Критерії професійної придатності соціального педагога

Співставляючи різноманітні підходи до вивчення професійної діяльності соціального педагога, можна виділити психологічні критерії професійної придатності соціального педагога, тобто ймовірнісні характеристики, які відображають здатність людини оволодіти цим видом професійної діяльності: високий рівень інтелектуального розвитку; здоровий глузд, швидкість та гострота мислення; добра саморегуляція і самодисципліна; значна фізична витримка, працездатність; здатність вносити серйозний особистісний внесок у життя інших людей; здатність допомагати людям у складних ситуаціях; чуттєвість та увага до людини і її проблем; любов та емпатія щодо дітей; оптимістичне прогнозування; креативність – здатність до творчості.

Є сенс стверджувати, що у професії соціального педагога поєднуються як особистісні, так і професійні характеристики, причому це поєднання може відбуватися на таких рівнях:

соціально-педагогічна діяльність не є значущою для педагога, він виконує її формально-рольовим чином (тобто професійне не є особистісно значущим);

соціально-педагогічна діяльність – один з особистісних смислів педагога наряду з іншими, не менш важливими (професійне – одна з особистісно значущих сфер);

соціально-педагогічна діяльність – провідний, пріоритетний смисл життя.

Професійні знання соціального педагога можна представити як певну структуровану ієрархію, а саме:

Теоретико-методологічні знання: комплексне знання про людину як біопсихологічну істоту; знання закономірностей взаємодії особистості і суспільства, соціальної поведінки і формування особистості; знання закономірностей виховання, навчання розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу, вплив середовища на процес соціалізації особистості. Знання мети, принципів, змісту, методів, форм соціальної діяльності в інституційній та позаінституційній сфері.

Методичні: знання основ методики, форм, методів, технологій соціально-педагогічної діяльності з різними категоріями населення, у різних сферах мікросередовища, у різних соціальних інститутах; знання практичних основ прогнозування, проектування, моделювання соціальної діяльності.

Прикладні: знання способів, прийомів, видів соціальної допомоги дітям, сім’ям з особливими потребами; знання освітньо-виховних, оздоровчих, культурно-дозвіллєвих форм соціально-педагогічної діяльності.

Професійні вміння соціального педагога – це здатність спеціаліста застосувати отримані професійні знання у практиці своєї діяльності. ці професійні знання можна представити таким переліком: гностичні (пошук, сприйняття та відбір інформації); проектувальні (постановка цілей і завдань, прогнозування); конструктивні (підбір і поєднання змісту, форм і методів); організаторські (створення умов, що стимулюють цілеспрямовані зміни в дитині); комунікативні (контактність, спілкування, взаємини); оціночні (сприйняття і критичний аналіз дій суб`єктів педагогічного процесу); рефлексивні (самоаналіз власної значущості, діяльності і спілкування). Професійні уміння соціального педагога відображають загальнопедагогічні уміння і специфіку його професійної діяльності.

Комунікативні уміння: вступати в контакти з різними людьми; встановлювати професійні взаємини; здійснювати індивідуальний підхід до людей зі специфічними проблемами; співробітничати, вступати у ділові стосунки; створювати атмосферу комфортності, доброзичливості; викликати довір`я у клієнтів, брати участь у вирішенні їх проблем; дотримуватися конфіденційності у діяльності, бути тактовним; спонукати дитину до творчості, вияву милосердя; впливати на спілкування, взаємини між людьми у мікросоціумі; правильно сприймати, враховувати, реагувати на критику.

Прикладні вміння: дослідницькі (аналіз, збирання, облік, обробка інформації, підготовка аналітичних матеріалів, розробка програм, підготовка анотацій, статей, доповідей); соціально-педагогічні (аналіз соціальної ситуації, проблем, планування, прогнозування, форми і методи педагогічної допомоги, психотерапії); творчі (художня і технічна творчість, спортивні уміння, соціокультурний моніторинг); соціально-медичні (перша допомога, консультування, екстрасенсорика); правові (юридична консультація, довідка, громадський захист); соціально-психологічні (психологічна діагностика, психологічне консультування, психотерапія, психотренінг, медитація, гештальттерапія, психодрама, психосинтез); соціально-економічні (вміння організувати власну справу, аналізувати економічні процеси).

Організаторські вміння: ставити конкретні завдання, спрямовані на вирішення проблем; організовувати підопічних на їх виконання; раціонально організовувати свій робочий час; планувати етапи і засоби діяльності; планувати індивідуальну роботу з клієнтом; організувати окремі види соціальної діяльності, виконання програм і проектів; визначати потреби клієнтів та допомагати їм визначити необхідні їм види соціальної допомоги; виявляти і підтримувати доцільну ініціативу, створювати умови для її реалізації; об`єднувати людей на основі їх спільних інтересів, духовної близькості.

Аналітичні вміння: вивчати особистість, сім`ю, ставити соціальний діагноз; аналізувати конкретні життєві ситуації клієнта, передбачати і попереджувати життєві кризи; проектувати кінцевий результат соціально-педагогічної діяльності; аналізувати отримані результати у співставленні з вихідними даними, висувати нові завдання; аналізувати недоліки своєї професійної діяльності; аналізувати досвід і практику діяльності спеціалістів соціальної роботи; творчо переробляти необхідну інформацію; аналізувати конкретну соціальну ситуацію, причини та витоки; визначати своє місце у здійсненні соціальної політики та в конкретних соціальних ситуаціях клієнтів;

Педагогічні уміння: навчати інших мистецтву допомоги людям, прикладним умінням і навичкам;

виявляти резервні можливості особистості, відкривати позитивне у людині і організовувати процес допомоги їй; навчати соціальним навичкам поведінки; стимулювати соціально позитивні вияви поведінки щодо інших людей; педагогічно осмислювати поведінку особистості, ставити педагогічні завдання, досягати їх вирішення; здійснювати вибір засобів, методів, прийомів педагогічно компетентного втручання у кризові ситуації соціальної діяльності; організувати педагогічно доцільну діяльність в соціумі; справляти вплив на особистості та соціальні групи засобами педагогічної техніки (мова, голос, жести, ораторська майстерність); допомагати клієнтові найбільш ефективно налагодити зв`язки з певним соціальним середовищем; викладати матеріал доступно, логічно, образно, виразно.

Вміння саморегуляції: управляти і контролювати свої емоції у будь-якій ситуації; управляти своїм настроєм; висувати до себе підвищені вимоги; = переносити значні нервово-психічні навантаження; поступатися своїми інтересами заради інтересів підопічного; знімати психологічне навантаження.

Питання для самостійної роботи:

1. Розкрити складові та сутність соціально-педагогічного консультування.

2. Характеристика методів консультування.

3. Змоделювати шляхи виходу з кризової ситуації (дотримуючись правил консультування).

4.Критерії професійної придатності соціального педагога

Лекція №3

Тема: Соціально-педагогічні технології сімейного консультування.

Мета вивчення: розглянути особливості соціально-педагогічного консультування, ознайомитися з функціями, видами, методами і засобами здійснення консультативної діяльності сім’ї.

Література: [6; 11; 14; 22; 36]

План

1. Системний погляд на основні характеристики сім’ї.

2. Дисгармонійні сімейні стосунки як проблема у соціально-педагогічному консультуванні

3.Проблема дитячо-батьківських стосунків у практиці соціально-педагогічного консультування

4.Соціально-педагогічні технології сімейного консультування.

5. Принципи побудови методики педагогічного дослідження сім'ї.