Педагогічне спілкування як взаємодія

У педагогічному спілкуванні надзвичайно важливе адекватне розу­міння педагогом учнів й учнями педагога. Це сприяє коригуванню й інтенсифікації навчально-виховного процесу. В організації правиль­ного взаєморозуміння в процесі педагогічного спілкування суттєву роль відіграє емоційна ідентифікація¹ й емпатія як здібність «емоційно (а не лише раціонально) сприйняти іншу людину, проникнути в її внутрішній світ, прийняти її з усіма думками й почуттями»². Уміти емоційно іден­тифікувати себе з дитиною, зажити його почуттями й думками, а отже, адекватно зрозуміти її думки і переживання — складне завдання. Саме

'Ми використовуємо поняття «емоційна ідентифікація» для позначення вміння педагога проникнути у стан вихованця через емоційне співпереживання.

²Социальная психология / Под ред. Г. П. Предвечного, Ю. А. Шеркови-на. - М., 1975. - С. 203.

на цій рисі наполягав А. С. Макаренко. Педагогічно дуже цінно, коли вчитель уміє проникати в психологічний стан учнів¹. Адже «уявлення про партнера диктує вибір засобів впливу на нього. Правильне уяв­лення про партнера — умова продуктивності цих впливів...»². Педагог У. П. Короленко писав в «Учительській газеті»: «Коли почуття не знаходять відповідного вияву, різко знижується можливість взаємо­розуміння. Причина? Низька емоційна культура, невміння володіти формою емоційних переживань і читати чужі емоції. Для педагога це згубно»³.

Отже, емоційна ідентифікація є найважливішим компонентом про­цесу педагогічного спілкування як перед організацією впливу, так і після нього.

Вибудовується така структура:

Тут емоційна ідентифікація виступає як елемент випереджуваль­ний (прогностичний) і завершальний (оцінювально-уточнювальний). Такі функції емоційної ідентифікації в процесі професійно-педагогіч­ного спілкування. Звертаємося до вашого студентського досвіду. Зга­дайте, коли легше було відповідати екзаменаторові: коли він уважно слухає вас, дивиться в очі, киває головою і т. д., тобто виявляє заці­кавленість у спілкуванні з вами, чи коли він сидить мовчки, обпер­шись ліктями на стіл, і ніяк зовнішньо не реагує на вашу відповідь? Природно, що в першому випадку атмосфера проведення іспиту більш спрямована, і передусім тому, що тут яскраво виявлені зацікавленість педагога, його співпереживання зі студентом. У другому випадку бага­то хто, навіть відмінно підготовлені студенти, дивлячись на непорушне, байдуже обличчя екзаменатора, починають плутатися, збиватися тощо.