Провідна діяльність. Провідною діяльністю цього віку є предметна діяльність

Провідною діяльністю цього віку є предметна діяльність. Поряд з цим інтенсивно розвивається спілкування, без якого було б неможливе засвоєння того, як треба правильно користуватись ложкою, користуватись олівцем, мити ручки, сідати на стілець. Спілкування, як і в ранньому віці, має дві форми: емоційне та мовленнєве. Зараз ці форми існують паралельно в житті дитини, і основного значення набуває саме розвиток мовлення.

Без перебільшення можна сказати, що саме в цей період дитина оволодіває системою знаряддєвих дій з предметами (дістати віддалену іграшку можна, потягнувши за мотузок, копати необхідно лопаткою, їсти з допомогою ложки, носити воду відерцем). Дитина використовує предмети як знаряддя своєї діяльності, як засіб дії одного предмета на інший, як спосіб пізнання одних предметів і їх властивостей (не тільки поверхневих, а й прихованих) через інші предмети, і таке відкриття призначення предмета і способу його використання відбувається поступово. Ще наприкінці першого року життя дитина почала дізнаватись про фізичні, динамічні, просторові властивості предметів: іграшка має сталу величину, колір, певну форму, вона може рухатись, знаходитись над, під, поза, за столом, близько або далеко від дитини. Іграшку можна розібрати на частини, а потім зібрати (формування елементарних уявлень про ціле та частину). Проте новим для дитини кінця 1-го - початку 2-го року є те, що в процесі маніпулювання іграшкою, предметом та спілкування з дорослим у неї складаються уявлення про стале функціональне призначення предметів (ложкою їдять, з чашки п'ють воду). Однак дитина ще недосконало володіє способами дії з цими предметами, тому як необхідність виникають реакції порівняння своїх дій з діями дорослого, пізнання його дій у своїх власних. З психологічної точки зору, те, що дитина недосконало володіє способами дій з предметом, не таке вже й важливе, головне, що вона засвоїла принцип дії з предметом.

У цілому процес оволодіння дітей діями з предметами охоплює такі три фази:

1.З предметом виконуються будь-які дії;

2.Предмет вживається тільки за призначенням;

3.Предмет вживається вільно; послаблюється жорсткий зв'язок певної дії з певним предметом, дії можуть переноситись з одного предмета на інший, але дитина знає основні функції даного предмета.

У процесі розвитку предметної діяльності ускладнюються дії дитини. Особливого значення набувають співвідносні дії, які виникли ще в ранньому віці. Так, тепер дитина може розташувати предмети в досить складні просторові відношення: скласти пірамідку, побудувати башту.

Поява нового предмета в житті дитини викликає бажання дізнатися, як його можна вжити.

З предметної діяльності непомітно виростає ігрова, а, вірніше, в предметній діяльності формуються передумови виникнення гри. Так, дитина поступово не тільки наслідує окремі дії дорослого з предметами, а й окремі сюжети повсякденного життя: будує хатинку, годує дитину тощо. Бажання робити все самому, пізнавати світ дорослих, копіювати їх, розвиток предметної діяльності ведуть до виникнення сюжетно- відображальної гри. Неабияке значення у виникненні та розвитку цього виду гри має знайомство дитини з предметами-замінниками: паличка використовується як ложка, дерев'яні брусочки - як будівельні матеріали, шкільний пенал старшого брата може стати автомобілем. Іграшка в порівнянні з предметом-замінником має конкретну схожість з реальним предметом, предмет- замінник може мати лише деякі властивості, які збігаються з реальним предметом, але ці спільні з ним властивості часто відбивають приховані та найбільш суттєві характеристики реального предмета.

Протягом переддошкільного віку розвиваються й інші види гри. Разом з дорослим дитина бере участь у нескладних навчальних і рухових іграх. Діти відбивають у грі не просто дії дорослих, а дії конкретних дорослих. Вперше проявляється ініціатива дитини у висуненні ігрового завдання, що є ознакою творчого розвитку дитини.