Навчання в основній школі

Для учнів 8 класів набуває чинності програма «Мистецтво» (авторський клектив: Л. Масол, О. Коваленко, Г. Соцька, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова), що розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та видрукувана у фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№ 1-2 за 2013 рік).

Програма побудована за тематичним принципом. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як: види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми. У кожному з блоків програми висвітлено зміст і вимоги кожного з навчальних предметів освітньої галузі, а також визначено компетентності, яких діти набувають на кінець кожного навчального року відповідно з кожного навчального предмета.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Відповідно до нової програми створені підручники нового покоління. Міністерством освіти і науки України рекомендовано використовувати в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів такі підручники для 7 класу:

– «Образотворче мистецтво» (автори: Папіш Л. В., Шутка М. М.; видаництво «Грамота», 2015);

– «Образотворче мистецтво» (автори: Железняк С., Ламонова О.; видавництво «Генеза», 2015);

– «Образотворче мистецтво» (автор Рубля Т. Є.; видавництво «Перун», 2015);

– «Мистецтво» (інтегрований курс) (автори Гайдамака О., Калініченко О.; видавництво «Освіта»).

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, що вивчається за програмою «Художня культура» (автори: Масол Л., Миропольська Н.; видавництво «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1–8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури в старшій профільній школі.

Із художньої культури у 2015/16 навчальному році учні 9 класу працюватимуть за одним із трьох підручників: автор Л. Масол; автор Л. Климова; автор Н. Назаренко та ін.

Уроки предметів художньо-естетичного циклу доцільно будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, що спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає в тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва. Окрім того, цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплювальним.

Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури в першу чергу серед учителів образотворчого або музичного мистецтва.

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу МОН України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Звертаємо увагу на те, що навчальна діяльність учнів із дисциплін художньо-естетичного циклу у 5–7 класах може проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), що спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична атестація проводиться двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Тематичне оцінювання проводиться і виставляється на основі поточного. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. У випадку сумнівів у виставленні тематичної оцінки можливо додаткове усне опитування або проведення моніторингу знань (запропонованих у збірниках для Державної підсумкової атестації завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпретацію мистецьких творів, захист власних проектів). Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.

Особливості оцінювання результатів навчання. Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктамиперевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:

– предметні мистецькі (зокрема інтерпретаційні та діяльно-творчі);

– міжпредметні естетичні (естетичні оцінки й ставлення);

– ключові (загальнокультурні, інформаційно-комунікативні, соціальні).

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), що впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, що інтегрує результати різних видів діяльності учнів, - інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції) і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.