СИТУАЦІЯ 1. Віктор Федорович Шаталов — один з найвідоміших вітчизняних педагогів

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Віктор Федорович Шаталов — один з найвідоміших вітчизняних педагогів. У численних книжках він розкрив секрети переможного навчання дітей. Познайомтеся з одним із його секретів, що втілив кредо педагога: «Біля колиски думки ми зобов'язані бути такими ж чуйними й уважними, як і біля колиски новонародженого»...

Уроки відкритих думок підказані експериментальною практикою, коли були складені перші опорні сигнали з географії. Великий резерв вільного часу, що утворився внаслідок прискореного проходження програми, дав можливість використати на уроках найрізноманітнішу науково-популярну літературу. Систематичне читання на уроках окремих розділів, журнальних статей і газетних повідомлень негайно викликало відповідну реакцію дітей: вони почали самі приносити в школу брошури, газети, а іноді й просто короткі записи теле- і радіопередач. І тоді слово було надано самим учням на спеціально відведених для цього уроках. Так прийшла ідея уроків відкритих повідомлень. Далі — більше. Повідомлення — це всього лише компіляція. Треба було пробудити творчу думку школярів. І тоді...

Слово для чергового повідомлення надається Світлані Долинкіній.

— Якщо хочуть дізнатися про вік дерева, то лічать його річні кільця: кожний рік у стовбурі утворюється нове кільце. Зовнішні кільця — широкі, внутрішні — вужчі. Я вважаю, що взимку, коли в зовнішньому прошарку деревини утворюється лід, внутрішні прошарки стовбура витримують сильний тиск, бо вода при замерзанні розширюється. Одночасно і в зовнішньому прошарку утворюється розширення у формі кільця. Це розширення заповнюється навесні соками, клітковиною, і в

результаті утворюється нове кільце. Наступного року на ньому утворюється ще одне, і так — щороку.

На добрі півхвилини в класі запанувала тиша. Кожний оцінював правильність міркувань Світлани. І треба сказати, що у більшості дітей на обличчях почав з'являтися вираз захоплення: адже як здорово і просто! Тим більше, що ніхто й ніколи не висловлював такої точки зору.

І ось — перша рука. Це Мишко Стремінський. Спокійний, вдумливий учень, що мислить ґрунтовно. Шахіст.

— Таке міркування легко спростовується. В екваторіальних поясах ніколи не буває зими, а тому всі дерева з вічнозеленим покриттям не мали б річних кілець...

Почуття власної гідності кожного, хто хоча б раз висловив слушну думку, підсилюється тим, що коротке повідомлення про цю подію заноситься до літопису відкритих думок. Так, полемічний діалог між Світланою й Мишком віддрукований на машинці й зберігається в архівних документах класу.

{Шаталов В. Ф. Навчати всіх, навчати кожного // Педагогічний пошук / У поряд. І. М. Баженова. — К.: Рад. шк., 1988. — С. 130—131.)

____________________ Дид актичні з авдання ________________________

/. Яка провідна педагогічна ідея застосування такої форми роботи?

2. Чи можна схарактеризувати описані уроки як вияв передового досвіду (за критеріями новизни, ефективності, оптимальності, перспективності)?

3. Наведіть факти впровадження таких уроків у практиці. Чи проводилися подібні уроки у вашій школі?

Євген Миколайович Ільїн — учитель літератури. Спілкуючись з учнями на уроці, він поєднує навчальний матеріал з їхнім життєвим досвідом.

Переконую, втішаю, раджу. А по суті, одному і всім (собі також) відкриваю книжку — кожний рядок — для пробудження людини! Смисл уроку вбачаю в невідкладній потребі щось поліпшити в сьогоднішньому житті дітей, самоствердитися в їхній — за моєю учительською волею! — долі, що склалася, в дзеркалі врятованої душі побачити свою працю.

Якщо з дітьми розмовляти так, впливаючи й допомагаючи словом, до нас на уроки приходйтимуть навіть колишні, а нинішні не будуть йти з класу і після дзвоника...

Допомогти — у всьому дійти до «живого», змусити хвилюватися. А хвилює передусім все те, що відбувається з нами, в нас і залежно від

нас. Шукаю приводу для вагомої розмови, не відходячи від книжки і не спрощуючи її складності. Скажу відверто: привід для мене, учите-ля-етика, в деякому розумінні важливіший за темп.

Одного разу, коментуючи 8-й розділ «Онєгіна», буквально за 2 — З хвилини, не роблячи «зупинок» (можна й так), провів бесіду майже з усіма дівчатами класу: інтонацією, жестами, поглядом, лукаво поглядав на одну, другу, третю. Комусь докоряючи, з когось тонко іронізуючи, а перед кимось схиляючись із вдячністю. Ці акценти я визначив у пуш-кінському тексті знаками оклику:

Угадуючи зовсім не злі, а добрі, доброзичливі натяки і подумки оцінюючи себе, дівчатка милувалися Тетяною, бачили її: тиху, просту, чарівну. Але розтривожене почуття згасає в недовантаженні розуму". Довантажимо. Що робить нас тихими, простими? І ось уже йде розмова про духовність Тетяни, про бурі й грози у її долі. Звідси й тиша, зовсім не тиха, і простота, зовсім не проста? В «милом идеале» Пушкіна раптово розкривається пушкінське «жить... чтоб мьіслить и страдать».

Прямий зв'язок образу й життя (Тетяни й восьмикласниць) був би примітивним, якби не підкріпився глибоким аналізом змісту роману, вдумливим (з примірянням на себе) читанням. Знання стали потрібні, бо набули особистісно-значущого характеру.

(Ільгн Є. М. Мистецтво спілкування // Педагогічний пошук / У поряд. І. М. Баженова. — К.: Рад. шк., 1988. — С. 220.)

_ _____ ____ Дидак тичні завд ання _________________________

/. Які індивідуальні особливості майстерності демонструє педагог (його спрямованість, позиція, компетенція, техніка спілкування)?

2. З якими питаннями ви 6 звернулися до Є. М. Ільїна, прагнучи осмислити його досвід?