Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Дисциплінарна частина за пізнішими грецькими і слов'янськими Єрусалимськими Типіконами
Цей занадто вже убогий дисциплінарний матеріал наступні грецькі записиЄрусалимського Типікона розширюють головно вставками з Іпотипоса. Після викладу добової служби із вищезгаданими дисциплінарними вставками, деякі з яких іноді опускаються, деякі грецькі записи мають такі відділи: 1) Пересторога предстоятелю не нехтувати нічим з Типікону і не проводити багато часу поза монастирем, не дбаючи про довірені йому душі. Особливо ж не залишати монастиря в три святі Чотиридесятниці, і не дозволяти іншим виходити в цей час із монастиря; 2) Пересторога братії піклуватися тільки про небесне, посилено шукати царства небесного; старатися, щоб усе було в них по чину, особливо ж у церкві; оберігати ум незахопленим нічим мирським; іти по першому благовісті до церкви; стояти там уважно від самого початку; з особливим благоговінням і увагою слід стояти на шестопсалмії; входити тоді до церкви безумовно забороняється; хто ж не може так вистояти (старі, хворі) нехай стоять у притворі. Спів повинен бути уважним та повільним із лагідним, рівним і ясним голосом. Забороняються розмови на криласах, а також підчас трапези. На трапезі також заборонено дивитись по сторонах і куди не слід, наприклад: як інші їдять. Заборонено і нарікати на якість запропонованих страв[cxci][191]. Далі з особливим заголовком: «Монастиря Студійського» подано ряд дисциплінарних витримок з Іпотипоса: про посадових осіб, про сповідь ігуменові на 4-ій пісні канону, про старця-брата, призначеного в Чотиридесятницю для нагадування про смерть, про 2-3-х тижневе випробування перед прийомом до монастиря, про читання книг з бібліотеки у святкові дні, про час літургії підчас посту, про розмірності в службах, про епітимії для того, хто розбив посуд на трапезі, про кількість одягу[cxcii][192]. Після викладу чину літургії вищезгадані рукописи Типікона мають ще два дисциплінарні розділи: про три розряди свят із Никона Чорногорця та такі «правила» (κ α ν ό ν ε ς) Никифора, патріарха Константинопольського: дозвіл хворому монахові підчас Чотиридесятниці на варення, олію й вино; заборона подорожувати в неділю крім нужди та насильства; заборона причащатися від ієрея тому, хто не постив в середу і п'ятницю. Не можна приймати такі книги: Апокаліпсів Павла, Ездри, Зосими, «двох мучень» св. Георгія, Кирика і Юліти, книг Макарія та Діадоха. Дозволяється працюючим монахам підчас Чотиридесятниці о 9-ій годині (3-тя пополудню) споживати хліб, а ввечері вечеряти. Однак заборонено під приводом роботи олія й вино. Дозволяється працівникам споживати їжу поза постом із 3-ої години (9-та ранку), а в піст – о 6-ій годині (опівдні) – за Святогорським уставом. У слов'янських записах Єрусалимського уставу майже всі ці дисциплінарні вказівки зникають, принаймні спеціальні їх розділи. Замість них з'являються нинішні дисциплінарні витримки із Никона Чорногорця[cxciii][193].
|