Порівняльна характеристика відчуттів та сприймання.

Зовнішні явища, впливаючи на органи почуттів людини, викликають суб’єк-тивний ефект у виді сприймань. На відміну від відчуттів, які не сприймають-ся як властивості предметів, конкретних явищ чи процесів, що відбуваються поза і незалежно від нас, сприймання завжди співвідноситься суб’єктивно з оформленою у виді предметів, існуючою поза нами дійсністю.

Сприймання (або сприйняття) є психічним процесом відоб-раження предметів і явищ дійсності в сукупності їх власти-востей і частин за безпосередньої їх дії на органи чуттів з розумінням цілісності відображуваного – на відміну від від-чуттів, які відображають тільки окремі властивості та якості предметів, сприймання завжди цілісне і предметне, воно по-єднує разом відчуття, що йдуть від декількох аналізаторів,

утворюючи єдиний цілісний образ

Сприйняття також буває:

- зорове

розглядання якогось предмета

- слухове

слухання лекції, музики, розповіді одногрупника

- тактильне

обмацування, доторк, температурні показники

- простору, часу, руху;

- предмета, мови, музики;

- людини людиною.

Сприймання виступає як осмислений і означений синтез різноманітних відчуттів, одержуваних від цілісних предметів чи складних, сприйманих як ціле явищ. Цей синтез виступає у якості образа даного предмета чи явища, який складається в ході активного їх відображення.

• предметність

як здатність людини сприймати світ не як набір непов’язаних один з одним відчуттів, а у формі відділених один від одного предметів, які певні мають властивості, що викликають відчуття

• цілісність

яка виражається у тому, що образ сприймаємих предметів не подається у цілком готовому виді з усіма необхідними елементами, а ніби подумки добудовується до певної цілісної форми на основі невеликого набору елементів, це зазвичай відбувається і в тому випадку,

• константність

визначається як здатність сприймати предмети відносно постійними за формою, кольором,

• категоріальність

оскільки кожен сприймаємий об’єкт ми позна-чаємо певним поняттям і відносимо до певного класу предметів. Так, людському мозку потрібно лише 1/20 сек., щоб точно розпізнати образ предмету,

1) закони сприймання, обумовлені особливостями фізіології людського тіла. Найбільш відомими законами цієї групи є:

- закон Вебера-Фехнера, відповідно до якого зміна сили відчуття пропорційна десятинному логарифму зміни сили впливаючого подразника, тобто для того, щоб ми відчули зміну;

БІЛЕТ 20