Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Розділ 6
Наступного ранку ми не встали, ми підскочили від крику Яни Ігорівни. Ще не зайшовши в нашу кімнату, навіть у наш котедж, вона почала кричати… ПОБУДКА! ПОБУДКА! Іванка ще лежала у ліжку, а не мені вже були червоні джинси та сорочка, коли наша головна вожата зайшла в кімнату. Ми швидко вибігли на вулицю і пошикувались навколо нашого будинку. Ранок почався з підняття прапору під гімн України. В той день ми жартували: «Яна Ігорівна, Вам можна з ліжка не вставати і весь табір прокинеться від вашої ПОБУДКИ!». Це все при тому, що жила вона у сусідньому будинку. А тепер про ще одне правило табору- «таємний друг». Що це таке? Це коли ти передаєш маленький подаруночок через когось своїй «жертві» або сам непомітно підкладаєш його. Серед дітей ця програма працювала не дуже, а от серед вожатих значно краще. Але ми з Іванкою кидали своїм отримувачам, а саме Влад з нашого загону і Ілля з «Апасных», різні цукерки, насіння та печиво. Це було досить смішно, тому що вони про це не знали. Так, повернемось до другого дня в таборі. Нас цілий день вчили, як складати намет і рюкзак, що брати у похід і кульмінація… як залазити у спальний мішок. Так, так для мене, як для людини, що ніколи не ночувала в лісі і, навіть, не ходила в похід було цікаво спробувати: спочатку правильно розкласти спальник, потім залізти і застібнути його, розстібнути і вилізти з нього, а потім ще скласти його якумога швидше. Я змагалась з Лізою, моєю однокласницею і Дашою, дівчинкою, що приїхала з нашою вожатою Наталкою. На свій подив я виграла це змагання, хоча спочатку я заплуталась у мішку і не могла застібнути його. Але мені допомогло те, що в мене був простіший мішок для спальника ніж у дівчат. А коли змагалась Мілена! Вона морально допомагала Лізі під час змагання, а та вирішила відповісти взаємністю, тільки в три рази гучніше, більше і швидше. Ми так насміялись, навіть Макс з Ірою які проводили змагання. Між заняттями ми їли, відпочивали і фотографувались. Це дійсно було весело і в кінці дня в нас проводилась «свічка». У нас в таборі «свічка»- це збори по закінченню дня, на яких ми обговорюємо, що з нами сталось, що сподобалось або навпаки роздратувало. Проводили ми це зібрання у дівчат напроти, у кімнаті п’яти. Так як у них було найбільше місця в кімнаті, ми всі домовились проводити свічку у них. Цього ж дня ми встигли зробити щоденники, але традиція записувати у них що-небуть не прижилась. В мене щоденник слугував записником для двох занять: Вані та Іри і для записів «нам почулось». Ввечері ми склали рюкзаки до походу.
|