Підготовчий етап

Підготовчий етап містить у собі пошуки літератури з визначеної теми з використанням різних бібліографічних джерел; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для наступної роботи з теми.

При виборі літератури в бібліотеці можна скористатися послугами будь-якої книгарні для вибору літератури — своєї вузівської, міської, обласної, державної.

Орієнтуватися в книжковому фонді підготовлений читач повинен самостійно, а путівником, який полегшить йому знайомство з бібліотекою, допоможе знайти потрібну книгу, є каталоги. Переглядаючи їх, можна довідатися про наявність тієї чи іншої літератури, яка необхідна. На кожну книгу складається своєрідний паспорт - каталожна картка. Усі картки групуються у відповідній системі, щоб неважко було розшукати те, що вам потрібно.

Добре складений каталог не тільки відповідає на читацькі питання, але й сприяє пробудженню в читачів нових, стимулює читання книг. Бібліотечні каталоги поділяються на три основних види: алфавітний, систематичний і предметний. Найчастіше у бібліотеці зустрічаються перші два. Як доповнення до систематичного каталогу створюється систематична картотека статей, у яку поміщають опис газетних статей з найбільш популярних журналів, а також інші матеріали центральної, обласної, місцевої преси.

Таке ж призначення — доповнювати систематичний каталог — мають і тематичні картотеки, які складаються на найбільш важливі теми політичного, господарського, культурного життя країни.

В умовах " інформаційного вибуху" велике значення довідкової літератури, призначеної для термінового отримання інформації наукового, практичного чи пізнавального характеру.

Читання книг (інших джерел), а також ведення записів прочитаного містять у собі виконавський характер. Зупинимося на найпростіших видах записів — виписках і цитатах.

Виписувати (на окремих аркушах, картках, в зошитах) варто тільки те, що є складнішим, чи запам'ятовується важче, а також місця, що сподобалися, проте, коли вони будуть записані не дослівно, а переведені з книжкової на власну мову. Виписки виділяють з тексту найістотніше і таким чином допомагають глибше його зрозуміти, краще використати в роботі над рефератом. Проте вони не лише дають можливість зробити записи на майбутнє, а й допомагають краще вивчити літературу.

Цитати (від лат. гйо -- " призиваю у свідки") — це виписки з тексту книг (статей) окремо виділених частин, що висловлюються словами автора. Незважаючи на те, що це добре знають усі студенти, все ж дуже часто спостерігається неправильне оформлення цитат, адже тут потрібно дотримуватися відповідних правил.

1. Цитувати по можливості закінченими частинами тексту (окремими невеликими абзацами).

2. Кожну цитату варто брати в лапки.

3. Цитуючи, необхідно відтворювати всі наявні в тексті виділення, застосовані автором (курсив, жирний шрифт, і т.і.). Якщо які-небудь виділені місця вносяться самим читачем, то це повинно бути особливо визначено.

4. Після кожної цитати потрібно вказувати її джерело. Звичайно ставлять у квадратних дужках номер, під яким джерело зазначене в списку використаної літератури. У випадку використання того самого джерела, уже згаданого в попередній цитаті, вказують у дужках: " там же".

Більш складною і більш творчою формою запису є тези (" затверджую"). Вони бувають простими (короткими), якщо думки, що розкриваються в них, містять тільки одне твердження і нічим більше не підтверджуються, та складними (розгорнутими), за умови, якщо вони підкріплюються твердженнями, аргументами.

Робота з тезами є гарним засобом розвитку логічного мислення, адже вимагає від студента глибокого продумування, розуміння змісту книги чи статті, уміння виділити головні положення, правильно і коротко їх формулювати.

Конспект (" огляд, виклад") - - найбільш складна і найбільш детальна форма запису прочитання його, тому що поєднує в собі багато видів записів — позначки, виписки, цитати, план, тези.

Є декілька видів конспектів. Так, він вважається текстуальним, якщо запис іде відповідно до розміщеного в книзі матеріалу і в основному - словами конспектованого тексту. Конспект буде вільним, коли при записі не дотримують порядку викладу, і думки подаються власними словами. А універсальною формою запису не випадково є змішаний конспект, адже у ньому знаходять місце і цитування, і запис, близький до тексту, і вільний виклад матеріалу.

Конспектування - складний вид роботи, який засвоїти вдається відразу далеко не кожному. Бажаний результат дадуть тільки постійне спілкування з книгою, систематична робота з різними видами літератури.