Тема 5. Специфіка і функції педагогічного спілкування

...Спілкування — взаємодія суб'єктів, у процесі якої відбувається взаємна трансляція «Я» суб'єктів. Спілкування перетворює духовне надбання однієї людини на загальне надбання суб'єктів спілкування.

У цьому внутрішньому збагаченні й полягає величезне значення спілку­вання. А його відсутність розуміється як збіднення внутрішнього світу людини, позбавленої можливості пізнати інші, ніж у її особистій струк­турі, стосунки, переживання, ідеали.

Педагог організовує спілкування. Педагог навчає дітей спілкування. Спілкування як вид діяльності має посідати у системі виховання дуже важливе місце. Якщо додати, що щастя або нещастя людини багато в чому визначаються характером спілкування з людьми, а точніше, його наявністю або відсутністю, то значущість проблеми виховного плану виявиться ясніше.

Але складність спілкування доти не виявиться, доки не буде прове­дене міні-дослідження.

Двоє розмовляють (тема бесіди задається ззовні студійцями або викладачем). Спостерігачі дають характеристику: це явище — взаємо­дія чи спілкування? При цьому увага акцентується на суттєвій ознаці спілкування, а саме: присутності моменту транслювання свого «Я» іншій людині.

У ході обговорення народжується думка про умови перетворення взаємодії у спілкування. Такою умовою виступає здатність «бачити і слухати» іншу людину, тобто здійснювати духовні зусилля, сприймаю­чи її як інший світ. Перевіримо здатність усіх студійців сприймати інше «Я»: запропонуємо прослухати початок якоїсь пісні, наприклад, популярної пісні Ю. Лози «Пліт», а потім сказати: «Я розумію тебе, Юрію Лоза, ти говориш...».

Велика кількість версій, які прозвучать у студії, проілюструють наше вміння чути інше «Я». Наявність автономії внутрішнього світу, несхо­жості, неоднозначності виявів зовнішнього і внутрішнього перетворюють процес сприймання іншого «Я» в мистецтво — тонке і складне.

...Визначимо форми спілкування: вербальні (слова, які посилаємо партнерові), мімічні (вираз обличчя, погляд), тактильні (дотик рук, обій­мання, потиск рук), пластичні (поза, жести, рухи, темпоритм), предметні (через предмет, що передається, вручається, відбирається, розглядається тощо), дієві (дії, що досягають певного результату для партнера).

...Основні функції спілкування. Вихідна функція — відкриття партнера на спілкування: пробудити бажання вийти на спілку­вання, зняти психологічні затиски, зняти страх перед невідомістю; пе­реконати партнера в його вільному виборі характеру спілкування, підви­щити самооцінку і впевненість у собі, а також переконати в позитивно­му ставленні до нього іншої людини.

Функція відкриття партнера на спілкування відіграє вирішаль­ну роль на початковому етапі спілкування: воно відбувається або ні. Але якщо все-таки відбулося (початок спілкування), його слід підтри­мувати, бо воно легко згасає через невміння спілкуватися.

Друга функція спілкування й покликана підтримувати партнера в його виході на спілкування, взяти частину його труднощів на себе, залу­чити до співучасті партнера: надаючи йому допомогу, виявляючи інте­рес до його внутрішнього світу, схвалюючи його і стимулюючи актив­ний вияв властивих лише йому особливостей.

Функція співучасті виконує центральну роль: через співучасть партнерам удається, по-перше, увійти у внутрішній світ іншого, прожи­ваючи його духовні події, а по-друге, частину свого «Я» розкрити перед іншими. Ця функція забезпечує механізм транслювання одного «Я» іншому «Я».

...Педагогічне спілкування — спілкування педагога з дітьми, у про­цесі якого обов'язково реалізується третя функція спілкування — функ­ція піднесення особистості. Цієї третьої функції ми не знаходимо як постійної величини (константи) у спілкуванні дорослих, дітей, співробіт­ників, друзів, сусідів, пасажирів, пішоходів та інших, хоча не виключаємо, що хтось із названих виявиться розумним та витонченим співрозмов­ником і реалізує функцію піднесення.

Функція піднесення — такий вплив на вихованця, при якому вихованцеві вдається в ході взаємодії зберегти рівень сучасної культу­ри спілкування і завдяки духовним і фізичним зусиллям здійснити сходження до духовних новоутворень. Сприяти сходженню — означає сприяти здійсненню дитиною найвищого, на що вона поки що здатна: бути добрішою, сміливішою, рішучішою, уважнішою та ін. Спілкування з педагогом (педагогічне спілкування) — та сама школа, тільки школа життя, школа спілкування з людьми, школа взаємодії зі світом людини, який треба поважати. Хотілося б сказати, що акт спілкування з педаго­гом — рух до шляхетності, сходження до шляхетності.