Тема 6. Професійне вміння педагога в роботі з дітьми

...«Відкриття» дітей на спілкування педагог здійснює за допомогою свого пластичного образу. Пластична поза, якої набуває людина під час спілкування, містить у собі велику кількість інформації: яка її уста­новка на спілкування, у якому стані вона перебуває, чи налаштована

вона на спілкування, чи для неї це формальний акт діяльності, чи щира вона в тому, що говорить, і т. д. За допомогою пластичної мови пере­дається від 55 відсотків до 80 відсотків інформації, яка прочитується легко і нб потребує уточнення або розшифрування.

Можна запропонувати студійцям програти кілька пластичних етюдів. Наприклад, людина прибере позу «лева» (руки розставлені ширше плечей і спираються на стіл), «войовничого півня» (руки заведені за спину і зімкнуті у зап'ястку, одна нога трохи попереду другої), «подвій­ного замка» (людина сидить на стільці, схрестивши руки і ноги, відки­нувшись назад на спинку стільця) та ін. Поспостерігаємо за тим, який характер спілкування буде обирати людина залежно від ЇЇ пози. Разом із цим запропонуємо й інший конструктивний варіант «відкритої» по­стави (руки опущені вздовж тулуба або трохи зігнуті в ліктях, долоні розкриті, тулуб трохи нахилений уперед, одна нога трохи попереду, дру­га — трохи ззаду, жести плавні) і поспостерігаємо за тим, як змінюєть­ся характер спілкування.

Друга група вмінь, що забезпечує «відкриття» дітей на спілкування, пов'язана з усуненням ряду «бар'єрів» (фізичного, соціального, термі­нологічного).

Надмірна фізична наближеність сприймається партнером по спілку­ванню як своєрідне вторгнення в його особистий простір, як виклик, як зазіхання на його інтереси, його територію, тому надмірне скорочення дистанції або діє пригноблююче, або дратує. Так само впливає на того, хто сидить, «нависла» над ним людина або людина, яка вдається до тактильного контакту, небажаного для співрозмовника... (тисне руку, тримає за лікоть, обнімає за плечі)...

Соціальний бар'єр може виникати внаслідок жорсткого відстою­вання соціальної ролі одним з учасників спілкування (начальника щодо підлеглого, учителя щодо учнів)...

Термінологічний бар'єр також дуже широкий, і виникає він через те, що педагог володіє більш глибокими науковими знаннями порівня­но з дітьми. Він легко оперує науковими поняттями, які невідомі і незрозумілі дітям. Якщо не давати пояснень уведеним термінам, учні, не бажаючи виявляти своє невігластво, замикаються, уникають спілку­вання...

«Відкриттю» дітей у процесі спілкування сприяє вихід педагога на особистий контакт із ними.

Практична реалізація функції «співучасті» у процесі спілкування з дитиною досягається завдяки демонстрації прихильності через пласти-ко-мімічну виразність... Демонструючи «співучасть» дитині, необхід­но зуміти виявити до неї інтерес. Для цього треба навчитися слухати співрозмовника, тобто розуміти сенс сказаного і не перекручувати інфор­мації, яка транслюється, ставити питання, а не висловлювати катего­ричні судження відкритого оцінювального плану...

Демонструючи «співучасть», педагог завжди повинен бути готовий прийти на допомогу дітям, але передусім цю допомогу необхідно запро­понувати. Для цього можуть бути використані такі парадигми:

— «Давай допоможу...»;

— «Дозволь мені допомогти тобі...»;

— «Я була б щасливою...» (називається дія).

Функція «піднесення» дитини у процесі спілкування з нею забезпе­чується низкою операцій. Передусім це позитивне підкріплення (публіч­не оголошення хороших рис дитини за парадигмою — «Ти такий...», «У тебе такі...»)...

Здійснюючи «піднесення» дитини, педагог сам звертається до неї по допомогу. Парадигми прохання про допомогу:

— «Дай...», «Допоможи...»;

— «Дай, будь ласка,...», «Допоможи, будь ласка,...»;

— «Чи не зміг би ти мені дати...», «Чи не зміг би ти мені допомог­ти...»;

— «Я був би щасливим, якби...».

Ще одна операція забезпечує «піднесення» дитини — авансування успішної діяльності. Ця операція допомагає школяреві подолати страх у майбутній діяльності, повірити в себе і свої сили, повніше розкритися, оскільки, здійснюючи авансування, педагог допомагає створенню спри­ятливої психологічної атмосфери, в якій відбуватиметься дія...

(Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии. — М.: Пед. о-воРоссии, 1998. - С. 49-54, 58-63, 98-99.)

Дидакт ичні завдання ___________________

/. Порівняйте визначення Н. Є. Щурковою понять «спілкування», «пе­дагогічне спілкування» з думками В. А. Кан-Калика та І. І. Ридано-вої. Яку істотну ознаку спілкування підкреслює Н. Є. Щуркова?

2. Серед названих функцій спілкування виокремте суто педагогічні, визначте зміст кожної функції й окресліть техніку їх реалізації.

О. Я. Савченко СУЧАСНИЙ УРОК У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ