів.
2) Надлишок (+) або недостача (–) довгострокових джерел формування:
| ±НД = НД – ЗВ |
3) Надлишок (+) або недостача (–) загальної величини джерел формування запасів:
| ±НЗ = НЗ – ЗВ |
Умови, за якими можна визначити тип фінансової стійкості підприємства узагальнено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Методика визначення типу фінансової стійкості підприємства
| Система умов | Тип фінансової стійкості | ||
| Абсолютна стійкість фінансового стану | Нормальна стійкість фінансового стану | Нестійкий фінансовий стан | Кризовий фінансовий стан |
| +Нв | –Нв | –Нв | –Нв |
| Нв = Зв | +Нд | –Нд | –Нд |
| – | Нд = Зв | +Нз | –Нз |
| – | – | Нз = Зв | – |
Абсолютна стійкість фінансового стану характеризується тим, що сума власних оборотних засобів перевищує вартість запасів суб’єкта господарювання. При цьому спостерігається надлишок власних оборотних засобів або рівність суми власних оборотних засобів і запасів.
Нормальна стійкість фінансового стану гарантує платоспроможність підприємства, при цьому вартість запасів суб’єкта господарювання менша або дорівнює сумі довгострокових джерел фінансування.
При абсолютній і нормальній стійкості фінансового стану спостерігається високий рівень доходності та відсутність порушень платіжної дисципліни.
Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується тим, що зберігається можливість відновлення платоспроможності за рахунок поповнення власного капіталу та збільшення власних оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів.
Характеризується недостачею власних оборотних засобів та довгострокових джерел їх формування; надлишком або рівністю загальної величини джерел формування запасів та їх вартості. При такому стані спостерігається порушення фінансової дисципліни, збої у надходженні грошових коштів на поточний рахунок, зниження прибутковості діяльності.
При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:
ð вартість виробничих запасів разом із вартістю готової продукції дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів і залучених засобів, що беруть участь у формуванні запасів;
ð вартість незавершеного виробництва разом із витратами майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власних оборотних засобів.
Якщо ці умови не виконуються, то спостерігається тенденція до погіршення фінансового стану.
Кризовий фінансовий стан (суб’єкт господарювання знаходиться на межі банкрутства), коли грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не в змозі покрити навіть кредиторської заборгованості та прострочених позик. Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів з оплати праці, за кредитами банку, з постачальниками, бюджетом тощо.
Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел фінансування (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обґрунтованого зниження рівня запасів тощо.
ІІІ. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку відносних показників.
Таблиця 4.2. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства
| № з/п | Назва показника | Нормативне (рекомендо-ване) значення | Характеристика |
| Коефіцієнт автономії | > 0, 5 | Визначається як відношення власного капіталу до підсумку балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування | |
| Коефіцієнт фінансової залежності | < 2, 0 | Показник обернений до коефіцієнта автономії, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власного капіталу | |
| Маневреність робочого капіталу | за планом | Характеризує частку запасів (матеріальних оборотних активів) у загальній сумі робочого капіталу | |
| Коефіцієнт маневреності робочого капіталу | > 0, 5 | Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних засобів) до суми джерел власних засобів, характеризує ступінь мобільності використання робочого капіталу підприємства | |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | > 1 | Визначається як відношення власного та залученого капіталу |
На співвідношення власного і залученого капіталу впливають фактори, обумовлені внутрішніми та зовнішніми умовами діяльності суб’єкта господарювання і обраної ним фінансової стратегії:
ð різниця величин відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо відсоткові ставки менші ставок на дивіденди, то потрібно збільшити частку залученого капіталу, і навпаки;
ð розширення чи скорочення діяльності суб’єкта господарювання на зниження чи збільшення потреб у залученні коштів;
ð накопичення надлишкових або маловикористовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів;
ð вилучення коштів на створення сумнівної дебіторської заборгованості, що спричиняє збільшення додатково залученого капіталу.
При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку та структуру власного і залученого капіталу, з’ясувати причини зміни окремих складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.
План практичного заняття
1. Суть фінансової стійкості.
2. Вплив структури активів і пасивів на характеристику фінансової стійкості підприємства.
3. Загальна оцінка фінансової стійкості.
4. Визначення типу фінансової стійкості.
5. Комплексна оцінка фінансової стійкості.
6. Оцінка запасу фінансової стійкості.
7. Заходи зміцнення фінансової стійкості підприємства.
|
|