Пі.III.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Пі.III.

I Іе іллишилися поза увагою й проблеми історії книги. Зокре-
нсобхідності створення монографій та узагальнюючих праць

II ірії російської та радянської книги, книги народів СРСР та
іі.иої історії книги. В цілому, висловлювалась упевненість в

шов системі книгознавства історія книги займе певне місце,

Щ интідне її важливій історико-культурній і практичній ролі.

Іо|> калися учасники наради-дискусії й деяких принципових

і ' н і і іиційних питань подальшого розвитку книгознавства. Зок-

і, шпначення провідної загальносоюзної установи в галузі

..... пінавства або створення науково-дослідного інституту,

організації і проведення Всесоюзної наради з проблем книгознавства тощо.

Все це було відбито у „Рішенні" наради, де, зокрема, зафіксовано доручення комісії на чолі з М.М. Сікорським розробити проблематику наукових досліджень з основних напрямів книгознавчої науки і практики, прохання до вищих керівних органів покласти на Всесоюзну книжкову палату функції головної книгознавчої наукової установи та доручити їй організацію та проведення Bceco-j юзної наради з питань книгознавства.

Цією нарадою-дискусією закінчувався початковий період дру-j того „народження" книгознавства. Зрозуміло, що далеко не все не відразу було реалізовано з того, про що йшла мова на цій і попередній нарадах. Дещо було відкинуто самим життям, дещо було) уточнено і змінено. Однак, частина поставлених проблем подаль-і шого розвитку книгознавства почала поступово реалізовуватися Так, зокрема, Всесоюзна книжкова палата була визнана прон відною установою в галузі книгознавства, 1971 року була прове^ дена Перша Всесоюзна нарада з проблем книгознавства. Від тога часу такі конференції почали проводити раз в чотири роки (Х| відбулася у квітні 2004 р.) і стали досить ефективним засобом мобілізації і консолідації книгознавчих кадрів. Цьому ж сприяла відкриття кафедр книгознавства в провідних інститутах культу-І ри та університетах країни, запровадження ВАК вчених ступенів кандидата і доктора наук з книгознавства тощо.

Пошук відповідей на сформульовані проблеми включав і пи-І тання про визначення самого терміна „книгознавство". При вири шенні його намітилося декілька методологічних підходів і роз-] роблюваних на цій основі теоретичних концепцій: комплексності книгознавства, його функціональності, дисциплін, що „перети-j наються", системно-типологічна концепція.

Першу з названих концепцій запропонували лідери відроджуй ваного книгознавства О. О. Сидоров та М. М. Сікорський влас-І ним визначенням книгознавства як „комплексної науки про кни-j гу і книжкову справу". Складовими цього комплексу були виз-І нані такі дисципліни: теорія і практика редагування, мистецтво книги, бібліографія, бібліотекознавство, історія багатонаціональної радянської книжкової справи.

Комплексність книгознавства аргументувалася розумінням його об'єкта як комплексу: „книга - книжкова справа". 28

111н11 рлвда, до комплексу дисциплін було додано ще одну складо-

іі гину - „читачезнавство" і, відповідно, об'єкт книгознав-

іші розширився до комплексу: „книга - книжкова справа - чи-

Гике бачення книгознавства було вперше закріплено у 3-му

... ппіі „Большой советской энциклопедии": „Книгознавство -

■ і індексна наука про книгу і книжкову справу, яка вивчає про-

.... і створення, розповсюдження та використання творів писем-

¹1 шак далеко не всі фахівці схвально сприйняли ідею комп-

...... ості книгознавства і автоматичного включення до цього

..... ідексу всіх провідних дисциплін, причетних до вивчення

..... и і книжкової справи. Особливо активними опонентами цієї

Н і і 11 їли бібліотекознавці та бібліографознавці, які вважали пе-ішчисііим створення такого комплексу і недостатність підстав у • ИИіоінавства для верховенства у цьому комплексі.

Гому, мабуть, не випадково видатний український бібліограф

і і миіознавець Ф.П. Максименко у другому виданні УРЕ уник

її сумніву - свідомо) терміна „комплексна": „Книгознав-

наука про книгу і книжкову справу. Вивчає процеси утво-

розповсюдження і використання творів писемності і дру-

і Іиигознавство] об'єднує такі галузі знання і практичної

ЇМ 'іі пості, як історія, економіка і статистика книги, журналісти-

| | нидавнича справа, мистецтво книги, бібліографознавство,

иекознавство, сприйняття книги читачем, культура читан-

І її- ви значення не можна назвати бездоганним, але на той час

Ніни> виглядало досить пристойно. Тим більше здивування (чи

і ірування) викликає визначення книгознавства, яке дав че-

■ і> 11» століття Я.Д. Ісаєвич (який, як зазначалося вище, по-

...... і визначення книгознавства Ф.П. Максименком у першо-

' п інші УРЕ) в „Українській літературній енциклопедії", хоча

Н Нін уникає терміна „комплексна": „Книгознавство - наука про

її имя, поширення та використання книжок. Вивчає питан-

іорії книжки, теорії книжкової справи, займається її про-

иіпіням. Щнигознавство] споріднене з такими науковими

.... імами, як історія і теорія видавничої справи та книгороз-

•ікспня, бібліотекознавство, бібліографознавство" (9). Іниія того, щоб пом'якшити виниклі серйозні протиріччя між

Низовий М.А. Вступ до книгознавства _______________________________

представниками „молодого" книгознавства і „старою гвардією" бібліотекознавства та бібліографознавства, у першому радянсь-| кому енциклопедичному словнику „Книговедение" було подано не одне, як зазвичай, а два наступних визначення книгознавства:

„1. Комплекс споріднених, тісно взаємопов'язаних, але віднос-j но самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, які вивчають твори друку, процеси їх створення, розповсюдження та використання, а також ті галузі культури і народного господар-j ства, які здійснюють вказані процеси.

2. Комплексна наука про книгу і книжкову справу, яка вивчає в історичному, сучасному і прогностичному планах процеси ство-1 рення, розповсюдження та використання творів писемності і друку в суспільстві" [6, С. 253].

З часом пристрасті між прихильниками інтеграції та диференціації дещо стихли, тим більше, що і серед „чистих" книгознавців не було єдності. Адже в їх середовищі існувала, як ми відзна-] чали вище, не лише концепція комплексності. Більш того, уже побутувала думка про те, що наукою про книгу і книжкову справу є] не книгознавство, а „бібліотипологія", об'єктом якої є „вся різно-і манітність книги, книжкової справи та книгознавства", що прак-4 тично збігається з об'єктом книгознавства в цілому, а її предметом вважається „систематизація будь-яких книгознавчих об'єктів,! процесів, понять, методів і т. д." (за проф. О. Гречихіним).

Мабуть тому в новітній російській енциклопедії „Книга"! (1999 р.) подається двоєдине визначення книгознавства, але в протилежній послідовності: „ Книгознавство - комплексна наука (абсн комплекс наук) про книгу і книжкову справу " [5, С 304]. Тобто, підкреслюється, що книгознавство - це, перш за все, „комплек-І сна наука", а вже потім (для незгодних з першим визначенням) -„комплекс наук".

Зрозуміло, що така „подвійність" визначення книгознавства говорить про його тимчасовий, перехідний характер. Це підтвер-| джується й визначеннями, що з'явилися останнім часом. Наприклад, автор поки що єдиного на теренах СНД навчального посібника „Загальне книгознавство" проф. А. Бєловицька вважає, що „Книгознавство - приведене в систему наукове знання про сутність,) закономірностях, процесах і формах існування, руху, розвитку та функціонування книги як об'єктивного явища соціальної дійсності" [14, С 7].

11 ри всій важливості дефініції „книгознавства", не менше зна-

■ ні і я має визначення його об'єкта та предмета, без чого воно не
мнже розглядатися як самостійна галузь наукової діяльності. Під

ктом дослідження, як відомо, слід розуміти яке-небудь ктивно існуюче явище або процес, взяті для вивчення. Пред-і > м дослідження виступає той чи інший аспект (розріз) законі шостей існування об'єкта, який має принципові відмінності, її и > киоть підстави для його самостійного вивчення.

У сучасному книгознавстві поки що немає однозначного

ии иііічення його об'єкта дослідження. В книгознавчій літературі

тіь такі варіанти: 1. Книга. 2. Книга - читач. 3. Книга -

■ иижкова справа. 4. Книга - книжкова справа - читач та ін.

Як бачимо, у всіх визначеннях об'єкта книгознавства присут-

...... и і а, яку не можна розглядати ізольовано, без процесу її ство-

і" 1111 и та використання. Тому, на наш погляд, найбільш оптималь-инм позначенням об'єкта книгознавства є система „книга - книж-і справа — читач (споживач)". Хоча й існують інші (на відміну Мім нище перелічених) визначення об'єкта книгознавства. На-г'11 над, А. Бєловицька його об'єктом вважає систему: „книга -і іпі/ккова справа — книжкове видання".

Не менш важливим для формування книгознавства як само-

.... ої наукової дисципліни є визначання складових частин його

і і а, що формують книгознавство як комплексну науку (чи и иске наук). І в цьому питанні серед книгознавців поки що іс повної єдності. Одні з них пропонують занадто значний пік складових частин його об'єкта, інші, навпаки, досить обпий. Однак, на сьогодні немає серйозних заперечень вважа-ні " і повними складовими частинами об'єкта книгознавства ре-' " пійно-видавничу, книговидавничу (друкарську), книготор-и.ну, бібліографічну і бібліотечну справи та відповідні їм •ні дисципліни. І її дисципліни вивчають свої конкретні об'єкти з історично-іи, ісоретичного, методичного та організаційного боків. Відпо-і'і формуються: історія, теорія методика та організація ре-

..... шкьвидавничої, книговидавничої (друкарської), книготор-

ii.il ої, бібліографічної та бібліотечної справ як основних

... н власне книгознавчих наукових дисциплін. Кожна з них,

і по чергу, диференціюється на низку відносно самостійних

На перетині книгознавчих дисциплін з іншими науками виявляються економічні і технічні питання книжкової справи (наприклад, фінансово-економічні проблеми книжкової торгівлі, автоматизації і комп'ютеризації бібліотечно-бібліографічних процесів чи книгодрукування та ін.).

На межі дисциплін книгознавчого циклу та інших галузей знання виникають проблеми, які також стосуються різних галузей книгознавчого комплексу. Наприклад, проблеми психології читання, які є складовою частиною психології, вивчаються науковими дисциплінами видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної та бібліографічної справи.

Однією із головних загальнотеоретичних проблем книгознавства є визначення його методів дослідження. Книгознавству, як комплексній науці, характерно застосування різних методів, як загальнонаукових (аналіз і синтез, порівняльний метод і т. д.), так і спеціальних, власних методів дослідження (бібліографічний, шрифтологічний та ін.).

Провідним для книгознавства є функціональний метод, заі яким книга вивчається, перш за все, з позицій читача (споживача): цільове і читацьке призначення, відповідність змісту і форми книги, різноманітність соціальних функцій книги, міру розповсюдження і впливу книги на читача і суспільство.

Інші методи вивчення книги та книжкової справи:

• Бібліографічний метод - за зовнішніми ознаками книги;;

• Статистичний метод - за кількісними показниками маси* ву і потоку видань;

• Поліграфічний метод - розглядає книгу як предмет матеі ріальної культури і витвір поліграфічного мистецтва;

• Аналітико-тематичний метод - розглядає зміст книги і цілому, за періодами, мовами видання, видавництвами і т.д.;

• Структурно-типологічний метод - вивчає типи і види ви< дань, структуру видавничої продукції, елементів апарату книг*

• Системний метод - вивчає книгу як цілісне явище, у єдносі
змісту і матеріально-конструктивної форми.

Нові проблеми перед книгознавством постали у зв'язку і суцільною інформатизацією суспільства. Ледь не повсякденної метафорою стали вирази „комп'ютерна комунікація", „електрод на книга", „електронне видання", „гіпертекст", „гіперкнига''

, иІріуальна бібліотека", „віртуальний книжковий магазин" і т. д. МІ іа ними поки що немає ні системи несуперечливого змісту, її миніть коректно позначених семантичних полів. Однак це не іиіні.ііяє книгознавство від необхідності дослідити і теоретично іііфунтувати оптимальне співвідношення книги з іншими фор-Мми соціальної комунікації (преса, радіо, кіно, ТБ), особливо з іиміґютеризацією.

Поки що дану проблему книгознавці сприймають неодно-іііічио. Представники „традиційного" книгознавства пропону-m під книгознавством розуміти науку про книгу „в її сугубо імпмційному значенні" (проф. І. О. Баренбаум), інші, навпаки, кип ніч гають на тому, що „електронна книга" як єдність усіх про-

....... результатів організації електронної копії тексту авторсь-

..... нору (творів) в електронне книжкове видання „не може не

інім „законним" об'єктом книгознавства, яке досліджується в їм*, їх предмета науки про книгу (10).

І Іемає сумніву, що „електронна книга", як різновид книжко-іииі ішдання, є безумовним об'єктом книгознавства. Дискусії на ін< гему дещо перебільшують проблему і, скоріш за все, відбива- ffU исіотовність частини книгознавців до вивчення специфіки

і роки „другого" народження книгознавства були поставлені

, fllni.ni -менш, вирішені його взаємовідносини зі спорідненими

суміжними науковими дисциплінами: теорією редагування,

(Лиіоірафознавством, бібліотекознавством, бібліополістикою та

Ці Стило цілком очевидним, що лише спираючись на досягнення

І дисциплін книгознавство може розвиватися і рухатись впе-I і ішробляючи" нові узагальнюючі знання про книгу і книжищу і праву (12).

Иичодичи з вищесказаного пропонуємо наступне визначення

..... иіініства, яке може стати поштовхом для подальших пошуків

і.ночного визначення: книгознавство — комплексна наукова

пінніші, яка вивчає у часі і просторі процеси підготовки, випуску,

... > іжеиня та використання книги в суспільстві (11).

г. „друге" народження книгознавства показало і підтвер-ою незруйновність за будь-яких умов. Адже і в роки „ди-

..... пи" заборони воно продовжувало існувати і розвиватися в

тмин v 11 їм ознавчих дисциплінах (бібліографознавство, бібліо-іисіїю та ін.). Воно також засвідчило, шо „довічне" життя

книгознавству гарантує таке ж життя книги в суспільстві у будь якій формі її існування. Тому немає реальної загрози книгознав. ству і з боку нині штучно створюваних „метанаук", в надрах яки ніби-то має розчинитися наука про книгу і книжкову справу, і

Отже, ми розглянули книгознавство від витоків самого тер міна „книгознавство", його еволюцію, виокремлення з над бібліографії і поступове перетворення в самостійну наукову диоі ципліну. При цьому пунктирно позначили шляхи розвитку кнц| гознавства в Росії та Україні, назвали його основних фундаторі;

Насамкінець, проаналізували сучасне тлумачення книгознав ства, його об'єкта і предмета, складових частин та наукових м«| тодів, взаємовідносин з „електронною книгою". Цей екскурс минуле і сьогодення показує, що, незважаючи на давно отрим^і ний статус самостійної наукової і навчальної дисципліни, у кнж гознавстві ще залишається низка невирішених методологічн: проблем, починаючи від однозначного визначення книгознавст й закінчуючи проблемою професійної підготовки книгознавц'

Справа не лише в динаміці розвитку науки і неминучій зм^:(розвитку) її методологічних засад, а й очевидному відставай теорії книгознавства в останні десятиріччя. Як зазначала пр А. Бєловицька на X Міжнародній конференції з проблем кни знавства (2002 p.), процес комерціалізації не лише книговид ничої і книготорговельної справила й книговидавничої і кни торговельної професійної свідомості в сучасній науці про кнй безпосередньо й опосередковано відгукнувся падінням її тео; тичного і методологічного рівня.

Тому, мабуть, не випадково, що й на XI аналогічній кон ренції (2004 р.) відомий книгознавець проф. М. Єльников св< | доповідь назвав: „Книгознавство — в минулому, в майбутньо^:чи ніде? " В ній він, зокрема, першочерговим завданням нинішг книгознавців вважає „взяти з книгознавчого минулого усе цін; оригінальне, фундаментальне; систематизувати і, якбеззастере умова, аргументувати систему наукового знання про книгу і п цесів, з нею пов'язаних, тобто системну модель книгознавства; потім вже, з врахуванням законів „книжкового бізнесу", існ вання комп'ютерних технологій і телекомунікаційних мер/ накреслити магістральний шлях книгознавства XXI ст. повноцінної самостійної науки" (13).

Так що майбутнім книгознавцям, які сьогодні тільки розіі

ноті, вивчення вузівського книгознавчого курсу, буде ще над чим попрацювати...

І Про В.Г. Анастасевича та уривки з його статей „Про бібліографію" І „Про необхідність в сприянні російському книгознавству" Ніш І'ейсер С.А. Хрестоматия по русской библиографии с XI века по 7 г. /С.А. Рейсер - М., 1956. - С. 92-99.

Записка профессоров Петербургского университета о Н.М. Ли-

.. цім //Книга: Исслед. и материалы — 1982. - Сб. 45. — С. 150-153.

I Дзюба I. Тарас Шевченко /I. Дзюба - К.: Видавничий Дім „Аль-іншіш", 2005. -С. 548-549.

I Масиленко М. „Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити пюдові видавництва" /М. Василенко //Друкарство. — 2004. -С. 90. 1, Низовий М. Б.Д.Грінченко і статистика друку /М. Низовий //

Кп. палати. - 1998. - № 8. - С 26. | Немировский Е.Л. Труд Кшиштофа Мигоня и его место в ли-п|мі\|> с по общей теории книговедения/Е.Л. Немировский //Ми-lWl ь К. Наука о книге: Очерк проблематики /К. Мигонь — М.: Книга, Мі, - С 3-26.

7. ВСЭ. Т.12. - М.: БСЭ, 1973. - С 335.. І, УРЕ. Т.5. - К: УРЕ, 1980. - С 237-238. Ч, УЛЕ. Т.2. - К: УРЕ, 1990. -С. 494-495.

Ill Ііеловицкая А.А. Методология книговедения и ее фундамен-I її мыс задачи /А.А. Беловицкая //Книга и мировая цивилизация: ИйН'риялы XI Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. В Т, Т. I. - М.: Наука, 2004. - С. 18.

11 Низовий М.А. На шляху до остаточного визначення поняття мнпо шавство» /М.А. Низовий //Інформаційно-культорологічна

I Мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті
...... і.кого процесу: Матеріали наук.-практ. конф., 13-14 груд.

|і X.: ХДАК, 2005. - С 219-220. І ) Мигонь К. Возникновение и эволюция науки о книге //Ми-)Мк К. Наука о книге: Очерк проблематики /К. Мигонь — М.: Книга, III С. 39-84.

11. Ельников М.П. Книговедение — в прошлом, в будущем или МП. Ельников //Книга и мировая цивилизация: Материалы

II Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. В 4 т. Т. 1. —
І И.іука, 2004. -С. 52.

1. Хто, коли і в якому значенні вперше вжив терміни „книгознавство " та „бібліологія "

1 Коли і в якому значенні терміни „бібліологія " та „ книгознавство з 'явилися в Росії

3. Охарактеризуйте роль М. Лісовського у формуванні книгознавства як наукової та навчальної дисципліни

4. Розкрийте витоки та основні етапи розвитку українського книгознавства

5. Охарактеризуйте розвиток українського книгознавства у роки визвольних змагань

6. В чому основна причина „зникнення " книгознавства в СРСР?

7. Які передумови і підсумки другого „ народження " книгознавства?

8. Порівняйте визначення книгознавства в енциклопедичному словнику „Книгознавство " та енциклопедії„Книга "

9. Охарактеризуйте сучасні уявлення про книгознавство та його завдання