Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Розділ 7. Розробка позицій з удосконалення керівництва
|
|
Таблиця 17
Характеристика і обгрунтування застосування підходів до ефективного керівництва
| Підходи до ефективного керівництва | Загальна характеристика | Обгрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління | |||||
| Директор | Заступник директора з економіки | Заступник ди-ректора з загальних питань | Заступник з виробничих питань | ||||
| 1. Форми влади | |||||||
| -примусу | Керівник впливає на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу, захищеність для цього застосовуються адміністративні, дисциплінарні, матеріальні та інші санкції. | + | - | + | - | ||
| - винагороди | Необхідна поведінка працівників формується за допомогою застосування системи матеріального та морального стимулювання. | - | - | + | - | ||
| - законна | Виконавець вірить у те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок – їх виконувати. | + | - | + | - | ||
| - еталонна | Влада власного прикладу керівника, що чинить вплив, підлеглі поважають керівника за його особисті якості, рис характеру, здібності. | + | + | + | + | ||
| -експертна | Керівник володіє спеціальними знаннями, які можуть задавольнити потреби виконавців. | + | + | + | + | ||
| -дисциплі-нарна | Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів, розпоряджень тощо. | + | + | + | + | ||
| - інформаційна | Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації. | + | + | + | + | ||
| 2. Стилі керівництва | |||||||
| - на засадах системи Р. Лайкерта | Запропоновано 4 системи керівницсва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько-авторитарна, доброзичливо-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівників. | + | - | + | - | ||
| - через стру-ктуру та увагу до підлеглих | Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп організації | - | + | + | + | ||
| - на засадах управлінсь-кої гратки Р. Блейка і Дж. Моутон | Виділено 5 стилів керівництва, які враховують інтересів будівництвата інтереси людей: збіднене управління, влада-підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління. | + | - | + | - | ||
| - на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера | Виділено 7 стилів керівництва, які доцільно керівнику застосовувати у конкретних ситуаціях, що формуються під впливом таких чинників: взає-мовідносини між керівником і підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника. | - | - | - | - | ||
| - “шлях-ціль” Т.Мітчелла і Р.Хауса | Базується на оцінці дії, яку створює поведінка керівника по відношенню до мотивації, задоволення і продуктивності праці підлеглого. Розглядаються 4 стилі керівництва: стиль підтримки; інструментальний стиль; стиль, який заохочує участь підлеглих; стиль, орієнтований на досягнення успіху. | + | + | + | + | ||
| - засадах врахування життєвого циклу П. Херсі та К. Бланшара | Стиль керівництва залежить від зрілості виконавців, бажання досягнути цілі, освіти, досвіду, обізнаності в розв’язанні конкретних задач. Керівник повинен міняти свою поведінку в залежності від відносної зрілості груп. | - | + | + | + | ||
| - на засадах прийняття рішень В. Врума та Ф. Йєттона | Концентрується увага на процесі прийняття рішень і має 5 стилів керівництва, які керівник може використовувати в залежності від участі підлеглих у прийнятті рішень.. | + | - | - | - | ||
| - узгоджене керівництво | Керівник допомагає підлеглому визначити, що необхідно зробити, яку мотивацію варто застосувати для того, щоб досягнути бажаних результатів. |
| + | + | + | ||
| - трансфо-рмаційне ке-рівництво | Базується на створенні умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівниц-тва. Значну роль при цьому відіграють харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту. | + | - | + | - | ||
| - керівництво на засадах попарних вертикальних зв’язків Гріна | Базується на припущенні, що спийняття керівни-ком підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Від-носно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та пот-реб підлеглих. | - | + | + | + |
* Знак “+” показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак “-” показує, які форми влади та стилі керівництва не притаманні керівникам.
Оцінювання професійних якостей керівників за переліком основних рис наведено у таблиці 16. При цьому воно здійснюється за бальною шкалою [0; 5]: 0 балів – риса відсутня, 1 бал – риса нерозвинена, 2 бали – риса слабо виражена, 3 бали – риса виявляється у певних ситуаціях, 4 бали – риса розвинена, 5 балів – риса яскраво виражена.
Таблиця 18
Результати оцінювання професійних якостей керівників
| Фактори, які відображають професійні якості керівників | Посади працівників і оцінювання їх професійних якостей в балах | |||
| Директор | Заступник директора з економіки | Заступник ди-ректора з загальних питань | Заступник з виробничих питань | |
| 1.Твердість | ||||
| 2.Гнучкість | ||||
| 3.Рішучість | ||||
| 4.Принциповість | ||||
| 5.Професійна підготовка | ||||
| 6.Досвід роботи | ||||
| 7.Комунікабельність | ||||
| 8.Авторитет | ||||
| 9.Віковий ценз | ||||
| 10.Компетентність | ||||
| 11.Організаторські здібності | ||||
| Всього |
Результати оцінювання професійних якостей менеджерів за п’ятибальною шкалою показують, що в загальному керівники мають схожий рівень пропрофесіоналізму, але все ж таки перевагу має керівник над своїми заступниками.
|
|