Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Дисциплінарна частина в Єрусалимському Типіконі за грузинськими та древніми грецькими рукописами
На противагу Студійським уставам древні Єрусалимські мають дуже малу дисциплінарну частину. У найдавніших записах Єрусалимського уставу, наприклад: грузинському Шіомгвімському XIII ст. і грецькому (Моск. Рум. Муз. Сев. собр. № 35/491) XIII ст., дисциплінарні розділи вставлені тут і там поміж літургічним матеріалом у першій загальній частині Типіка. Вона передує місяцеслову та тріоді і подає чин недільного та буденного добового богослужіння. Таким чином ці розділи не тільки не утворюють самостійної частини уставу, але ледь помітні в ньому. Правила поведінки у церкві, найвидніший дисциплінарний розділ у Студійських уставах, тут розміщені переважно в чині самого богослужіння. Наприклад: зауваження про тишу під час шестопсалмія, про сходження хорів. Таким чином дисциплінарна частина у цих двох записах Єрусалимського уставу має такий трохи складний вид. Вкінці викладу буденної служби робляться такі зауваження: «Треба знати, що монах призначений співати прокімен, після його проголошення кланяється святим дверям, потім повертається на захід і стоїть зі схрещеними на грудях руками, поки братія не змовлять останнього стиха; після цього він кланяється і йде на своє місце. Якщо мають бути паремії, він же читає і їх, а також Діяння апостолів підчас чування і Бог Господь. Він же говорить Всякое диханіє і кондак після 6-ої пісні канону. Після 9-ї пісні священик говорить: Свят Господь Бог і початок Слава во вишніх Богу на Великому славословії. Вищезгаданий монах виголошує прокімени на літургії, він же читає й апостол з Алилуя, якщо вміє. Якщо ж ні, еклезіарх запрошує іншого, який вміє. Після прокімена вони разом удвох роблять поклін. Треба знати, що на утрені Бог Господь і Алилуя, на літургії прокімени і Апостол співаємо й читаємо стоячи. Під час читання Євангелія, на Херувимській пісні, на Отче наш і на Да ісполнятся уста наша відкриваємо голову». Під час співу на богослужінні неможна розмовляти, а також виходити із церкви, але потрібно почекати, коли буде читання. Не можна і заходити в хор під час співу того хору, у якому хтось стоїть. Але слід почекати, коли почне співати другий хор. Увійшовши в свою стасидію, слід поклонитися братії. За грецьким рукописом за цим наглядає еклезіарх. Грузинський рукопис вимагає від еклезіарха наглядати, щоб ніхто не стояв без пари, один. Еклезіарх повинен розпорядитися, щоб брати, які стоять у притворі, не впускали до храму нікого, ні монаха, ні мирянина, «коли церква співає, бо це би було ознакою безладу». Пізніші рукописи додають: «але нехай очікують отпуст», тобто запізнені стоять у притворі до кінця богослужіння. Далі вказується порядок чергування хорів під час співу. «Хор, який починав стихословіє (катизми) на вечірні, повинен починати його і на утрені. Він же починає і пісні (канон). З нього ж повинен бути співець для прокімена, Бог Господь та ексапостиларія. На літургії той же хор починає ізобразительні, на повечерії – С нами Бог, Пресвятая Владичице Богородице, Господи сил. Протягом святої і великої Чотиридесятниці часи стихословляться так: хор, який починав на утрені Хваліте Господа, починає і стихословіє 1-го часу, тобто Алилуя на глас 6-ий (глас тропаря 1-го часу). На 3-му часі другий хор починає Алилуя 2-ої катизми на глас 6-ий. На 6-му часі другий хор — 1-ше Алилуя 2-ий глас. Монах, який починає, співає прокімен пророцтва й читає пророцтво, також читає і з Ліствиці. На 9-му часі починає другий хор 1-ше Алилуя глас 8-ий. Той же хор творить початок Блажен. На вечірні знову відбувається зміна хорів»[clxxxviii][188]. Знову Типікон повертається до дисципліни викладу служби часів і междочасій: після 1-го часу і його междочасія «бажаючі спастися не виходять із келії до часу церковного благовісту (χ ρ ο ύ σ μ α τ ο ς). Одні займаються рукоділлям, інші – читанням, ще інші псалмоспівом з відома настоятеля. А прислуговуючі (δ ι α κ ο ν η τ α ί) займаються своїм служінням. Треба знати, що коли ми перебуваємо на церковних чинопослідованіях, правим хором управляє еклезіарх, лівим – епістимонарх». Далі приводиться стаття про будильщика в редакції нинішнього Типікона[clxxxix][189]. Знову-таки найдревніші записи Єрусалимського Типікона стосуються монастирської дисципліни наприкінці першої загальної частини, перед місяцесловом. Тут робиться заувага, що на повечерії «підчас псалма 50-го кандиловжигатель (за грузинським рукописом – канонарх) подає братам воду». Це тому, що після повечерія, як останньої молитви дня, уже забороняється споживання будь-якої їжі, зважаючи на завтрішню літургію. (А у дні чувань воду заборонено пити після вкушання благословенних хліба й вина на вечірні). Тут же вимагається закінчувати повечеріє ще за дня: «єще сущу дню». Після повечерія «монахам не можна творити бесід (σ υ ν τ υ χ ί α ς) один з одним, але слід відходити до своїх келій, трохи зайнятися трисвятим, яке ми прийняли (очевидно, правилом келійним, як і сказано в грузинському рукописі) і читанням, щоб із увагою встати на полунощницю та на інше послідованіє й богослужіння (σ υ ν ά ξ ε ι) церковне»[cxc][190].
|