Моральне виховання в сім’ї

Сім’я формує моральне обличчя дитини і своїм способом життя, і характером внутрішньо сімейних відносин, і спеціально організованими педагогічними впливами. Найважливішою педагогічною задачею для батьків є виховання у дитини моральних якостей. У цьому виявляється єдність інтересів суспільства і родини. Сім’я орієнтується в своїх педагогічних спрямуваннях на ті моральні ідеали, які входять до складу морального кодексу суспільства.

В моральному вихованні батьки використовують і вимогу, і переконання, і приклад, і заохочення, і покарання. Однак у кожній сім’ї є своя специфіка і в методах впливу на дитину. Вона знаходить вираження у покараннях, при яких дитина залишається без батьківської та материнської любові, ласки, спільних ігор, розваг, можливості брати участь у справах дорослих, у заохоченнях - прояви любові, похвали з боку всіх членів родини, купівля іграшки, відвідування кіно, театру тощо. При використанні цих методів батьки найчастіше інтуїтивно, при впливові на дитину спираються на її потреби у ласці, любові, в емоційному і діловому спілкуванні з ним.

Але часто батьки використовують такі специфічні методи впливу, як куток, крик та побої.

І в той же час добре відомо, що діти найбільше сприймають вимоги тих дорослих, які задовольняють їх потреби в емоційному, пізнавальному і діловому спілкуванні; розуміють інтереси і переживання дітей, беруть участь в їх іграх, організовують різноманітну спільну діяльність. Такий дорослий, як правило, користується у дитини авторитетом, його схвалення викликає радість і задоволення, а осуд – почуття незадоволення, сорому.

Важливою умовою емоційно-морального розвитку дитини в сім’ї є позитивний характер, емоційна стійкість, конфліктність сімейних відносин негативно впливають на моральний розвиток школяра, стають причиною відхилень в його поведінці. Можна стверджувати, що важливою умовою стійких моральних проявів дитини є благополуччя в родині, пізнавальне і ділове спілкування з дорослими членами родини – не лише необхідна умова її усестороннього розвитку, але й умова формування моральної потреби в позитивній оцінці її поведінки, а звідси слідує, і сприятливість до тих моральних установок, виразником яких є дорослий.

У школі необхідно вести постійну роботу по вихованню у дітей любові та поваги до членів сім’ї: відповідати про професії батьків, виготовляти поробки у подарунки рідним, читати дітям літературні твори про сім’ю, вивчати вірші, присвячені мамам і татам, розмовляти з дітьми про їх дім, про те, як вони допомагають рідним. Характер відносин дитини з батьками повинен бути відомим педагогу, щоб вчасно вплинути на дитину, на батьків.