Інтеграція змісту шкільної освіти.

Сучасна початкова освіта відповідно до наукових тенденцій та вимог часу все активніше та більш впевнено рухається у напрямку інтеграції, які є взаємообумовленими. Предметоцентризм є зовнішня форма внутрішньо-предметної інтеграції. Змішаний напрям передбачає поєднання предметного й інтегрованого навчання, де інтеграція.

В останні роки, в процесі розвитку теорії та практики використання інтегрованого підходу, зусиллями науковців та педагогів-практиків запровад-жується система інтегративно-предметного навчання. Її принципами є: орієнтація навчання на сучасні вимоги суспільного розвитку, формування цілісної системи знань, єдиної картини світу, Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені у “Державному стандарті базової і повної загальної освіти”, де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі Це означає, що вперше за тривалий час нормативний документ орієнтує на інтеграцію змісту, на можливість гнучкої варіативної організації змісту.

2 Функції навчального предмета. Предмети, які є обов’язковими в початковій школі.

авчальний процес як складова частина загального процесу виховання всебічно розвиненої особистості, що відповідає потребам сучасного суспільства, повинен забезпечити виконання цього завдання реалізацією трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної.

Освітня функція
Покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формування вмінь і навичок.

Знання — узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Знання є головним компонентом освіти. Виділяють такі види знань: основні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту, жодного висловлювання; факти щоденної дійсності та наукові факти, без знання яких неможливо зрозуміти закони науки, формувати переконання, 'доводити і обстоювати ідеї; основні закони науки, що розкривають зв'язки й відношення між Теоретичні знання — поняття, системи понять, абстракції, теорії, гіпотези, закони, ^ Фактичні знання — одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви,, події). Уміння — здатність на належному рівні виконувати певні дії, навичок. Навичка —психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, точно енергії. ^ Первинні вміння — неавтоматизовані дії, підпорядковані певному правилу; це може ^ Вторинні вміння — дії, які принципово не можуть бути автоматизовані, тому що не мають однозначного них.
.РОЗВИВАЮЧА ФУНКЦІЯ
Передбачає розвиток учнів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові
Передусім слід розвивати мислення учнів на основі загальних розумових дій і операцій.: структурування — встановлення найближчих зв'язків між знань; систематизації — встановлення віддалених зв'язків між поняттями, реченнями тощо, систему; конкретизації — практичного'застосування знань у ситуаціях, пов'язаних з переходом від абстрактного до конкретного; варіювання — зміни
ВИХОВН А ФУНКЦІЯ
Виховний характер навчання— об'єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи. ^ Особи вчителя, його поведінки, ставлення до учнів. Ерудований педагог викликає в учнів бажання підвищувати свій освітній рівень.
Розглянуті функції тісно пов'язані між собою, і реалізація однієї з них обов'язково зумовлює реалізацію певних аспектів іншої

3. Місце пам’яті в структурі пізнавальної сфери. Пам'ять та її розвиток в онтогенезі.

Одним з найважливіших психічних пізнавальних процесів, який лежить в основі процесу розвитку та навчання людини, є пам’ять, саме завдяки пам’яті: як зазначає Особливе значення пам’яті надавалося ще у Древній Греції, адже саме богиня пам’яті, Мнемо-сина, була покровителькою ремісництва та науки;.

Пам’ять є однією з основних властивостей нервової системи, яка виражається у здатності довгостроково зберігати інформацію і багато-разово вводити її у сферу свідомості та поведінки людини.

Таким чином, основними функціями пам’яті є запам’ятовування (як про-цес закріплення та кодування сприймаємої інформації), зберігання (утриму-вання та систематизація отриманої інформації) та відтворення (процес ак-туалізації минулого досвіду, наприклад, впізнання якоїсь людини).

Серед характеристик пам’яті виділяються такі природні властивості:

- швидкість запам’ятовування

(засвоєння) як кількість повторень, необхідних для утримання інформації в пам’яті. об’єм запам’ятовування