Статеве виховання

Статеве виховання – складова загального процесу виховної роботи школи і сім’ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Потреба в положенні статевого виховання учнівської молоді в сучасній школі зумовлена прискореним статевим розвитком школярів (акселерація), недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері, отримання ними інформації з цього питання (нерідко перекрученої, вульгарної) переважно на вулиці, статевою розпустою певної частини неповнолітніх, проституцією та злочинністю на статевому ґрунті. Значний вплив справляє на них порнографія, кіно - та телепродукція на сексуальну тематику, що руйнує психіку неповнолітніх. Усе це виявляється в недостатній підготовленості багатьох молодих людей до створення сім’ї, виконання родинних обов’язків, що в майбутньому приводять до розлучень.

У період статевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального характеру. Велику увагу представники обох статей звертають на статеві ознаки. Їх своєчасна поява і типовий для цього віку стан дає змогу відчувати себе повноцінним чоловіком і жінкою, проте вони відчувають невпевненість щодо пов’язаних з цим статусом ролей і функцій. З’являється схильність виділяти вторинні статеві ознаки як переваги зовнішності саме представників іншої статі.

Статеве дозрівання впливає на психіку підлітка: починають формуватися чоловіча і жіноча психологія, з’являються викликані статевим потягом відповідні думки, інтерес до протилежної статі, книг, кінофільмів, розмов дорослих на інтимні теми.

Статевий потяг і енергія знаходять вихід не обов’язково в статевому об’єкті. Це можуть бути різні види діяльності (туризм, спорт, музика та ін.), що вельми важливо для виховання особистості, оскільки раннє збудження дитячої сексуальності психологічно шкідливе, затримує подальший психосексуальний розвиток.

В юнацькому віці особистість загалом досягає фізичної зрілості, остаточно формується статева система. Завершується первинна соціалізація, громадське ставлення особистості, її соціальне самовизначення, активне входження в суспільне життя, формування духовних цінностей.

У статевому вихованні учнівської молоді важливо зосередитись на формуванні моральних „гальм”, які б запобігали відхиленням від норм у статевій поведінці, підготовці до сімейного життя. Педагоги повинні акцентувати увагу на морально-психологічних питаннях, розв’язання яких сприяло б формуванню правильних взаємин між статтями, унеможливлювало статеву розпусту, закладало підвалини міцної сім’ї у майбутньому.

Виходячи з потреби врахування особливостей статі в підготовці молоді до сімейного життя. В.Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні отримати „чоловіче виховання” (загартовування, важчі роботи, допомога старшим і дівчатам тощо). Нагадування „Ти чоловік” сприятиме вихованню лицарського ставлення до дівчини.

Дівчата повинні отримати „жіноче виховання”. При цьому строгість дівчини, її вимогливість і нетерпиме ставлення до зла і несправедливості, прагнення бути самобутньою, яскравою, незалежною, особистістю є своєрідним засобом виховання в юнаків якостей чоловіка.

Виняткове значення у статевому вихованні має формування у хлопців і дівчат сором’язливості, почуття відповідальності за свої дії. Вони мають усвідомити, що статеві зв’язки без справжнього почуття відповідальності за свої дії є вульгаризацією статевих бажань, яка позбавляє людину високого і прекрасного почуття. Легковажне ставлення до життя стати причиною трагедії майбутньої сім’ї.