Викладання образотворчого мистецтва у навчальних закладах області

Мистецька освіта і виховання

В навчальних закладах області

У 2016 – 2017 навчальному році

Інструктивно-методичний лист

Миколаїв

Д. О. Крик, методист лабораторії методики викладання предметів художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Відповідальна

за випуск І.М. Бєлова, заступник директора з науково-педагогічної роботи Миколаївського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Затверджено вченою радою Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, протокол від №

Д. О. Крик. Мистецька освіта і виховання в навчальних закладах області у 2016 – 2017 навчальному році. Інструктивно-методичний лист. - МОІППО, 2016. – с.

_____________________________________________________________________________

Лабораторія методики викладання предметів художньо-естетичної освіти

Лабораторія Оперативної науково-педагогічної інформації Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти 2016

________________________________________________________________________

Зміст

1. Стратегічні пріоритети розвитку художньо-естетичної освіти та шляхи їх реалізації

2. Викладання образотворчого мистецтва у навчальних закладах області

3. Нормативно-правове, навчально-методичне, матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу освітньої галузі «Мистецтво»…

4. Професійний розвиток педагога:

4.1. Курси підвищення кваліфікації, майстер-класи, пленери, конференції з фахової майстерності

4.2. Особливості організації навчального процесу у 8 класі інтегрованого курсу «Мистецтво»

4.3. Виставки в галереї мистецтв МОІППО

4.5. Пересувні виставки з фондів Миколаївського обласного

художнього музею імені В. В. Верещагіна

5. Напрямки роботи, рекомендації щодо вибору змісту та форм проведення секційних засідань під час серпневих конференцій, районних (міських) методичних об`єднань у 2016/17 навчальному році

1. Стратегічні пріоритети розвитку художньо-естетичної освіти

та шляхи їх реалізації

Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані сприяти предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти. Зміст предметів художньо-естетичного циклу розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань. Через предмети художньо-естетичного циклу активізується внутрішній духовний світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня. Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні.

В аналітичному документі «Мистецька освіта в Україні» (автор Л. М. Масол), розробленому в рамках проекту ЮНЕСКО і МФГС «Художня освіта: Розвиток творчого потенціалу в XXI столітті», у «Дорожній карті мистецької освіти», прийнятій на Всесвітній конференції з освіти в галузі мистецтв (Лісабон, 2006), підсумків Другої Всесвітньої конференції мистецької освіти (Сеул, 2010), програми ЮНЕСКО «Сталий розвиток мистецької освіти для заохочення різноманітності форм культурного самовираження» та Концепції розвитку освіти в сфері культури та мистецтва держав – учасниць СНД (2009), Декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття, прийнятої 31-ою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО (Париж, 2001) наголошується, що художньо-естетична освіта, що є невід’ємною складовою всіх рівнів освітньої системи, є найефективнішим способом реалізації творчого потенціалу людини, стимулювання її уяви; зафіксовано гарантії реалізації права кожної людини на освіту в цій сфері, оскільки безперервна художньо-естетична освіта забезпечує формування особистості на основі знань і практичних умінь у царині мистецтва. У зазначеному документі ЮНЕСКО підкреслюється, що «культура і мистецтво – це найважливіші компоненти всебічної освіти, яка забезпечує повний розвиток особистості. Тому право на мистецьку освіту є загальним правом людини, правом усіх учнів, включаючи й тих, хто часто не має можливості отримати освіту – іммігрантів, представників культурних меншин і людей з обмеженими можливостями».

Тому створення системи художньо-естетичної освіти, доступної для представників різних вікових груп протягом усього життя і в різноманітних закладах освіти для передачі культурного досвіду від покоління до покоління і зміцнення взаєморозуміння між поколіннями; розширення міждисциплінарних художніх практик, включаючи цифрові, використання інформаційних технологій і систем віртуальних мереж, гармонічне поєднання творчого, пізнавального, емоційного, естетичного, соціального – є пріоритетною стратегією розвитку освіти в галузі «Мистецтво».

З метою підвищення ролі мистецьких дисциплін, якості мистецької освіти лабораторією методики викладання предметів художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти створено Цілісну модель художньо-естетичної освіти та виховання, що включає дошкільні навчальні заклади (музично-естетичне виховання), загальноосвітні навчальні заклади (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво», «Художня культура») та позашкільні навчальні заклади:

- гуртки музично-естетичного напряму: хореографія (класична, бальна, народна, сучасна); вокал (хор, класичний, народний, естрадний сольний спів, вокальні ансамблі); театральні

- гуртки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Постійно удосконалюється зміст, форми і методи викладання предметів мистецтва в навчальних закладах різного типу, підвищення кваліфікації кадрів, що забезпечують функціювання сфери мистецтва.

Велике значення в системі художньо-естетичної освіти в Україні надається культурній спадщині українського народу, як джерелу творчості, навчання і виховання. Адже предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

Упроваджуючи особистісно-зорієнтований, компетентнісний, діяльнісний, інтегративний підходи, методична робота з художньо-естетичної освіти у 2015-2016 н. р. була спрямована на розвиток художньо-естетичної освіти, підвищення фахової і професійної учителів образотворчого мистецтва та інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура», керівників гуртків образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, з метою формування і розвитку в учнів, вихованців комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Для досягнення зазначеної мети вирішувались такі завдання: виховання у дітей емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища; формування на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва; розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.

Викладання образотворчого мистецтва у навчальних закладах області

Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов’язаний із

упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. Із огляду на це актуалізується потреба в розвитку компетентнісної художньо-естетичної освіти школярів, зорієнтованої на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно в певних навчальних і життєвих ситуаціях. Зазначена проблема знаходить своє відображення в офіційних документах – державних стандартах освіти, концепціях і навчальних програмах, якими передбачено формування в учнів системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду, здатність до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження.

Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті – інноваційний напрям, що дає змогу вчителю не просто навчати за новими програмами, а й виховувати по-новому, розуміючи, приймаючи та творчо застосовуючи нові принципи освіти нового покоління, формуючи в учнів ключові компетентності (уміння вчитися, загальнокультурну, громадянську, здоров’язбережувальну, соціальну компетентності та компетентність із питань інформаційно-комунікаційних технологій).

Аналіз кадрового складу педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладів області:

- кількість учителів образотворчого мистецтва: всього 625 осіб:

з вищою освітою – 81, 6%, зі середньою спеціальною – 18, 4%. - кваліфікаційний склад: спеціаліст - 35, 8 %, ІІ кваліфікаційна категорія – 15, 1 %, І кваліфікаційна категорія – 20%, вища категорія – 29, 1%;

- за фахом – 35, 5 %; нефахівці – 64, 5%.

Аналізуючи кадровий склад учителів слід зазначити зменшення кількості учителів у порівнянні з 2014 роком (39, 5 %), що мають педагогічну художню освіту, збільшується кількість вчителів-предметників (нефахівців).

Причини:

- зменшення кількості 1–7 класів у загальноосвітніх навчальних закладах області;

- відсутність кількості годин для тижневого навантаження учителів.

Разом з тим, у вдосконаленні викладання образотворчого мистецтва, інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» окреслимо серйозні проблеми в навчанні мистецтву, які потрібно критично осмислити.

Драматичною ситуацією для вчителів мистецтва стало те, що відповідно до проекту «Концепції початкової освіти», що оприлюднена в МОН України перед всеукраїнською аудиторією 17.12.2015 (https://www.ranok.com.ua/resources/files/Koncepciya_pochatkovoi_osvitu_PROEKT.pdf), де освітня галузь «Мистецтво» ліквідована під виглядом інтеграції з усіма іншими предметами. На даний час ніяких пояснень і рекомендацій стосовно початкової школи не отримано. За всі роки незалежності України державні стандарти освіти передбачали неперервну мистецьку шкільну освіту, охоплюючи учнів з першого до одинадцятого класу. Україна пишалася таким значним світовим досягненням вітчизняної педагогіки. Адже предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

На жаль, деякі представники адміністрацій шкіл, замість того, щоби підтримувати освітню галузь " Мистецтво", яка є універсальним засобом особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів, – поспішили повідомити учителів мистецтва про те, що у початковій школі їх фахові компетентності і досвід мистецької освіти не буде потрібен. Ситуація в початковій ланці деяких шкіл і так є не простою. У 1–4 класах образотворче мистецтво викладають учителі початкових класів, це є нормативним правом учителів, але готуючись до 7 - 9 предметів в тиждень, учитель отримує надмірне навантаження та знижується якість навчання, творчість учителя.

З іншого боку віддаючи уроки в початковій школі учителям образотворчого мистецтва, ми надаємо можливість прийти в школу випускникам художньо-графічних факультетів вищих навчальних закладів України. На наше переконання молоді фахівці, отримавши диплом про вищу художньо-педагогічну освіту, успішно зреалізують мету і завдання Державного стандарту і програм із образотворчого мистецтва. Нагадаємо, що основними принципами художньо-естетичної освіти є цілісність, систематичність, безперервність, тематична побудова програм, компетентнісний підхід, що реалізують учителі образотворчого, музичного мистецтв і художньої культури.