Розвиток орієнтування в довкіллі

Психічний розвиток у цей період має такий характер, що важко виділити в ньому розвиток окремих психічних функцій і процесів: уваги, сприймання, мислення тощо.

В період від 0 до 3 місяців виникають специфічні орієнтовні реакції на слухові, зорові, тактильні та інші подразники. В 1-2 місяці дитина зосереджується, коли чує звуки, бачить предмет тощо. В 3-4 місяці дитина спокійно стежить за предметом, що пересувається, довго зосереджує погляд на предметі (до 25 хвилин і більше). В цей же період виникають ініціативні рухи очей, коли дитина переносить погляд з одного предмета на інший без будь-якої зовнішньої причини. Дитина повертає голову в той бік, звідки поширюється звук. Вона вже сприймає різноманітні яскраві кольори, звуки, форми і радіє ним, вона тягнеться до найпривабливішого в предметному світі.

В 3-6 місяців з'являється орієнтовне дослідження предметів та іграшок, тобто виникають перші орієнтовно- дослідницькі дії: утримання, хапання, перевертання, розгляд, прислуховування. За допомогою дій із предметами дитина починає пізнавати властивості предмета, оволодівати ним. Дитина відкриває для себе, що предмет може переміщуватися, падати, звучати, стискатись, може бути м'яким, твердим, а згодом відкриває, що він може мати різне положення в просторі щодо інших предметів, може складатися з різних частин.

В цей період удосконалюється координація системи «око - рука». Спочатку предмет «навчає» руку враховувати його властивості, а потім рука «навчає» око. В 9-11 місяців дитина, подивившись на предмет, який вона збирається взяти, спочатку складає пальці відповідно до форми предмета, а потім вже бере його. Так виникає зорове сприйняття форми та величини, яке саме спрямовує предметні дії, а не навпаки, як було раніше до цього моменту. В цей же час (9-10 місяців) діти починають впізнавати предмети незалежно від їх положення в просторі та правильно визначати величину предметів незалежно від відстані до них.

У 8-9 місяців у дитини з'являється інтерес до властивостей предметів. Перед тим, як почати діяти з предметом, дитина досліджує його: обмацує, перевертає, повільно рухає, а потім маніпулює ним за допомогою звичних способів.

Пам'ять. Формування найпростіших умовних рефлексів у вигляді сенсомоторних реакцій і є першими процесами запам'ятовування. В 4-5 місяців малюк впізнає близьких йому дорослих. Далі він впізнає знайомі йому предмети. Образи минулого починають орієнтувати дитину в навколишній дійсності. В 9-10 місяців діти починають шукати предмет, який зник у них на очах. До цього моменту вони його не відшукували, начебто він не існував взагалі. Цей факт також свідчить про те. що поступово предмети починають існувати для малюків як щось, що існує постійно та має постійні незмінні властивості.

Мислення. В останні місяці першого року життя дитина вже здатна виконувати дії, що базуються на встановленні найпростіших зв'язків і відношень між предметами та їх властивостями. Виникають дії мислення. Так, граючись з пірамідкою, знімаючи і надіваючи кільця на стрижень пірамідки, дитина звертає увагу на його більш товстий чи тонкий стрижень, бо від цього залежить успіх її дій. Малюк у цьому випадку дізнається про властивості предмета опосередковано, через дії з іншими предметами. Зароджується наочно-дійове мислення, що формується на основі сприймання і дій дитини з предметами.

Мовлення. Розвиток мовлення у цьому віці відбувається в два етапи: підготовчий, домовленнєвий, коли дитина набуває навичок володіння своїм голосовим апаратом, і власне мовленнєвий. Спілкування з дорослим, а також потреба у спілкуванні створюють передумови розвитку мовлення дитини, яке формується внаслідок емоційного ставлення і спілкування саме дорослого з дитиною. Дитина в 1-3 місяці затихає, зосереджується, коли з нею розмовляє дорослий. Перші домовленнєві реакції, гуління, перші диференційовані звуки («а-а-а», «г-у») виникають як мимовільні імпульсивні реакції дитини. Після 3-х місяців, коли дитина в доброму настрої, вона постійно гулить. В 4 місяці дитина може наслідувати ритм звуків, які промовляє дорослий. В 6 місяців вона починає лепетати: подовгу промовляє різні склади, згодом повторює склади з різними інтонаціями (8-9 місяців). Промовляння звуків - приємне заняття для дитини, часто супроводжується її ритмічними рухами.

Поступово, приблизно із середини першого року життя, створюються умови розуміння дитиною мовлення. Дорослі супроводжують свої дії під час спілкування з дитиною їх поясненням, називанням предметів довкілля. Наприкінці першого року життя в дітей виникають асоціації між почутим словом і дією дорослого, предметом, що показується ним. Перші прояви розуміння слів дорослого полягають в орієнтовній реакції дитини на названий предмет, вона повертає голову в його бік, переводить погляд на нього. Однак це ще не є осмисленням змісту слова, а лише реакцією на інтонацію дорослого. Так, дитина під час ласкавого до неї звертання усміхається, проте, якщо з нею розмовляти різко - може заплакати. В 8-9 місяців дитина не тільки повертається в бік названого предмета, а й у відповідь на запитання «де?» шукає і знаходить його серед інших предметів. У 12 місяців дитина може виконувати досить складні дії на прохання дорослого: покласти іграшку в коробку, дістати з неї. Разом із тим розуміння слів багато в чому носить ситуативний характер, злито з конкретною ситуацією, конкретним предметом (годинник - це тільки той годинник, що висить на стіні в кімнаті).

Наприкінці першого року життя в дітей виникає і зворотна мовленнєва реакція. На запитання дорослого «Де мама?» малюк повертає голову в її бік і радісно сповіщає: «Ма-ма». В 12 місяців дитина звичайно говорить 4-15 слів («мама», «тато», «баба», «дай», «на» тощо), розуміє удвічі більше. Перші слова, які промовляє малюк, мають ситуативний характер, зрозумілі тільки близьким людям, тому таке мовлення називають «автономним».