Закінчення

“Як можна не згадати з вдячністю Святого Духа за безліч різноманітних історичних форм богопосвяченого життя, що їх Він зродив? Їх можна порівняти із гіллястим деревом закоріненим в Євангелії, що приносить рясні плоди в кожній порі існування Церкви. Яке це надзвичайне багатство! ”[cxciv][194] “Дар Святого Духа, присутній у різноманітних харизмах і різних станах життя. Ця різноманітність буде тим корисніша для Церкви та її місії, чим більшою буде пошана до її окремих специфічних проявів. Адже кожний дар Духа дається для того, щоби приносити Господеві щедрі плоди у зростанні братерства й посланництва”[cxcv][195].

[i][1] ІІ Ватиканський Собор. Декрет про Екуменізм, 15.

[ii][2] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 197-198.

[iii][3] Мт. 19, 12

[iv][4] І Кор.7, 7; 32-34

[v][5] Св. Ігнатій Богоносець. До Полікарпа, 5.

[vi][6] Св. Климент Олександрійський. Який багач спасеться? 36.

[vii][7] Євсевій. Церковна історія. 6, 9-10.

[viii][8] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 198-211.

[ix][9] Найближчим відповідником до слова “анахорет” – церковнослов’янське “отшельник”. Походить із грецької “α ν α χ ω ρ έ ω ” – відходити, віддалятися, відступати.

[x][10] Пс. 117, 7.

[xi][11] Пс. 26, 3.

[xii][12] Пс. 67, 2.

[xiii][13] Лавсаїк, 25 (28).

[xiv][14] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Ксой, 1.

[xv][15] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Сисой, 8.

[xvi][16] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Кас. 4, О Паисии.

[xvii][17] Древній Патерик, 9, 59 (44).

[xviii][18] Древній Патерик, 4, 69 (57).

[xix][19] Лавсаїк, 30 (32).

[xx][20] Лавсаїк, 22.

[xxi][21] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Макарий Ег., 19.

[xxii][22] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Арсений, 30.

[xxiii][23] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Пимен, 31.

[xxiv][24] Василій Великий. Лист до Кесарії, 289.

[xxv][25] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 211-221.

[xxvi][26] Св. Атанасій Великий. Життя Антонія, 15.

[xxvii][27] Св. Атанасій Великий. Життя Антонія, 45, 48.

[xxviii][28] Св. Атанасій Великий. Життя Антонія, 44.

[xxix][29] Св. Атанасій Великий. Життя Антонія, 16.

[xxx][30] Св. Атанасій Великий. Життя Антонія, 67.

[xxxi][31] Лавсаїк, 7.

[xxxii][32] Древній патерик, 4, 45 (37).

[xxxiii][33] Древній патерик, 6, 23 (19).

[xxxiv][34] Древній патерик, 7, 19 (14).

[xxxv][35] Лавсаїк, 23 (22).

[xxxvi][36] Лавсаїк, 52 (47).

[xxxvii][37] Руфин, Іст. мон., 5.

[xxxviii][38] Лавсаїк, 71 (62).

[xxxix][39] Лавсаїк, 76 (67).

[xl][40] Лавсаїк, 7.

[xli][41] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 221-236.

[xlii][42] Рогожа, своєрідно сплетена із очерету, вживалася замість постелі у древніх подвижників.

[xliii][43] Лавсаїк, 48 (43).

[xliv][44] Древній Патерик, 9, 2.

[xlv][45] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Мойсей, 2.

[xlvi][46] Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. - Макарій Ол., 2.

[xlvii][47] Лавсаїк, 19.

[xlviii][48] Лавсаїк, 38 (34).

[xlix][49] Древние иноческие уставы, Москва, 1892, С. 90-154.

[l][50] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 236-243.

[li][51] Св. Ієронім. Лист до Євстохії про збереження дівства, 21, 32.

[lii][52] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 4; 3, 5.

[liii][53] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 4, 16.

[liv][54] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 4, 17.

[lv][55] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 2.

[lvi][56] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 13.

[lvii][57] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 4.

[lviii][58] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 5.

[lix][59] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 6.

[lx][60] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2; 7, 9.

[lxi][61] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 10-11.

[lxii][62] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 10-11.

[lxiii][63] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 2, 12.

[lxiv][64] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 3, 2.

[lxv][65] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 243-244.

[lxvi][66] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 244 - 251.

[lxvii][67] Таке значення слова “лавра” в тодішню епоху. Сьогоднішнього значення це слово набуває пізніше, наприклад: у патріярха Досифея (XVII ст.).

[lxviii][68] Никон Чорногорець. Пандекти, сл. 60.

[lxix][69] Первинне значення слова “архимандрит” (від “μ ά ν δ ρ α ” – “хлів”) – начальник декількох монастирів.

[lxx][70] Кирило Скитопольський. Життя Євтимія, 51; 95.

[lxxi][71] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, передмова.

[lxxii][72] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 3, 1.

[lxxiii][73] Преп. Йоан Касіян. Про постанови кіновій, 3, 3.

[lxxiv][74] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 150-157.

[lxxv][75] “Peregrinatio ad loca sancta” – відкрив італійський археолог Гаммуріні в 1884 р.

[lxxvi][76] Респонсорний спів – коли один співець співає (або читає) псалом, а ввесь народ до кожного стиха приспівує “стих сильний, який містить у собі високе навчання” (Йоан Золотоустий. Бесіда на псалом 17, Бесіда 11 на Матея).

[lxxvii][77] Велика церква на Голгофті, на місці Розп’яття Христового.

[lxxviii][78] Сильвія (Етерія). “Peregrinatio ad loca sancta”.

[lxxix][79] Кирило Скитопольський. Життя св. Савви, 31, 42.

[lxxx][80] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 251 - 255.

[lxxxi][81] Созомен. Церковна Історія, 3, 14.

[lxxxii][82] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 27.

[lxxxiii][83] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 4.

[lxxxiv][84] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 21.

[lxxxv][85] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 28.

[lxxxvi][86] Созомен. Церковна Історія, 6, 33.

[lxxxvii][87] Св. Єфрем Сирин. Слово 2-ге про померлих отців.

[lxxxviii][88] Созомен. Церковна Історія, 6, 33.

[lxxxix][89] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 5.

[xc][90] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 3.

[xci][91] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 17.

[xcii][92] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 2.

[xciii][93] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 26.

[xciv][94] Бл. Теодорит. Історія боголюбців, 26.

[xcv][95] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С.255-258.

[xcvi][96] Василій Вел., Лист 213.

[xcvii][97] Созомен. Церковна Історія, 6, 17.

[xcviii][98] Лаба В. Патрологія. - Львів, 1998, - С.234.

[xcix][99] Палестинський Патерик, 8, 42.

[c][100] Василій Вел., Лист 2.

[ci][101] Василій Вел., Подвижницькі устави для тих, які подвизаються в кіновії та іночестві. гл. 1.

[cii][102] Василій Вел., Лист 2.

[ciii][103] Василій Вел., Великий устав, 37.

[civ][104] Василій Вел., Лист 2.

[cv][105] Василій Вел., Лист 89.

[cvi][106] Василій Вел., Лист 2.

[cvii][107] Василій Вел., Подвижницьке слово, 15.

[cviii][108] Василій Вел., Лист 2.

[cix][109] Василій Вел., Великий устав, 23.

[cx][110] Василій Вел., Лист 2.

[cxi][111] Василій Вел., Подвижницькі устави для тих, які подвизаються в кіновії та іночестві. гл. 25.

[cxii][112] Василій Вел., Слово про подвижництво, 1, § 11.

[cxiii][113] Василій Вел., Лист 2.

[cxiv][114] Василій Вел., Лист 2.

[cxv][115] Василій Вел., Малий устав, 87-91.

[cxvi][116] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 258 - 261.

[cxvii][117] Це передання записано в Житії преп. Теодора Студита (+826). Житіє уклав учень преподобного Михаїл Студит або хтось інший у X ст.

[cxviii][118] Теофан (ІX ст.), Кедрин (XІІ ст.).

[cxix][119] Кодин (XІV ст.).

[cxx][120] Свід (X ст.).

[cxxi][121] Згадка із Житія преп. Авксентія.

[cxxii][122] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 318 - 332.

[cxxiii][123] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 393 - 410.

[cxxiv][124] Преп. Теодор родом придворний, прийняв монашество разом з багатими родичами та дружиною. У період іконоборства преп. Теодор багато трудився для захисту церкви і віри від зазіхань імператорів-єретиків, за що витерпів темницю і заслання. Також він був талановитим піснеписцем.

[cxxv][125] Цей твір є складовою частиною Тіпікона або Канонікона, де крім монастирсько-богослужбового уставу подається розповідь про заснування лаври св. Атанасія.

[cxxvi][126] Володимирський (1274) та Константинопольський (1276) собори констатують існування в руській церкві деяких звичаїв Великої церкви: відправа проскомидії дияконом, звершення преждеосвященної літургії в сиропусні середу і п'ятницю та у велику п'ятницю, читання євангелія архієреєм 4 рази на рік, воздвиження хреста з особливостями Великої церкви. Деякі звичаї собори затверджують, а деякі скасовують, проте місцями ці звичаї тримаються до XV, а навіть до XVII ст. (зокрема в Новгородській землі). У рукописах XIV-XV ст. зберігся переклад цілих чинів Вел. Церкви на слов’янську мову (чин омовенія трапези у Великий четвер, чин новоліття 1 вересня, литія за уставом Великої церкви). Про це теж свідчать слов'янські рукописи приспівів до псалмів на пісненному послідованії, вирази в древніх уставах „спів у тритекті” (тобто, вказівка на існування цієї служби), а також фрагмент уставу Великої церкви у слов’янському перекладі архієпископа Новгородського Климента (+1299) і ін.

[cxxvii][127] Знаходиться у Калабрії, заснований у 1099 р. грецькими вихідцями. У XIV ст. став католицьким; нині руїни.

[cxxviii][128] Знаходиться в Сицилії біля Мессіни. Існує донині. Заснований у 1089 р. Рожером, великим графом Калабрії і Сицилії, на спомин перемоги над сарацинами. Монастир заселили вихідці з Візантії на чолі з ігуменом Михаїлом.

[cxxix][129] За Евергетидським уставом також на вечірні ввечері у дні великих святих.

[cxxx][130] Так і сьогодні за Києво-Печерським наспівом.

[cxxxi][131] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 410 - 436.

[cxxxii][132] Із IX ст. також походять найраніші пам'ятки студійського уставу.

[cxxxiii][133] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 436 - 441.

[cxxxiv][134] Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, - С. 464 - 482.

[cxxxv][135] Теодор Студит Поучення, 18.

[cxxxvi][136] Теодор Студит Завещание. Заповеди игумену, 1.

[cxxxvii][137] Теодор Студит Ямб ко вторствующему, Письмо 2.

[cxxxviii][138] Теодор Студит Малий катехизис § 41-48. Письмо 2.

[cxxxix][139] Теодор Студит Ямб до епістимонарха. Іпотипос§ 18.

[cxl][140] Теодор Студит Великий катехизис § 77. Іпотипос§ 18.

[cxli][141] Теодор Студит Ямб до наглядачів.

[cxlii][142] Іпотипос§ 18.

[cxliii][143] Теодор Студит Ямб 16.

[cxliv][144] Іпотипос§ 18.

[cxlv][145] Теодор Студит Ямб 12, 13.

[cxlvi][146] Іпотипос§ 25.

[cxlvii][147] Діатипос§ 33.

[cxlviii][148] Іпотипос § 24, Діатипос§ 11.

[cxlix][149] Діатипос§ 30.

[cl][150] Іпотипос§ 27.

[cli][151] Діатипос§ 7.

[clii][152] Іпотипос § 14.

[cliii][153] Діатипос§ 13.

[cliv][154] Іпотипос § 22, Діатипос§ 29.

[clv][155] Іпотипос § 34.

[clvi][156] Іпотипос § 23, Діатипос§ 9.

[clvii][157] Іпотипос § 33.

[clviii][158] Діатипос§ 25, 26.

[clix][159] Іпотипос § 26, Діатипос§ 28.

[clx][160] Іпотипос § 36.

[clxi][161] Іпотипос § 28, 29, Діатипос§ 14–18.

[clxii][162] Діатипос.

[clxiii][163] Іпотипос.

[clxiv][164] Діатипос.

[clxv][165] Іпотипос § 28, Діатипос § 14.

[clxvi][166] Діатипос § 31.

[clxvii][167] Кекелідзе. Літургічні грузинські пам’ятки, 305 і дальше, 478 і дальше.

[clxviii][168] Ркп. Моск. Синод. библ. № 330/380 л. 214.

[clxix][169] Мабуть, брат який будить на богослужіння: Голубинскій, История Русской Церкви І, 581.

[clxx][170] Канонарх.

[clxxi][171] Мабуть, завідувач одежею.

[clxxii][172] Мабуть, фахівець цієї справи.

[clxxiii][173] Наскільки преподобний Теодосій Печерський сам наслідував цю заповідь уставу, свідчить один випадок із його житія: Прийшов до нього келар із проханням вислати якогось незанятого монаха рубати дрова. Преподобний сказав: «я не занятий» і сам пішов на цю роботу. Це спонукало взятися до роботи і всю братію.

[clxxiv][174] Мабуть, роботи найманих робітників під наглядом іноків.

[clxxv][175] Мабуть, раз на місяць – це місце стерте в рукописі, хворі – за вказівкою лікаря.

[clxxvi][176] Будильщик.

[clxxvii][177] «Старії обою страну».

[clxxviii][178] Храмове свято.

[clxxix][179] «Оуставникъ рассматряяй о брашні ж і питії мніхомъ».

[clxxx][180] Богородичної просфори.

[clxxxi][181] Іконостасом.

[clxxxii][182] Невідома міра сипучих речовин.

[clxxxiii][183] Святогробський Типікон, лист 179, 191. Савваитов, Путешествие новгородского архиепископа Антония в Царьград, 15.

[clxxxiv][184] Дмитриевский, Τ υ π ι κ ά, 654.

[clxxxv][185] Дмитриевский, Τ υ π ι κ ά, 671, 678.

[clxxxvi][186] Типікон імператриці Ірини, глава 11. Migne Patrologia s. gr. t. 127.

[clxxxvii][187] Типікон імператриці Ірини, глава 46, 5, 16, 15, 24, 28.

[clxxxviii][188] Кекелидзе, Литург. груз. пам. 323; ркп. М. Рум. муз. Сев. 35/491, л. 13 об.–14 об., пор. ркп. Моск. Синод. библ. греч. 381, л. 14 об.–15.

[clxxxix][189] Кекелидзе, Литург. груз. пам. 325; ркп. М. Рум. муз. Сев. 35/491, № 35, л. 16 об.; № 381, л. 17 об. 18.

[cxc][190] Кекелидзе, Литург. груз. пам. 326; ркп. М. Рум. муз. Сев. 35/491, № 35, л. 19 об.–20.

[cxci][191] Ркп. Моск. Синод. библ. греч. № 381 XII–XVI в., л. 19 об.–22 об.

[cxcii][192] Ркп. Моск. Синод. библ. греч. № 381 XII–XVI в., л. 22–23.

[cxciii][193] У ркп. Моск. Синод. библ. № 329/384 XIV ст. ще в особливому зошиті, пришитому спереду. У пізніших, напр. № 678/386 XV ст. – уже в самому тексті: очевидно, ці витримки внесені в устав Атанасієм Висотським.

[cxciv][194] Папа Іван-Павло ІІ. Богопосвячене життя. – Львів, 1997, - С. 7.

[cxcv][195] Папа Іван-Павло ІІ. Богопосвячене життя. – Львів, 1997, - С. 7.